Документаційне забезпечення нагороджень в Україні


Особливості перших нагород

Нагороди існують здавна. Ще в Римській імперії воїнів, які найбільше відзначилися в походах, нагороджували не лише грошима та трофеями, а й медальйонами з зображеннями полководця, імператора або небесного заступника. Подвиги воїнів Київської Русі теж відзначалися особливими відзнаками.

Першою такою відзнакою в Стародавній Русі була золота гривня, яку одягали на шию. Як нагороди переможцям вручали також цінні речі, золотий і срібний посуд, бронзові обручі, шийні браслети, хутра, сукна… Найкращі воїни нагороджувалися також земельними наділами, коштовною зброєю. Важливо, що нагороди отримували абсолютно всі учасники військового походу чи битви, незалежно від посади. Такий був демократичний характер нагороджень.

У XVI–XVII століттях, за часів козацької держави, не було особистих нагрудних нагород. І тому їх роль виконували предмети бойового призначення — вогнепальна та холодна зброя, одяг, кінська збруя, що вручалися козакам за виявлену особисту хоробрість, спритність і відвагу. Вважалося за особливе досягнення отримати (особисто або на весь військовий підрозділ) козацькі клейноди — гетьманську булаву, бунчук, печатку, хоругви…

Після входження українських земель до складу Російської імперії вручення цих нагород припинилося. В 1699 році перший російський орден Святого апостола Андрія Первозванного заснував Петро I. Цар першому вручив його генерал-адміралу Федору Головіну (сам Петро I у списку андріївських кавалерів зайняв шосте місце, коли 1703 року в чині капітана бомбардирської роти захопив у гирлі Неви два шведських кораблі). Другим андрїївським кавалером став гетьман Іван Мазепа. Цар особисто 8 лютого 1700 року вручив Мазепі нагороду «за многие его в воинских трудах знатные и усердно-радетельные верные службы».

В 1769 році Катерина II засновує особливий орден — Святого великомученика і побєдоносця Георгія чотирьох ступенів. Отримання цієї нагороди будь-якого ступеня робило нагородженого потомственим дворянином. З 1849 року імена георгіївських кавалерів стали заносити на мармурові дошки Георгієвського залу Великого Кремлівського палацу.

За майже 150 років існування цієї нагороди орденом 1-го ступеня було нагороджено 25 осіб, орденом Георгія 2-го ступеня — 121 осіб, 3-го ступеня — 653 і 4-го ступеня — 6300 осіб. А повних георгіївських кавалерів (які мали всі чотири ступені) було лише четверо. Це — генерал-фельдмаршал Михайло Кутузов, генерал-фельдмаршал Михайло Барклай-де-Толлі, генерал-фельдмаршал, головнокомандувач російських військ у війні з Туреччиною 1829 року Іван Дибич-Забалканський та генерал-фельдмаршал, головнокомандувач російських військ на Дунаї в період Кримської війни Іван Паскевич. Олександр Суворов був кавалером ордена Георгія лише трьох ступенів.

У 1807 році для нагородження солдатів, матросів та унтер-офіцерів було засновано Відзнаку ордена Св. Георгія чотирьох ступенів. У 1913 році Відзнаку перейменовано на Георгієвський хрест. (До 1917 року кількість нагороджених Георгієвськими хрестами всіх ступенів перевищила 1 млн. 360 тисяч осіб). У мирний час нагород також було багато. І завойовувалися вони по-різному. Приміром, київський губернатор Іван Фундуклей вимагав від купців пожертвувань на благоустрій міста. Дасть купець гроші — отримає орден. Не дасть — відповідно, залишиться без ордена.

А оскільки орден давав право на потомствене дворянство, то й суперечок із цього приводу не виникало. Орденом святої Анни нагороджували рядових та унтер-офіцерів, які відслужили двадцять років. Ці нагороджені звільнялися від тілесних покарань, отримували подвоєну платню і потім пенсію «по смерть свою, где бы ни находились». Кожен орден мав свій девіз. Приміром, в ордена Андрія Первозванного девізом стояли слова «За веру и верность», в ордена Катерини — «За любовь и Отечество», в ордена Георгія — «За службу и храбрость», в ордена Анни — «Любящим правду, благочестие и верность». Ну а саме нагородження відбувалося в порядку «поступовості». Двічі одним і тим самим орденом не нагороджували.

 Нагороди радянської держави

Відразу ж після жовтневої революції у вересні 1918 року було впроваджено орден Червоного Прапора. Ініціатором став Лев Троцький, наркомвійськмор і голова Реввійськради. Орден Червоного Прапора, що дійшов до нас, це і є «перший комуністичний заохочувальний знак», затверджений особисто Троцьким і виконаний за його ескізом. Першим цим орденом нагородили Василя Блюхера, другим — Івана Федька, третім — Йосипа Сталіна, четвертим — Льва Троцького… Серед перших нагороджених був і Нестор Махно.

