17 липня 2018 року Конституційний Суд України прийняв рішення № 6-р/2018 (далі — рішення № 6-р/2018), яким визнав неконституційними окремі норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі — Закон № 76-VIII) та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі — Закон № 796-ХІІ).
У своєму рішенні Суд зазначив, що виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону України, Конституційний Суд України зазначає, що обов’язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов’язку. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов’язку.
Зважаючи на вищезазначене, КСУ прийняв рішення про визнання неконституційними і втрату чинності такими положеннями законів:
- підпункт 2 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII, яким було виключено із Закону № 796-ХІІ положення, що надавало особам, які віднесені до 2-ї категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, право на першочергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками;
- абзаци перший, другий підпункту 3 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII, якими було виключено із Закону № 796-ХІІ положення, що надавало особам, які належать до 3 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, право на першочергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками, а також право на звільнення від сплати податків та зборів;
- підпункт 4 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII, яким було виключено із Закону № 796-ХІІ усі компенсації та пільги, що були передбачені для громадян, що належать до 4-ї категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи;
- абзаци перший, другий підпункту 5 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII, якими були виключені із Закону № 796-ХІІ норми, що надавали особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986–1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці право на санаторно-курортне лікування;
- абзаци перший–четвертий підпункту 6, пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII, відповідно до яких були виключені із Закону № 796-ХІІ такі права потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітей, як право на їх повне державна забезпечення до вступу в школу, на безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту, право на щорічне безоплатне санаторно-курортне обслуговування, на виплату їхнім батькам грошової допомоги та грошової компенсації;
- підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII, яким були скасовані норми Закону № 796-ХІІ про пільги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення; доплати тим, хто працює на територіях радіоактивного забруднення; а також якими передбачалося право на збереження за працівниками середньої заробітної плати та стажу роботи при їх звільненні у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням;
- частина третя статті 22 Закону № 796-ХІІ, відповідно до якої було поставлено у залежність такі права осіб, які належать до 3-ї категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, як право на безоплатне придбання ліків, безоплатне позачергове зубопротезування, а також право на 50-процентову знижку зі сплати за житлово-комунальні послуги від розміру середньомісячного сукупного доходу їхніх сімей;
- частина друга статті 24 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою право на безоплатне придбання ліків надавалося лише тим особам, з числа громадян, які працювали на роботах з особливо шкідливими умовами праці, пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у яких розмір середньомісячного сукупного доходу їхньої сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу;
- частина сьома статті 30 Закону № 796-ХІІ, відповідно до якої пільги щодо безоплатного придбання ліків потерпілим від Чорнобильської катастрофи дітям, а також право на 50-процентну знижку зі сплати за користування сім’єю, що має дитину з інвалідністю, житлово-комунальними послугами, надаються лише за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який лає право на податкову соціальну пільгу.
До того ж, Конституційним Судом України визначено порядок виконання ухваленого ним рішення.
Установлено, що стаття 53 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII втрачає свою чинність, з дня ухвалення ним рішення.
Натомість вона має застосовуватись в редакції, яка була чинна раніше, і в якій передбачалось, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Таким чином, з 17 липня 2018 року була відмінена норма, яка обмежувала розмір таких пенсій та компенсацій десятьма прожитковими мінімумами.
Також було визначено, що з моменту ухвалення вказаного рішення стаття 60 Закону № 796-ХІІ має застосовуватися в попередній редакції, відповідно до якої особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватися й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України. Таким чином, їм більше не доведеться обирати за яким законом отримувати соціальний захист.
Визнання такими, що суперечать Конституції України, вказаних вище норм законів має наслідком втрату ними чинності.
Разом з тим, ухвалення такого рішення Конституційним Судом України не означає автоматичного повернення до попередньої редакції Закону № 796-ХІІ. Оскільки єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України.
А тому запропоновані у законопроекті № 9016 зміни спрямовані на те, щоб привести норми Закону № 796-ХІІ у відповідність до Конституції України, а також до рішення № 6-р/2018 і забезпечити виконання державою свого конституційного обов’язку щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу.
Джерело: rada.gov.ua
