Зварювальне виробництво включає велику групу технологічних процесів з’єднання, роз’єднання (різання), наплавлення, пайки, напилення, спікання, локальної обробки матеріалів. Ці процеси виконуються із застосуванням на місці обробки термічної, термомеханічної або електричної енергії. Санітарно-гігієнічні умови праці при зварюванні визначаються, головним чином, особливістю технологічних процесів, що виконуються з використанням різних джерел енергії.
Зварювальні роботи проводяться на будь-якому виробництві: у машинобудуванні, верстатобудуванні, металургії, житлово-комунальному господарстві, автобудуванні, суднобудуванні, сільському господарстві.
Особливості умов праці зварників характеризуються наявністю низки небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що є наслідком зварювального процесу.
Основними шкідливими факторами процесу електродугового зварювання є: зварювальний аерозоль, що містить пил, пари і гази, наприклад, фтористі сполуки, оксид вуглецю, оксиди азоту, озон; ультрафіолетове випромінювання; бризки розплавленого металу. Склад пилу і газів, що утворюються при зварюванні, залежить головним чином від складу електродних покриттів. Основу пилу становлять оксиди заліза, а домішками є сполуки марганцю, хрому, нікелю, ванадію, молібдену та інших металів, що входять у зварювальний дріт, покриття або в розплавлений метал. Найбільш шкідливий вплив надають оксиди марганцю і фтористі з’єднання.
При всіх видах зварювання утворюються озон і оксиди азоту (головним чином, оксид азоту, а в окремих випадках і діоксид азоту). Озон, оксид азоту та оксид вуглецю мають високу токсичність. Пил, що утворюється при зварюванні, є високодисперсним, кількість частинок діаметром менш 1 мкм, що вражають бронхо-легеневу систему, становить 98 – 99 %. Тривалий вплив зварювального аерозолю може стати причиною такого захворювання, як пневмоконіоз електрозварників.
Електрична дуга відноситься до високотемпературних джерел енергії з температурою близько 6 тисяч градусів Цельсія, тому вона є джерелом променистої енергії широкого діапазону (інфрачервоного, видимого, ультрафіолетового). Велика яскравість зварювальної дуги (до 15000 стильб) може викликати ефект засліплення і пошкодження сітківки ока. Інтенсивне ультрафіолетове випромінювання призводить до гострого професійного ураження очей – фото – або електроофтальмії, а також може викликати ультрафіолетові опіки незахищеної шкіри. Тривалий вплив променистої енергії зварювальних дуг при недостатньому захисту очей може призвести до розвитку хронічного захворювання органу зору – катаракти.
Створення і підтримання нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в зварювальному виробництві досягається застосуванням системи профілактичних заходів. Видалення зварювального пилу і газів з робочого приміщення виконують насамперед за допомогою місцевої вентиляції для стаціонарних і нестаціонарних зварювальних постів.
Виробничі приміщення (складально-зварювальні цехи) необхідно обладнувати також загально обмінною припливно-витяжною вентиляцією. Механічна витяжна вентиляція з верхньої зони забезпечується осьовими витяжними вентиляторами. Для компенсації повітря, що видаляється витяжною вентиляцією, повинен бути забезпечений його організований приплив.
Боротьба з шумом ведеться як при створенні обладнання, так і при його розміщенні у виробничих приміщеннях. Там, де неможливо знизити рівень звукової потужності, наприклад при плазмових процесах, застосовують індивідуальні засоби захисту — протишумові навушники або вкладиші.
Радикальним способом оптимізації умов праці зварників є впровадження автоматизації зварювальних операцій і застосування робототехніки.
Індивідуальні засоби захисту застосовуються також для захисту органів дихання. При невеликій концентрації газів у повітрі можна користуватися респіраторами. При високих концентраціях шкідливих речовин (при зварюванні у колодязях, цистернах, відсіках судин та інших замкнутих об’ємах) необхідно застосовувати шлангові протигази з примусовою подачею повітря. До індивідуальних засобів захисту відносяться спецодяг і спецвзуття зварників. В останні роки розроблені і отримали високу гігієнічну оцінку способи подачі припливного повітря в зону дихання зварника – безпосередньо під щиток.
Для захисту оточуючих від променистої енергії зварювальних дуг обладнуються постійні зварювальні пости – кабіни або встановлюються ширми. Для захисту очей та обличчя зварника використовують спеціальні щитки і маски із захисними світлофільтрами від осліплюючої видимої частини спектру випромінювання, ультрафіолетових і інфрачервоних променів.
Важливе місце у забезпеченні здоров’я робітників у зварювальному виробництві посідають також медико-профілактичні заходи. До них відносяться обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди.
Роботодавець повинен організувати׃
- проведення медичних оглядів працівників певних категорій, а саме попередній медичний огляд (під час прийняття на роботу) та періодичні медичні огляди (протягом трудової діяльності), відповідно по вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246.
- проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.
Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99.
Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99.
Рівень вібрації на робочих місцях неповинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99.
Рівні електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.2002 року № 476.
У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій, встановлених вимогами ГОСТ 12.1.005-88 «Система стандартов беопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зони» (діючий).
Згідно зі ст. 13 Закону України від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, організувати проведення лабораторних досліджень умов праці, з дотриманням вимог чинного законодавства.
У разі потреби розробляють та впроваджують заходи щодо зниження шкідливого впливу виробничих факторів на працівників.
Наталія Струтинська, головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці в області.
