Головний спеціаліст департаменту з питань праці Вадим Бондар зазначив, що основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.
За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Тобто предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
Водночас чіткого переліку робіт, при виконані яких не можна укладати цивільно-правові угоди не має, адже такі угоди застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.
За наявності ознак, притаманних трудовим відносинам (ст. 21 КЗпП), повинен укладатися трудовий договір, а не договір цивільно-правового характеру.
