Як реформують державну службу?


Законопроекти «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» гармонізовані між собою

Реформа державної служби передбачає чітке розмежування політичних й адміністративних посад, а також департизацію публічної служби — заборона на членство в політичних партіях.

Законопроекти «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», були розроблені спільно з громадськими організаціями, міжнародними експертами. Документи напередодні схвалені Кабміном і незабаром будуть зареєстровані в парламенті.

Згідно з проектом, на всі посади держслужби, включаючи вищі управлінські посади, встановлюється виключно конкурсна процедура призначення.

Передбачається спрощена посадова класифікація: замість існуючих на сьогодні семи пропонується встановити три категорії посад:

  • категорія «А» — вищий корпус державної служби;
  • категорія «Б» — керівники структурних підрозділів;
  • категорія «В» — виконавці.

Замість існуючих на сьогодні 15 рангів буде 9, по 3 в кожній категорії.

Зміниться система управління держслужбою на чолі з Кабінетом Міністрів. Буде створена Комісія з питань вищого корпусу державної служби —- колегіальний орган, який повинен погоджувати вимоги для посад вищого корпусу, проводити конкурсний відбір чиновників і пропонувати суб’єкту призначення не менше трьох кандидатур, а також оцінювати обґрунтованість пропозицій щодо звільнення зазначених осіб.

Таким чином, як запевняють розробники проектів, призначення на посади вищого корпусу буде відбуватися не за партійно-політичними квотами чи особистим симпатіям, а виключно з урахуванням наявної професійної компетентності, управлінського досвіду, попередніх заслуг і досягнень.

Гарантією рівного доступу до держслужби та служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, буде прозорість конкурсів. Триступеневий порядок відбору буде включати перевірку кваліфікаційних вимог, тестування та співбесіду. Не менш третини складу конкурсних комісій повинні складати представники громадськості (наприклад, галузевих об’єднань, асоціацій тощо), які зможуть професійно й неупереджено оцінити претендента на посаду.

Істотно змінюється модель оплати праці, в основу якої покладено збільшення питомої ваги посадового окладу в структурі зарплати — до 70 % замість нинішніх 30 %. Залишаться дві обов’язкові надбавки — за вислугу років та ранг. У свою чергу, стимулюючі виплати (які залежать від волі керівника) складуть не більше 30 % від розміру заробітної плати.

Посадові оклади будуть установлюватися щорічно постановою Кабміну. Планується, що найнижчий оклад держслужбовця складе 1,25 мінімальної заробітної плати (на сьогодні в райдержадміністраціях держслужбовці мають оклади значно нижче — 700-800 гривень). Передбачено й додаткове преміювання службовців у разі досягнення успішних результатів соціально-економічного розвитку територіальної громади.

Законопроекти «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» гармонізовані між собою. Зокрема, передбачена можливість переходу держслужбовця на посаду в орган місцевого самоврядування без конкурсного відбору, якщо він буде виконувати ті ж функції. Це актуально в контексті децентралізації, тому фахівці, наприклад, з райдержадміністрацій зможуть перейти на роботу в органи райради.

Планується, що реформа публічної служби сприятиме поліпшенню якості державних послуг, кадровому оновленню органів держвлади та місцевого самоврядування, насамперед за рахунок молоді, яка побачить в держслужбі можливість професійної самореалізації.

Якщо законопроекти будуть розглянуті і прийняті Верховною Радою найближчим часом, то приблизно з 1 липня зміни зможуть набути чинності.

За матеріалами Юрліги