10 років тому редакція нашого журналу, який тоді мав назву «Довідник кадровика», вперше звернулася до Президента України з проханням установити професійне свято — День кадровика. Тоді ж ми отримали і першу відмову.
Після того наша редакція щороку звертала увагу Президента України на потребу у такому професійному святі, однак щороку наші зусилля виявлялися марними.
У 2016 році ми були близькі до перемоги. На підтримку нашої ініціативи було навіть схвалено проєкт Указу Президента України «Про День працівника кадрової служби та управління персоналом».
Наприкінці минулого року ми отримали чергову відмову. Обґрунтували її існуванням інших професійних свят, що пов’язані з управлінням персоналом. Мовляв, нема потреби окремо відзначати професійне свято кадровиків.
Ось таке нерозуміння з боку держави важливості професії кадровика. Про роботодавців годі й говорити…
Багато хто каже: «Треба писати петицію». За 3 місяці потрібно зібрати 25 000 підписів.
У минулому році ми вивчали настрої кадровиків. За нашими підрахунками готові були підписати петицію максимум 1 000. То ж ми поки що відклали цю ідею.
Отже, підвищення престижу професії кадровика — наша спільна мета.
А поки що святкуватимемо День кадровика неофіційно.
Зі святом вас! З Днем кадровика України!
Джерело: Редакція журналу «Кадровик.UA»
