Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які через природні й кліматичні умови виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт.
Список сезонних робіт і галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає таким вимогам:
- не може виконуватися протягом усього року в результаті природних і кліматичних умов, тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
- є в Списку сезонних робіт і сезонних галузей.
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з перероблення плодоовочевої продукції (п. 4 Списку сезонних робіт і сезонних галузей) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробленням продукції. Водночас охоронники й прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їхні роботи можуть виконуватися протягом усього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 Кодексу законів про працю України).
У Списку сезонних робіт і сезонних галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. У зв’язку із цим перелік таких професій, посад і конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку й закінчення таких робіт рекомендується підприємствам установлювати в колективному договорі або іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.
Замовляйте унікальне тематичне видання «Штатний розпис. Спецвипуск № 1′ 2020» від експертів журналу «КАДРОВИК.UA».
