Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 09.06.2017 № 294/0/22-17/134 пояснює, що відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Зазначена норма КЗпП дає право працівникам виконувати роботу на умовах сумісництва. Проте законодавством про працю не встановлено обов’язку працівника щодо повідомлення роботодавця, де він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи. Законодавством про працю також не передбачено відповідальності роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи. У разі повідомлення роботодавця працівником-сумісником про звільнення з основного місця роботи, роботодавцю слід видати відповідні накази (розпорядження), які засвідчать наявність у працівника основного місця роботи.
Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика»
