Тимчасовий захист в ЄС — це спеціальний механізм прихистку в країнах ЄС, який було активовано щодо українців, які втікають від війни, Директивою ЄС від 20 липня 2001 року № 2001/55/ЕС «Про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому»
Імплементаційне рішення Ради (ЄС) від 4 березня 2022 року № 2022/382, що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви ЄС від 20 липня 2001 року № 2001/55/ЄС та запроваджує тимчасовий захист
Отже, тимчасовий захист включає право на житло, освіту, працю (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має), соціальне забезпечення, медичну допомогу, але скористатися цими правами можна після реєстрації в обраному місці проживання в будь-якій країні ЄС (лише в одній). Статус встановлюється на один рік і може бути продовжений ще на два роки, у разі зміни ситуації в Україні може бути припинений.
Отримання статусу тимчасового захисту у конкретній країні ЄС у зв’язку з війною в Україні є поважною причиною відсутності на робочому місці в Україні.
За умови відсутності зв’язку з працівником, то до з’ясування причин і обставин його відсутності, роботодавець повинен за ним зберігати робоче місце та посаду. При цьому трудові відносини не припиняються, однак відсутність працівника на роботі не оплачується.
У випадку, якщо працівник може виконувати свою роботу за кордоном дистанційно, то він може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки з відповідною оплатою.
За умови відсутності у працівника можливості працювати дистанційно, при цьому у роботодавця є потреба у виконанні відповідних трудових обов’язків, для збереження свого робочого місця працівник може взяти відпустку без збереження заробітної плати, щорічну відпустку, соціальні відпустки тощо, а також ініціювати призупинення дії трудового договору.
Разом з тим, якщо у регіоні не ведуться активні бойові дії та підприємство працювало та працює, а працівник відсутній на робочому місці по причині, що він виїхав за кордон та отримав тимчасовий захист, то роботодавець повинен, по-перше, отримати письмові пояснення від працівника і по-друге, прийняти відповідне рішення про звільнення за прогул або прийняти рішення про призупинення трудового договору, надати один із видів відпусток (якщо є згода працівника на відпустку без збереження заробітної плати, то можна застосувати цей вид).
Джерело: Департамент правового захисту апарату ФПУ
