Незважаючи на воєнний стан, ключові норми Закону «Про відпустки» продовжують діяти. Зокрема, працівник і надалі повинен використати частину щорічної основної відпустки тривалістю не менше ніж 14 календарних днів поспіль. Це правило залишається незмінним і не скасовується жодними воєнними обмеженнями.
Закон дозволяє працівнику ділити щорічну відпустку на частини будь-якої тривалості, але одна з них має бути безперервною та становити мінімум 14 днів. Така норма закріплена у статті 12 Закону України «Про відпустки».
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Що змінилося у воєнний час
В умовах воєнного стану законодавство передбачає лише один випадок, коли роботодавець може тимчасово обмежити право працівника на відпустку — якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
У такій ситуації роботодавець має право відмовити у наданні будь-якого виду відпустки, крім:
- відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустки для догляду за дитиною до трьох років.
Тобто якщо працівник забезпечує роботу критичної інфраструктури (енергетика, водопостачання, транспорт, зв’язок тощо), роботодавець може законно перенести надання відпустки на пізніший період.
Водночас це не скасовує вимоги щодо 14-денного мінімуму — працівник все одно має використати цю частину відпустки, тільки в інший дозволений час.
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Що варто врахувати роботодавцю
- відмова можлива лише за умови залучення працівника до робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
- рішення повинно бути обґрунтованим і підтвердженим виробничою необхідністю;
- відпустка переноситься, а не скасовується.
Таким чином, загальне право працівника на щорічну відпустку зберігається, а 14-денна безперервна частина залишається обов’язковою навіть у період війни.
Джерело: Центральне міжрегіональне управління Держпраці
