СИТУАЦІЯ
До Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області звернулась працівниця Інна, яка знаходиться у «декретній» відпустці. Працівниця вказала, що керівник хоче скоротити декретну посаду і чи має він право це зробити?
Жінка розповіла, що працює на підприємстві і на сьогодні перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Пані Інна дізналася, що її посаду хочуть скоротити, і звернулася за допомогою до інспектора праці.
КОМЕНТАР
Інспектор праці у розмові з Інною роз’яснив, що, згідно з частиною четвертою статті 40 КЗпП, не допускається звільнення працівника за ініціативою роботодавця, навіть внаслідок скорочень, у період його тимчасової непрацездатності, окрім випадку, коли він не з’являється на роботу протягом більш як чотирьох місяців внаслідок тимчасової непрацездатності, за винятком перебування у відпустці по вагітності і пологах (пункт 5 частини першої статті 40 КЗпП).
Отже, коли жінка перебуває у відпустці по вагітності і пологах, звільнити її за ініціативою роботодавця, у тому числі скоротивши її посаду, не мають права.
Комплект спецвипусків «КАДРОВИК.UA» на тему «Підстави звільнення працівників»
Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – якщо дитина потребує домашнього догляду, і жінці надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку згідно з частиною шостою статті 179 КЗпП) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Це означає, що у будь-якому випадку, коли жінка має дитину до трьох (шести) років, її звільнення за ініціативою роботодавця, в тому числі і внаслідок скорочення посади, заборонено, крім випадків повної ліквідації підприємства. Навіть у разі повної ліквідації звільнену жінку повинні працевлаштувати.
Аналогічна позиція викладена і у листі Мінсоцполітики України № 40/06-187-12 від 13.03.2012. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504), право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади). У зв’язку з цим у згаданому листі зазначено, що «на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, яка надається відповідно до норм статті 18 Закону України «Про відпустки», за працівником зберігається місце роботи (посада).
Отже, зазначена посада не підлягає виведенню зі штатного розпису». Таке широке формулювання («за працівником зберігається місце роботи») означає, що заборонено скорочення посади не тільки матері, а також батька дитини, баби, діда чи іншого родича, які перебувають у декретній відпустці замість матері згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 504.
Роботодавцю було надано деякі роз’яснення трудового законодавства, а саме, що за порушення зазначених норм керівник підприємства, а також особа, на яку покладений обов’язок контролю за дотриманням трудового законодавства на підприємстві відповідно до посадової інструкції або трудового договору (наприклад, кадровик чи бухгалтер), можуть бути притягнені залежно від обставин справи до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності.
Роботодавець взяв до уваги розмову з інспектором, з’ясувавши для себе окремі положення трудового законодавства в частині підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Таким чином, після проведення роз’яснювальної роботи з роботодавцем, за працівницею збереглося її місце роботи (посада).
