Суб’єкти господарювання, у власності або користуванні яких є хоча б один потенційно небезпечний об’єкт або мають намір розпочати будівництво такого об’єкта, зобов’язані організувати проведення його ідентифікації відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956.
Ідентифікацію слід проводити для кожного потенційно небезпечного об’єкта шляхом розрахунку сумарної маси кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.
У випадку, коли сумарна маса жодної індивідуальної небезпечної речовини або небезпечної речовини будь-якої категорії не перевищує 1 відсотка порогової маси небезпечних речовин другого класу, об’єкт не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки.
В іншому випадку такий об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки. Тому суб’єкт господарювання зобов’язаний скласти повідомлення у термін, що не перевищує 14 днів, скерувати до територіального управління Держпраці. Повідомлення слід складати за формою ОПН-1 (додаток 1 до згаданого Порядку).
Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці України, відомості про об’єкти підвищеної небезпеки розміщені на його офіційному сайті. Реєстр оприлюднюються до 1 березня поточного року станом на 31 грудня попереднього року.
Слід зауважити, що Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки військового призначення веде Міноборони. Суб’єкти господарювання несуть відповідальність за своєчасне, повне і достовірне проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
