Відповідно до статті 124 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров’я і здавання крові для переливання.
Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку зі збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР у день здавання крові та/або її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності зі збереженням за ним середнього заробітку.
Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у такі дні звільняються від занять.
Після кожного здавання крові та/або її компонентів, у тому числі в разі здавання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донорові надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. На бажання працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року дня здавання крові чи її компонентів.
Якщо за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини у день здавання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому на його бажання надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку.
У разі здавання крові та/або її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівникові додаткового дня відпочинку за кожен день здавання крові.
Виплата середнього заробітку, зазначеного в частинах 1, 2 і 3 цієї статті, проводиться за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу. Ці кошти належать до таких що спрямовані на благодійну діяльність.
Підставою для надання названих пільг є відповідні довідки, видані донорові крові за місцем медичного обстеження чи здавання крові та/або її компонентів. Форми цих довідок та порядок їхньої видачі затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
