Щодо оплати праці у святкові і неробочі дні

Роз’яснення надає головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Алла Маковій.

Відповідно до вимог ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

• відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
• працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Статтею 73 КЗпП України встановлено такі святкові дні:

• 1 січня – Новий рік
• 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове
• 8 березня – Міжнародний жіночий день
• 1 травня – День праці
• 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
• 28 червня – День Конституції України
• 24 серпня – День незалежності України
• 14 жовтня – День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

• 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове
• один день (неділя) – Пасха (Великдень)
• один день (неділя) – Трійця.

Видання для кадровиків Журнали реєстрації