Відповідно до ст. 54 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Статтею 108 КЗпП України визначено, що робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
На виконання ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Це забезпечується належним веденням на підприємствах, в установах і організаціях табельного обліку робочого часу працівників, у якому робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години (у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також години роботи у святкові та неробочі дні та інші).
