Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Полтавській області Наталія Гуска.
В частині 3 статті 30 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 1105-ХІV від 23.09.1999 зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105) визначено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою – підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Частиною 1 статті 31 Закону № 1105 визначено, що підставою для призначення допомоги є виданий у встановленому порядку ЛН.
Порядок видачі та заповнення листка непрацездатності (далі – ЛН) регламентується Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455, із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 455) та Інструкцією, затвердженою наказами Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі – Інструкція № 532).
Відповідно до пункту 2.10. Інструкції № 455 та пункту 4.2. Інструкції № 532 у разі тимчасової непрацездатності, зумовленої захворюванням або травмою, внаслідок алкогольного, токсичного сп’яніння чи дії наркотиків видається листок непрацездатності з обов’язковою позначкою про це в ньому у правому нижньому полі у графі “Примітка” та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.
Пунктом 3.2 Інструкції № 532 визначено, що у графі “Діагноз первинний” лікар указує первинний діагноз у перший день видачі ЛН. У графі “Діагноз заключний” лікар указує остаточний діагноз, а в графі “шифр МКХ-10” – шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду, прийнятої 43 Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я 01 січня 1993 року (далі – МКХ-10). Діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. В іншому випадку первинний та заключний діагнози та шифр МКХ-10 не вказуються.
Статтею 23 Закону № 1105 визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності:
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
- у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Враховуючи викладене, комісія із соціального страхування має право призначати допомогу на загальних підставах у випадках відсутності зазначення діагнозу та за відсутності підстав, зазначених у статті 23 Закону № 1105.
