Новий закон «Про вищу освіту» повністю її реформує та дозволить позбутися радянських стандартів. Зокрема зменшиться навантаження для студентів та викладачів, спеціалістів прирівняють до магістрів, а студенти самі зможуть обирати чверть предметів для свого навчального курсу, — коментує експерт Центру досліджень суспільства Єгор Стадний.
«По-перше, змінюється контроль за якістю вищої освіти. Створюють Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке складатиметься з представників роботодавців, представників університетів та студентства. Його функціями буде дозвіл відкривати певні спеціальності в університетах, проведення ліцензійної експертизи та боротьба з плагіатом», — наголошує Єгор Стадний.
Він додає,: найважливіше, що за якістю освіти зможе слідкувати громадськість, адже це орган, який є незалежним від Міністерства та проводитиме моніторинг внутрішньої та зовнішньої якостей освіти.
За його словами, з’являється адміністративна, академічна та фінансова автономія університетів: «Виші зможуть вільніше розпоряджатися власними надходженнями та стануть більш відкритими і підзвітними громадськості. Також університети будуть змушені публікувати на своїх сайтах штатні розписи, надбавки, доплати, щоби було конкретно відомо, хто скільки заробляє».
«Щодо змін, то ректора відтепер обиратимуть всі штатні викладачі, а не лише делегати. Збільшиться і кількість студентів, які будуть брати участь у виборах. Ректора обиратимуть максимум на 5 років, а не на 7. Одна і та ж особа може бути на посаді лише 2 каденції, так само ректори не зможуть поєднувати дві посади, до прикладу, завідувача кафедри, декана і ректора. До речі, проректори також не зможуть бути деканами і завідувачами кафедр», — пояснює співрозмовник.
Також, як наголосив Єгор Стадний, завідувач кафедри і декан також будуть обмежені: одна і та ж людина не зможе бути більш ніж дві каденції.
«Цей закон знижує навантаження, які потрібно набрати викладачеві для ставки. Наприклад, якщо зараз потрібно 900 годин за рік, то за новим законом це буде 600 годин. Зарплатня не знижується, треба буде менше виконувати навчальної роботи, але працювати над науковими розробками. Також буде гарантійне фінансування для наукових досліджень. Таким чином, розвантажують викладачів і створюють умови для того, щоби вони займалися наукою», — каже експерт.
Єгор Стадний наголошує, що в новому законі прописані і пункти, які дозволять боротися з плагіатом, адже всі дисертації перед захистом мусять бути опубліковані на сайті університету, окрім того, будуть розроблені механізми контролю боротьби з плагіатом, які виші будуть змушені впроваджувати у себе.
Новий закон про вищу освіту суттєво вплине і на студентів. «Студентів розвантажать приблизно на чверть, тому що, зокрема бакалавр, має на 1000 годин більше, ніж його європейський колега. Окрім того, вони зможуть обирати власні курси, щонайменше чверть навчальної програми», — пояснює співрозмовник.
Як відомо, скасовують рівень спеціаліста, однак студентів, які отримали диплом цього рівня, прирівняють до магістрів. «Набір на спеціаліста ще триватиме 2 роки. Але студенти з дипломами цього рівня будуть прирівняні до магістрів. Цим законопроектом буде створено умови для того, щоби визначити місце бакалавра та магістра на ринку праці. Також ми, нарешті, відходимо від радянської шкали, тобто «неповна», «повна вища освіта» і так далі. Буде просто «вища освіта» і це — рівень бакалавра», — додає експерт.
Крім того, з’явиться рівень «молодший бакалавр». «Протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів», — пише «Вища освіта».
Як пояснив Єгор Стадний, реформують і аспірантуру, адже з’являється доктор філософії: «Доктор філософії — це не лише перейменування кандидата наук, а це структурне переформування усієї аспірантури. Додається навчальна, методична складова, все це створено для того, щоби підводити навчання під дисертацію».
«Все, що вказано у цьому законопроекті, несе докорінну зміну в роботі українських університетів. Тобто фактично через два-три випуски ми отримаємо інші університети, і це надзвичайно позитивно…
