Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів.
Роботи в шкідливих умовах праці на протязі кожного п’ятирічного періоду повинні бути підтверджені результатами атестації робочих місць за умови зайнятості не менше 80% робочого часу та наявністю показників шкідливих виробничих факторів, кількості яких достатньо для підтвердження пільгового пенсійного забезпечення.
До працівників ветеринарної медицини можна віднести тих, хто виконує роботи, передбачені Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461. До них належать працівники, безпосередньо зайняті на роботах з мікроорганізмами 1 групи, проти яких не розроблено ефективних засобів профілактики та лікування, та працівники, які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки. Ці працівники знаходяться в розділі XXXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» відповідного Списку.
Право на скорочений робочий тиждень надається при зайнятості працівника у важких та шкідливих умовах праці не менше 50 відсотків робочого часу згідно з Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 № 163.
У Переліку зазначені як професії та посади працівників ветеринарної медицини, так і характер виконуваної роботи у наступних розділах: 27 «Сільське господарство» (підрозділ «Ветеринарна медицина») та 30 «Лабораторії».
Отже, для визначення права на скорочену тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці необхідно враховувати всі норми зазначеного вище Порядку.
Відповідно до статті 100 КЗпПУ працівникам, які працюють на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, встановлюється підвищена оплата праці, що регулюється Порядком, затвердженим постановою Державного Комітету СРСР праці і соціальних питань та Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 03.10.1986 № 387/22-78 «Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, за якими можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці». Доплату працівникам встановлюються у відсотках посадового окладу (тарифної ставки) за результатами атестації.
Згідно зі статтею 166 КЗпПУ право на безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів за встановленими нормами мають працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці. Постановою Державного Комітету СРСР з праці і соціальних питань і президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13 «Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці» підприємствам надане право самостійно вирішувати питання, пов’язані з безплатною видачею працівникам молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Основою для прийняття відповідних рішень є Перелік хімічних речовин, затверджений наказом МОЗ СРСР від 04.11.1987 № 4420-87. Молоко надається у разі перевищення гранично допустимих концентрацій хімічних речовин на робочому місці.
Молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості в дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних, речовин, передбачених названим вище Переліком.
Джерело: cn.dsp.gov.ua
