Слово «бартер», таке відоме й поширене в часи становлення незалежної України та зародження ринкової економіки, значно рідше можна почути в сучасних реаліях. Бартер (міна) — безперечно, ефективний інструмент ведення торгівлі в умовах гіперінфляції та кризи платежів — нині поступився місцем традиційним договорам купівлі-продажу та поставки.
Проте в певних сферах господарювання його й досі широко застосовують. У цьому редакція журналу «Діловодство» ще раз мала змогу переконатися, коли надійшли відгуки від читачів після опублікування у журналі статті «Особливості договору міни (бартеру)» (№3, 2019, с. 64) із проханнями навести зразок оформлення такого договору та докладніше розглянути деякі питання щодо його застосування на практиці. Тож пропонуємо вашій увазі приклад такого договору та роз’яснення окремих його положень у запитаннях і відповідях у статті, опубліковані в журналі «Діловодство» № 6, 2019.
У статті:
- зразок оформлення договору бартеру;
- важливі нюанси застосування договору міни (бартеру);
- яке майно не може бути об’єктом міни (бартеру);
- чи може релігійна організація виступати стороною договору міни (бартеру);
- чи правомірно у бартерному договорі зазначати обов’язкову доплату для сторін, якщо товари чи послуги нерівноцінні?
- чи можуть укладати договори бартеру платники єдиного податку;
- оформлення договору бартеру на практиці
