Мінсоцполітики роз’яснило, як звільняють непрацездатного працівника.
Роботодавець має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою, якщо виявив невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП). У такому випадку працівника можна звільнити в разі його відмови від переведення на іншу роботу.
Але роботодавець за власною ініціативою не може звільняти працівника в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 частини першої статті 40 КЗпП) чи у період відпустки.
Тому останнім днем роботи в такому разі буде день розірвання трудового договору, а не останній день періоду тимчасової непрацездатності.
Варто зазначити, що згідно зі статтею 44 КЗпП звільненому із зазначених підстав працівнику потрібно виплатити вихідну допомогу розміром не менше середнього місячного заробітку.
Укладати трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я роботодавцю забороняється (стаття 24 КЗпП).
Джерело: лист Мінсоцполітики від 9 жовтня 2019 року № 1463/0/206-19.
