Відповідно до колективного договору, основна щорічна відпустка на підприємстві з 2008 по 2015 рік становила 30 календарних днів і 6 днів додаткової. Працівник – інвалід ІІІ групи працював на 0,75 ставки (6-годинний робочий день), у суді він стверджує, що підприємство надавало йому 36 днів відпустки, а належить нібито ще 2 дні як інвалідові, тобто 38 календарних днів. У наказах по підприємству з 2002 по 2007 рік основні щорічні відпустки — 30 календарних днів, колективних договорів за ці роки не збереглося.
Скільки днів основної щорічної відпустки надавати й за скільки сплачувати компенсацію під час звільнення? Яка правильна формула розрахунку? Чи враховуються 6 календарних днів додаткової відпустки до розрахунку? Як довести в суді, на підставі чого надавали відпустки?
Вичерпні відповіді на ці та інші питання дізнаєтесь зі статті Миколи Бойка, доцента Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвоката, у рубриці «Кадрові ситуації. Вирішуємо правильно» журналу «Довідник кадровика» № 4, 2017.
