Розрахунок під час звільнення

Дата публікації: 27.05.2020

Чи є порушенням трудового законодавства (ч. перша ст. 116 КЗпП), якщо на прохання виплатити йому всі суми від підприємства не в день звільнення, а пізніше?

За статтею 116 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше від наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Повний розрахунок під час звільнення полягає у виплаті заробітної плати, належної працівникові до дня звільнення (включаючи цей день, адже він є останнім робочим днем), індексації, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та компенсації за всі дні невикористаних відпусток тощо.

Згідно зі статтею 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки за відсутності спору про їхній розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Положення КЗпП є обов’язковими для підприємств, установ, організацій усіх форм власності.