Як оплачувати працю у вечірні та нічні години

Дата публікації: 07.11.2019

Тривалість робочого часу, режим роботи, час відпочинку згідно зі ст.аттею 13 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) визначається колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, також графіками роботи у разі змінної роботи. Якщо графіком виходу на роботу (графіком змінності) працівників передбачена робота в нічний час, то її тривалість включається в тривалість роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години в нічний час.

Відповідно до статті 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективними договорами, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Це мінімум, який встановлений законодавством. Проводити оплату за роботу в нічний час нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу в нічний час не можна. 

За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких відноситься оплата за роботу в нічний час, відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП передбачено штраф у розмірі 10 мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Доплату за нічний час необхідно проводити за підсумками кожного місяця незалежно від облікового періоду.

Оплата роботи у вечірній час

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Однак договірні норми щодо встановлення, зокрема, доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральним і галузевими (регіональними) угодами.

Важливо! Генеральною угодою передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі в розмірі 20 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.

Багатозмінний режим роботи — це такий режим, коли на підприємстві робота протягом доби виконується в дві і більше зміни, тривалість кожної з них не повинна бути менше встановленої законодавством тривалості робочого дня.

Праця інвалідів

Стосовно праці інвалідів звертаємо увагу на обов’язок роботодавців надавати інвалідам роботу, що передбачено статтею 172 КЗпП. Це зумовлено тим, що, згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII, держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для інвалідів потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з їх індивідуальними здібностями та інтересами.

Згідно зі статтею 172 КЗпП за бажанням працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці.

До роботи в нічний час, та до надурочних робіт інваліди можуть залучатись лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (частина друга статті 55, частина четверта статті 6З КЗпП, частина третя статті 12 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII.