Як правильно визначити фактичний час зайнятості на робочому місці із шкідливими умовами праці, що дає право на доплату за шкідливі умови праці

Дата публікації: 07.02.2019

Відповідно до статті 100 Кодексу Законів про працю України установлено, що на важких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за професією, за якою він працює, не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, на яких визнано важкі та шкідливі, або особливо важкі та особливо шкідливі умови праці згідно з атестацією робочого місця. Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці є додатком до колективного договору підприємств і затверджується одночасно із заходами щодо поліпшення умов праці.

Пільги та компенсації встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці.

Робочий час — час протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки відповідно з графіком роботи або умовами трудового договору. До робочого часу включають підготовчо-заключний час, оперативний час і час обслуговування робочого місця, тобто весь час працівника на робочому місці.

Працівникам, які працюють у шкідливих і небезпечних та особливо шкідливих і небезпечних умовах праці, з метою зміцнення їх здоров’я і попередження професійних захворювань безоплатно надається молоко або рівноцінні продукти. Видача молока має цільовий характер, тому працівник повинен фактично його одержати і спожити перед початком роботи зі шкідливими умовами праці.

Молоко видається з розрахунку 0,5 л на одного працівника за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом чи застосуванням хімічних речовин, зазначених у Переліку хімічних речовин, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04.11.1987 № 4430-87.

Конкретний порядок, місце і умови видачі молока або інші рівноцінні харчові продукти, виплата грошової компенсації, пов’язані з видачею молока, регулюються колективним договором підприємства.

Виплата грошової компенсації для придбання молока допускається лише при роз’їзному характері роботи працівника (частина друга ст. 9 Закону України «Про охорону праці»).

Працівникам, які контактують з неорганічними з’єднаннями свинцю, додатково видається 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних харчових продуктів. Якщо працівник постійно контактує з неорганічними з’єднаннями свинцю, то замість молока рекомендують вживати кисломолочні продукти.

Олена Хіміч, начальник відділу з питань експертизи умов праці

Видання для кадровиків Журнали реєстрації