...
Реєструйся

Чи можна перерахувати компенсацію за невикористані щорічні відпустки на інше підприємство, якщо працівник звільняється за угодою сторін?


Ситуація:

На підприємстві, що ліквідується, було ухвалено рішення перевести працівників на інше підприємство, але оформили це як звільнення за угодою сторін. При цьому компенсацію за невикористані працівниками щорічні відпустки перерахували на нове місце роботи. У наказі про звільнення зазначено: «…звільнити за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України. Компенсацію за невикористану щорічну відпустку перерахувати у ТОВ…». 

Трудові книжки працівникам видали з місячною затримкою. Чи правомірні дії роботодавця?

Рішення:

Трудові відносини за угодою сторін припиняються на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП. У разі звільнення працівника за цією підставою роботодавець повинен:

  • нарахувати й виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи (частина перша ст. 83 КЗпП, частина перша ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР; далі — Закон № 504);
  • видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП (частина перша ст. 47 цього Кодексу);
  • письмово повідомити працівника про нараховані суми , які належать йому при звільненні (частина перша ст. 116 КЗпП).

Перерахувати компенсацію за невикористану відпустку новому роботодавцеві можна лише за наявності двох обов’язкових умов:

  1. працівника звільнено з роботи за його згодою в порядку переведення на інше підприємство на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП;
  2. працівник виявив бажання, щоб грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток була перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (частина третя ст. 83 КЗпП,частина третя ст. 24 Закону № 504). Для цього він мав звернутися із заявою до роботодавця про перерахування компенсації. 

Отже, підприємство не мало права розпоряджатися сумами компенсації, які належать працівникові, без його відома. Воно порушило норми трудового законодавства, видавши наказ про звільнення за угодою сторін з перерахуванням компенсації на інше підприємство, з яким працівник на дату звільнення не мав жодних відносин. Фактично роботодавець не виплатив звільненому працівникові суми грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку. 

Крім того, у нового роботодавця також нема підстав ані виплачувати суму компенсації працівникові, ані зараховувати до стажу роботи,що дає право на щорічні відпустки, період, за який він не використав щорічні відпустки на попередньому місці роботи, адже стаття 81 КЗпП, яка дає право це роботи, стосується лише випадків, коли працівника прийнято на роботу в порядку переведення з іншого підприємства. 

Також потрібно враховувати вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція № 58): 

  1. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу вносяться роботодавцем після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (п. 2.4);
  2. з кожним записом, що вноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження), зокрема про звільнення, роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці працівника (типова форма № П-2, затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656), у якій має повторюватися відповідний запис із трудової книжки (п. 2.5);
  3. у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а днем звільнення при цьому вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника, а раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним (п. 4.1);
  4. на підприємстві ведеться книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. У разі одержання трудової книжки у зв’язку із звільненням працівник розписується в особовій картці працівника та в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (п. 7.1). 

Отже, дата запису в особовій картці працівника та в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них не може бути пізнішою, ніж дата звільнення працівника. Тож які норми порушив роботодавець? 

По-перше, роботодавець без будь-яких на це підстав перерахував суму компенсації за невикористану щорічну відпустку на інше підприємство, тобто розпорядився коштами працівника без його відома. Фактично ж працівник не отримав суми компенсації за невикористану відпустку, тому він може звернутися до суду (без обмеження строку звернення) з позовом про стягнення належної йому суми компенсації (частина друга ст. 233 КЗпП). 

По-друге, роботодавець не провів із працівником повного розрахунку. Підприємство, яке звільнило працівника, не провівши остаточного розрахунку, має виплатити ще й компенсацію за втрату частини заробітку у зв’язку з несвоєчасною виплатою належних сум відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, якщо відсутній спір про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша ст. 117 КЗпП). 

По-третє , роботодавець видав працівникові трудову книжку із затримкою. У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (частина п’ята ст. 235 КЗпП, п. 4.1 Інструкції № 58).

Отже, потрібно змінити формулювання в наказі, вилучивши текст про перерахування компенсації за невикористану відпустку на інше підприємство, і внести зміни до трудової книжки та інших документів. Крім того, усім працівникам, звільненим на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП, треба виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки, а також компенсацію за втрату частини заробітку у зв’язку з несвоєчасною її виплатою.

Відповідь надала Світлана Лістрова, експерт журналу «КАДРОВИК.UA», експерт з оплати праці.
 

Придбати