...
Реєструйся

Затверджено нові Критерії ризику


Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1164 (далі — Постанова № 1164) затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (документ поки чинності не набув).

Постановою № 1164 визнано такими, що втратили чинність:

  • постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною санітарно-епідеміологічною службою та її територіальними органами» від 30 листопада 2011 року № 1405;
  • постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1405» від 19 вересня 2012 року № 869.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, є:

  • вид діяльності, що проваджується суб’єктом господарювання станом на будь-яку дату протягом останніх двох років, що передують плановому періоду;
  • провадження діяльності, що може мати шкідливий вплив на середовище життєдіяльності та здоров’я людини;
  • провадження діяльності, пов’язаної з обслуговуванням населення;
  • виникнення гострих кишкових захворювань, спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, отруєнь, неінфекційних захворювань, смерті людини, пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання;
  • порушення вимог санітарного законодавства, наявність відхилень від гігієнічних нормативів за результатами лабораторно-інструментальних досліджень, проведених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), випуск неякісної, небезпечної продукції;
  • виконання постанов, розпоряджень, висновків, приписів органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень санітарного законодавства;
  • наявність обґрунтованих звернень та скарг щодо порушень суб’єктом господарювання вимог санітарного законодавства.

Документом визначено ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, їх показники та кількість балів за кожним показником

Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеню ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:

  • від 41 до 100 балів — до високого ступеня ризику;
  • від 21 до 40 балів — до середнього ступеня ризику;
  • від 0 до 20 балів — до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

  • з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;
  • із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;
  • з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Видання для кадровиків Журнали реєстрації

Матеріали до теми


Штраф за неправильно оформлену «лікарняні» у зв’язку з вагітністю та пологами: що треба знати
Згідно зі статтею 23 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», підставою для ...
Оплата тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка працює за сумісництвом
З 1 січня 2023 року до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV ...
Паперові листки непрацездатності: перевірки ПФУ
Як відомо, призначення та виплата «лікарняних» здійснюються за рішеннями страхувальників на підставі виданих застрахованим особам листків непрацездатності. Оскільки Міністерством охорони ...
Яка різниця між е-лікарняним та медичним висновком про тимчасову непрацездатність
Медичний висновок про тимчасову непрацездатність та е-лікарняний, який є електронним аналогом паперового листка непрацездатності, — два різні електронні документи, тісно ...