Мінсоцполітики в листі від 16.09.2015 р. № 527/18 / 99-15 роз’яснило, що згідно п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж застрахованої особи становить менше 6 місяців, то середня заробітна плата для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності розраховується в такій послідовності:
1) розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат;
2) розраховується сума денної виплати (середньоденна заробітна плата збільшується на відсоток страхового стажу);
3) порівнюється сума денної виплати з виплатою, розрахованої з мінімальної заробітної плати;
4) якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, ця сума множиться на кількість днів, що підлягають оплаті;
5) якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то сума виплати розраховується виходячи з мінімальної виплати (враховуючи норму статті 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, без додаткового обліку відсотка страхового стажу).
Згідно з п. 28 Порядку, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, то середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.
Допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим пунктом розраховується аналогічно п. 29 Порядку, застосовуючи при цьому тарифну ставку (посадовий оклад), оскільки в такому випадку фактичні виплати в розрахунковому періоді відсутні.
Джерело: © ТОВ “Інформаційно-аналітичний центр” ЛІГА “, ТОВ” ЛІГА ЗАКОН “, 2015
