Трудові відносини — справа відповідальна. Уклавши з фізичною особою трудовий договір, роботодавець бере на себе низку зобов’язань перед працівником: виплачувати йому зарплату в певні строки не менше мінімального розміру, забезпечити соціальні і трудові гарантії, додержуватися законодавства про охорону праці. Звісно, потрібно вести кадрову документацію і багато чого ще. Не дивно, що деякі підприємства в певних ситуаціях намагаються обійтися без укладення трудового договору, замінивши його цивільно-правовим (далі — ЦПД). А ось наскільки це вигідно в економічному плані і які ще можуть бути причини шукати щастя у ЦПД, поговоримо в цій статті.
Чому ЦПД?
Причин, з яких суб’єкт господарювання, що потребує додаткової робочої сили, віддасть перевагу ЦПД на виконання робіт (надання послуг), може бути немало. Озвучимо основні з них.
- Оплата.
За трудовим договором розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим розміру мінімальної заробітної плати (ст. 31 Закону про оплату праці). Є відпускні та лікарняні/декретні.
Сума винагороди за ЦПД обмежується лише волею сторін (тим паче, що в цьому випадку оплачується не процес, а результат роботи/послуги). Немає відпускних, але є лікарняні/декретні. (Якщо ЦПД укладено з ФОП, то замовник йому лікарняні/декретні не оплачує.)
- Строки виплати.
У межах трудового договору заробітна плата повинна виплачуватися із суворою періодичністю, визначеною в ст. 115 КЗпП. За ЦПД строк виплати винагороди обумовлюється договором.
- Охорона праці.
Трудовий договір зобов’язує роботодавця створювати працівникам умови праці, встановлені законодавством. Серед них й умови, пов’язані з охороною праці. Стосовно ЦПД таких вимог немає, адже такий договір не регулює процес виконання роботи / надання послуги. У цивільно-правових відносинах визначальним фактором для умов праці виконавця є те, про що домовилися сторони.
- Прийняття/звільнення.
Роботодавець повинен враховувати масу приписів, діючих у межах трудових відносин. Наприклад, якщо він захоче укласти трудовий договір з іноземцем, то для цього йому в більшості випадків доведеться отримати відповідний дозвіл (ст. 42 Закону про зайнятість). А ось при укладенні з іноземцем ЦПД жодного дозволу отримувати не потрібно — чинне законодавство України такої процедури не передбачає (лист Державного центру зайнятості від 05.02.2013 р. № ДЦ-09-588/0/6-13).
Стаття 24 КЗпП вимагає: працівник може бути допущений до роботи тільки після того, як буде: 1) укладено з ним трудовий договір, оформлений наказом (розпорядженням) роботодавця, і 2) подано до податкового органу Повідомлення про прийняття працівника на роботу.
А ось на осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, Повідомлення не подають!
Якщо роботодавець надумає за власною ініціативою розірвати трудовий договір, то зможе це зробити виключно за підставами, передбаченими в ст. 40 і 41 КЗпП. Розірвати ЦПД набагато простіше (наприклад, ч. 4 ст. 849, ч. 2 ст. 852, ст. 907 ЦКУ).
А що з оподаткуванням зарплати, що виплачується за трудовим договором, і винагородою за ЦПД? У якому випадку податкове навантаження нижче? Розбираємося!
Податкове навантаження. Порівнюємо
Особливості оподаткування доходів, нарахованих фізособам згідно з трудовим договором, ЦПД на виконання робіт (надання послуг), а також ФОП на єдиному податку 2 і 3 групи, наведемо в таблиці нижче.
Податкове навантаження на дохід фізособи за трудовим договором, ЦПД, а також ФОП на єдиному податку групи 2 і 3
| Податки, внески | Працівник за трудовим договором | Фізособа за ЦПД | ФОП на єдиному податку | |
| група 2 | група 3 | |||
| Ставки | ||||
| ЄСВ | Звичайні роботодавці-юрособи: • 22% — на доходи звичайних працівників; • 8,41% — на доходи працівників з інвалідністю. роботодавці-ФОП — 22% на доходи всіх працівників(1) | Звичайні суб’єкти господарювання — 22% бази нарахування ЄСВ(2) | ФОП сплачує самостійно. Ставка ЄСВ — 22% бази нарахування ЄСВ(3). Звільнені від сплати ЄСВ «за себе» пенсіонери за віком і особи з інвалідністю перелічені в ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 | |
| ПДФО | 18%. Є право на ПСП | 18%. ПСП не застосовується | Х | |
| ВЗ | 1,5% | 1,5% | Х | |
| ЄП | Х | Х | До 20% від МЗП (у 2018 році — 744,6 грн.) | 3% доходи — для платників ПДВ. 5% доходу — для неплатників ПДВ |
| (1) За основними працівниками, які перебували в трудових відносинах повний місяць або відпрацювали всі робочі дні згідно з графіком роботи (і база нарахування ЄСВ за якими відмінна від нуля), ЄСВ сплачують у розмірі не нижче мінімального страхового внеску (у 2018 році — 819,06 грн.). Якщо фактична база нарахування ЄСВ перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ (далі — максимальна база, у 2018 році дорівнює 55 845 грн.), ЄСВ сплачують з максимальної бази. За працівниками з інвалідністю і зовнішніми сумісниками ЄСВ сплачують з фактичної бази нарахування ЄСВ, але не вище за максимальну базу. (2) До бази нарахування ЄСВ винагороду за ЦПД включають у сумі, яка не перевищує максимальної бази. Якщо ЦПД укладено з:
Якщо строк виконання робіт (надання послуг) за ЦПД перевищує календарний місяць, для порівняння з максимальною базою винагороду ділять на кількість місяців, за які вона нарахована (ч. 2 ст. 7 Закону № 2464). (3) Базу нарахування ЄСВ «за себе» єдиноподатник визначає самостійно, але не вище за максимальну базу. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою розміру мінімального страхового внеску. | ||||
Як видно з таблиці, для підприємства в економічному плані найвигідніше укладати договір ЦПД з ФОП на єдиному податку. Якщо ж ЦПД укладений з фізособою (не ФОП), то ЦПД не такий вигідний, оскільки податкове навантаження в межах трудових відносин приблизно таке ж. Крім того, до фізособи, яка постійно працює (надає послуги) за ЦПД, можуть бути претензії з боку перевіряючих за нереєстрацію її як ФОП.
Олена Савченко
