Моніторинг Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та звернення громадян до Уповноваженого засвідчили наявність порушень конституційних прав громадян на соціальний захист у разі втрати годувальника. Суть виявленої проблеми полягає у практичному застосуванні норм ст. 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка передбачає визначення права на одержання щомісячних страхових виплат в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання осіб, які перебували на утриманні померлого, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
Зокрема, згідно з положеннями зазначеної статті право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Фонд соціального страхування не визнає право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого осіб (зокрема дружини), які перебувають у трудових відносинах з підприємством, але при цьому знаходяться у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або у відпустці без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку через те, що останні мають статус працюючої особи.
На думку Уповноваженого з прав людини, безпідставно вважати вказану категорію осіб такою, що не перебуває на утриманні потерпілого годувальника, оскільки працюючі особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримують соціальну допомогу, розмір якої є недостатнім для забезпечення їхнього права на достатній життєвий рівень. Під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку особа, яка здійснює догляд за дитиною, жодних доходів взагалі не отримує, оскільки зазначена відпустка надається без збереження заробітної плати.
Позицію Уповноваженого з прав людини підтримало Міністерство соціальної політики України як орган, що формує політику у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування. Міністерством, зокрема, зазначено, що у даному випадку не слід ототожнювати поняття «перебування у трудових відносинах» (трудовий договір не розірваний) з поняттям «працює» чи «не працює». Оскільки дружина померлого фактично не працює, не має заробітної плати, а лише отримує соціальну допомогу, яку в будь-якому разі не можна вважати основним джерелом існування, її слід вважати утриманкою.
З метою забезпечення гарантованого ст. 46 Конституції України права громадян на соціальний захист у разі втрати годувальника, керівництву Державної інспекції України з питань праці направлено звернення щодо вжиття заходів державного нагляду з метою забезпечення соціальних прав зазначеної категорії громадян при проведенні перевірок робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
За інформацією ombudsman.gov.ua
