За різними оцінками, до 90% працівників не хочуть бути прив’язані до місця роботи.
Ноутбук з інтернетом, диктофон і база контактів – стандартний набір фрілансера – журналіста. Ірина вже кілька років так працює. Об’їхала принаймні найближче зарубіжжя. Каже, гонорарів на життя вистачає, але часто-густо впритул. Утім, це – її спосіб життя.
Ірина Виртосу, журналіст-фрілансер: “Я не прив’язана до офісу, я не прив’язана до жорсткого графіку роботи, але з мого боку має бути відповідальність за вчасно зданий матеріал, підготовлений якісно матеріал”.
Найчастіше фрілансерами стають айтішники, веб-дизайнери, копірайтери, перекладачі та журналісти. Плюси – власний графік і вибір найцікавіших проектів. Мінуси – нестабільні заробітки та ненормована праця. Аби стати фрілансером, спочатку варто створити запас грошей. Принаймі на три місяці, доки піде робота. Найцінніше – контакти потрібних людей. І мінімальне електронне приладдя. Щоб постійно бути на зв’язку. Інакше – провал. Заробіток фрілансера-початківця – переважно “у конверті”. Тому готуйтеся самі сплачувати податки. І працювати без трудової.
Ірина Виртосу, журналіст-фрілансер : “Якщо зараз задумуватись про пенсію, то я за рахунок якоїсь міфічної пенсії відмовлюся від проживання так як я хочу, в тому форматі, від поїздок, куди я хочу, від навчання, тому що навчання забирає час”.
Якщо справи йдуть добре, є закордонні замовники – краще зареєструватись як фізична особа-підприємець. Але оплачувана відпустка і лікарняні – додатковий клопіт, кажуть фахівці.
Тетяна Зацерковна, генеральний директор аудиторської фірми : “Есть возможность написать заявление в налоговую в части того, что допустим в таком-то месяце человек идет в отпуск и он освобождается от уплат единого налога за этот месяц, но в пенсионный фонд он все равно будет платить за этот месяц“.
Про роботу можна домовитися усно. Та експерти радять, фіксувати все письмово, аби не обдурили в оплаті. Звісно, це – час і тяганина. За кордоном це клопіт посередників. Вони зв’язують роботодавців із фріласерами. І ведуть документацію. В Україні для вільних працівників немає окремого законодавства. Як і в Білорусі. Тому вони працюють як дрібний бізнес. У Росії – саме легалізовують фрілансерів у трудовому кодексі. Там вони матимуть оплачувану відпустку, лікарняні та декретні не з власної кишені, а як усі. Такий статус мають ті, хто працює на “вільних хлібах” у Сполучених Штатах. Там фрілансери об’єднуються в асоціації і відстоюють свої права. Україна теж має змінити законодавство, вважають фахівці. Зокрема спростити для фізосіб розрахунки за зовнішньоекономічною діяльністю. У державу надходитиме додаткова валюта, а в бюджет – податки.