Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 р. № 295 затвержено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Відповідно втратили чинність постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» від 17.11.2010 р. № 1059 та «Про внесення змін до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» від 10 жовтня 2012 р. № 937.
Як зазначено в Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюватиметься у формі проведення інспекційних відвідувань і невиїзних інспектувань інспекторами праці:
— Держпраці та її територіальних органів;
— виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (із питань своєчасної та в повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань із питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, самостійно та в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, у яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства й отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або в присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото– та відеотехніки;
7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
У свою чергу, під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право:
1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;
2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:
— відсутності службового посвідчення;
— якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;
— якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує встановлені строки;
3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта чи припису;
4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об’єкта відвідування або його вповноваженим представником;
5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов’язки;
6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;
7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю чи є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування;
8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;
9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика»
