Мобілізований працівник зберігає місце роботи й посаду згідно з частиною 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Такий працівник може звільнитися тільки за власним бажанням (стаття 38 КЗпП) або за угодою сторін (частина 1 статті 36 КЗпП), для цього він має подати особисту заяву.
У разі мобілізації працівника страхувальнику необхідно оформити наказ на увільнення від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації на підставі повістки (довідки, витягу з наказу тощо).
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 219-977
Тож як відобразити інформацію про такого працівника у податковому розрахунку? Після внесених змін до статті 19 КЗпП з 19 липня 2022 року було скасовано обов’язок роботодавця щодо нарахування та виплати середнього заробітку працівникам, призваним до лав Збройних Сил України. Таким чином, після такого скасування починаючи з серпня 2022 року роботодавець, який ухвалив рішення про добровільну виплату мобілізованим працівникам, повинен таке рішення зафіксувати у відповідному наказі, у ньому зазначається і самостійно визначений розмір такої добровільної виплати. З метою оподаткування такі виплати вважаються заробітною платою.
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 219-977
Нараховану добровільну виплату мобілізованому працівнику зазначають у додатку 1 Податкового розрахунку одним рядком, а саме:
у графі 8 встановлюється категорія застрахованої особи «1» (якщо такий працівник є особою з інвалідністю, то проставляється код «2»);
у графі 10 — місяць, за який нараховано виплату;
у графі 14 — кількість календарних днів перебування у трудових відносинах;
у графах 16 та 17 — суму нарахованої добровільної виплати працівникові;
у графі 20 — суму нарахованого ЄСВ на добровільну виплату;
графи з 4 до 7, з 21 до 24 — заповнюють у загальному порядку, інші графи додатка не заповнюють.
Читайте також: Компенсація за невикористані дні відпустки мобілізованому працівнику
Якщо розмір нарахованої добровільної виплати мобілізованому працівникові за основним місцем роботи менший від розміру мінімальної заробітної плати, то роботодавець має дотриматися частини 5 статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» й нарахувати суму ЄСВ у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому в додатку 1 необхідно додати ще один рядок, де у графі 18 треба відобразити суму різниці між мінімальною заробітною платою та нарахованою сумою виплати, а в графі 20 — суму ЄСВ на різницю за кодом типу нарахувань (графа 9) «13».
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
Якщо мобілізований працівник є особою з інвалідністю, законодавством не передбачено обов’язку страхувальника щодо нарахування ЄСВ до мінімального розміру.
У разі відсутності рішення про добровільну виплату мобілізованим працівникам у додатку 1 заповнюються графи 8, 10, 14 ( кількість календарних днів перебування у трудових відносинах), у графах 16-17 та 20 проставляються нульові суми заробітної плати та ЄСВ, інші графи заповнюються у загальному порядку.
Джерело: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області
