ВС/КЦС: прошиті та пронумеровані копії документів можна посвідчувати і шляхом завіряння останнього аркуша (ВС/КЦС № 761/5894/17 від 18.12.2018)

Дата публікації: 13.02.2020

Фабула судового акта: Беззаперечно, майже кожен з практикуючих юристів стикався із тим, що суди залишають процесуальні документи без руху у зв’язку із неналежним завірення документів, які є додатками до таких документів, посилаючись при цьому на положення ДСТУ 4163–2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55.

На нашу думку, таке посилання є дуже спірним, адже застосування вказаних стандартів не є обов’язковим (наприклад положення ст. 15 Господарського кодексу України, далі — ГКУ). Але маємо те що маємо…

У цій справі районний суд залишив без руху заяву про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражу суду при Торгово-промисловій палаті України, а у подальшому повернув її заявнику у зв’язку із тим, що до заяви не додано оригінал третейської угоди або належним чином завірену її копію.

Апеляційний суд із таким рішенням погодився.

Своєю чергою заявник звернувся до Касаційного цивільного суду зі скаргою, яку було вмотивовано тим, що подані документи прошиті, пронумеровані, підписані, скріплені печаткою та посвідчувальним написом, відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55), а відтак не потребували засвідчення кожної сторінки окремо.

З такими твердженнями КЦС погодився і визнав дії судів попередніх інстанцій «надмірним формалізмом».

Обґрунтовуючи такий висновок, суд касаційної інстанції послався на те, що відповідно до частини 3 статті 389-2 Цивільний процесуальний кодекс України (далі — ЦПК) до заяви про скасування рішення третейського суду додаються оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія, оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; документи, які подані на обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду; документ, що підтверджує сплату судового збору; довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника; копії заяви про скасування рішення третейського суду та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду.

Згідно з положенням частини 4 статті 389-2 ЦПК 2004 року до заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, поданої без додержання вимог, визначених у цій статті, застосовуються положення статті 121 ЦПК, яка передбачає, що при встановлені недоліків заяви, суд постановляє ухвалу про залишення її без руху.

Первісний недолік наданих представником заявника, на думку місцевого та апеляційного судів, полягав у тому, що відмітка про засвідчення копії документа була розміщена лише на останньому аркуші прошитого та пронумерованого документа, а не на кожній його сторінці. При цьому всі сторінки доданого документа були прошиті, на останній його сторінці зазначена кількість аркушів, проставлено посвідчувальний напис, підпис уповноваженої особи та печатка заявника, а тому, на думку КЦС, суд першої інстанції безпідставно визнав неподаною та повернув заяву.

Своєю чергою суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил’ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

Отже, повертаючи заяву про скасування рішення МКАС при Торгово-промисловій палаті України, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, суд апеляційної інстанції мав можливість, але зазначених порушень не усунув.