Відповідно до статті 182-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статті 19 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів на рік без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) має один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинока мати, батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи один із прийомних батьків.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Статтею 186-1 КЗпП визначено, що гарантії, встановлені, зокрема, статтею 182-1 КЗпП, поширюються, серед іншого, також на опікунів (піклувальників).
Згідно з пунктом 2 статті 243 Сімейного кодексу України (далі — СМУ) опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюються органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (п. 3 ст. 243 СМУ).
Слід зазначити, що право на цю відпустку не втрачається в році досягнення дитиною граничного віку для її надання.
Реалізація права працівника на щорічну відпустку та додаткову відпустку «на дітей» у разі реорганізації підприємства — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Таким чином, якщо працівник є опікуном (піклувальником) і має двох дітей до 15 років, він має право на додаткову оплачувану соціальну відпустку за двома підставами тривалістю 17 календарних днів.
Текст підготований за матеріалами листа Мінекономіки від 12 липня 2023 року № 4706-05/34647-09 «Щодо деяких питань законодавства про працю».
Джерело: БУХГАЛТЕР
