Зазвичай роботодавці, коли беруть на роботу нового працівника, хочуть придивитися до нього, перевірити чи підходить їм особа на посаду. Зазначаємо, що прийняття працівника на стажування до оформлення із ним трудового договору — не є законним.
За законодавством лише певні категорії осіб можуть стажуватися — це студенти ВНЗ та учні професійно-технічних навчальних закладів, а так у випадках професійної підготовки та перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних.
В усіх інших випадках, відповідно до статт 24 Кодексу законів про працю України, прийняти особу на стажування та допустити до роботи без трудового договору роботодавець не може.
У разі якщо працівник приступить до роботи без оформлення трудового договору, на роботодавця (підприємство, установу, організацію, ФОП) може бути накладено штраф передбачений статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), а на посадову особу роботодавця може бути накладено штраф згідно зі ст. 41 Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Проте, аби перевірити майбутнього працівника, роботодавець може встановити випробувальний термін — не більше 3 місяців, а для робітників — 1 місяць, щодо керівних посад — 6 місяців. Про це обов’язково зазначається у наказі або розпорядженні про прийняття на роботу.
У статті 28 КЗпП зазначено, що у разі встановлення власником або уповнова-женим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийня-то, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.
Під час випробувального терміну працівник може вимагати укладення трудового договору, де мають бути зафіксовані відповідні умови праці.
При цьому є й ті, для яких випробувальний термін встановлювати не мають права. Це:
- – особи, яким немає 18-ти;
- – молодь, що закінчила професійні навчально-виховні заклади;
- – молоді спеціалісти після закінчення ВНЗ;
- – звільнені у запас з військової служби;
- – особи з інвалідністю;
- – вагітні жінки.
Роботодавець має право звільнити особу, коли порахує за потрібне. Проте про своє рішення повинен попередити — письмово та не пізніше, ніж за 3 дні до закін-чення випробування. До того ж, має вказати причину звільнення.
При цьому, вихідну допомогу працівникові не виплачують.
Як розібратися з різними видами робочого часу, його запровадженням та оплатою читайте у спецвипуску журналу «КАДРОВИК.UA», №4‘2019.