1920 року VIII Всеросійський з’їзд Рад засновує орден Трудового Червоного Прапора РРФСР. За прикладом РРФСР, інші радянські республіки теж запроваджують ордени Трудового Червоного Прапора, в тому числі в березні 1921року й Україна. Хорезмська Народна Радянська Республіка заснувала 1922 року орден Праці. Саме ним і нагородили Леніна (перша й остання нагорода вождя). Що ж до орденів Трудового Червоного Прапора РРФСР, Української, Білоруської та інших республік, то вони проіснували 12 років і в 1933 році рішенням ЦВК СРСР нагородження «самостоятельным орденом от имени отдельно взятой социалистической республики» було припинено.

В 1930 року було засновано вищу нагороду СРСР — орден Леніна. Потім — орден Червоної Зірки й 1935 року — орден «Знак Пошани». Тоді ж засновується звання Героя Радянського Союзу (під час Великої Вітчизняної війни звання Героя Радянського Союзу було присвоєне 2069 українцям, або четвертій частині від усіх, відзначених цією нагородою). В 1938 року засновується звання Героя Соціалістичної Праці. Сотні й тисячі передовиків виробництва, стахановців, самовідданих будівничих нового життя були визнані гідними високих нагород Батьківщини.

У листопаді 1943 року в СРСР засновують вищий військовий орден — «Перемога». Ним були нагороджені видатні воєначальники Георгій Жуков, Олександр Василевський, Костянтин Рокоссовський, Іван Конєв, Родіон Малиновський, Федір Толбухін, Кирило Мерецков, Леонід Говоров, Семен Тимошенко, Олексій Антонов. Двома орденами «Перемога» нагороджені Сталін, Жуков і Василевський. Під час Другої світової війни орденом «Перемога» були нагороджені також закордонні діячі — Йосип Броз Тіто, Дуайт Ейзенхауер, Бернард Монтгомері, румунський король Міхай та інші. 20 лютого 1978 року «за большой вклад в победу советского народа и его Вооруженных Сил в Великой Отечественной войне» орденом «Перемога» нагороджено Генерального секретаря ЦК КПРС, Голову Президії Верховної Ради СРСР Леоніда Брежнєва.

Державні нагороди України

В умовах, коли в СРСР кращих громадян нагороджували загальносоюзними орденами і медалями, єдиною ознакою «нагородного суверенітету» України була система почесних звань, яка почала формуватися ще у 30-х роках. Наприкінці 80-х років в республіці існувало 29 почесних звань. Вони залишились чинними у нагородній системі й незалежної України.

За роки незалежностi вiдповiдно до Конституцiї України на основi iсторичної нацiонально нагородної спадщини та мiжнародного досвiду в Укранi створено нагородну систему України. Сформовано вiдповiдне законодавство, визначено органiзацiйнi засоби та створено матерiально-технiчнi основи забезпечення його реалiзацiї.

Система державних нагород України стала важливим фактором утвердження української державностi, морального заохочення громадян за активну дiяльнiсть у розвитку економiки, науки, культури, у соцiальнiй сферi, захистi Вiтчизни, охоронi конституцiйних прав i свобод людини, державному будiвництвi та громадськiй дiяльностi.

Державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Державні нагороди встановлюються виключно законами України. Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, Закону «Про державні нагороди України» та указів Президента України, що видаються відповідно до нього.

До державних нагород в Україні належать:

звання «Герой України»;

ордени; медалі;

відзнака «Іменна вогнепальна зброя»;

почесні звання України;

Державні премії України;

президентські відзнаки.

Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею. Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно. Громадяни України можуть бути також удостоєні нагород іноземних держав.

Президентські нагороди Згідно зі статтею 106 Конституції України Президент України нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними. Багато хто вважає цілком природним і виправданим заснування Президентом України президентських відзнак.

Звання «Герой України» посідає найвищу сходинку в ієрархії президентських нагород; затверджена нагорода 23 серпня 1998 року. Ця відзнака складається з двох орденів: Золотої зірки — за здійснення видатного героїчного вчинку, і ордена Держави, яким нагороджують за трудовий подвиг. Відзнакою Президента України «Герой України» нагороджуються виключно громадяни України. Перше вручення відзнаки «Герой України» відбулося 26 листопада 1998 року.

Орден князя Ярослава Мудрого стоїть трохи нижче рангом й має п’ять ступенів; слугує він для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність. Цей орден з 23 серпня 1995 виконує також функцію головної нагороди України длaя вручення главам закордонних держав.

Вищим, першим ступенем цього ордена були нагороджені президенти: Аргентинської Республіки — Карлос Сауль Менем, Італійської Республіки — Оскар Луїджі Скальфаро, Литовської Республіки — Валдас Адамкус, Республіки Австрія — Томас Клестиль, Французької Республіки — Жак Ширак… Першими громадянами України, удостоєними 24 серпня 1995 ордена Князя Ярослава Мудрого V ступеня, стали: Федір Бурчак, Ольга Басистюк і Анатолій Мокренко. Відзнаки «Герой України» і орден Князя Ярослава Мудрого як найвищі нагороди держави мають особливу процедуру представлення кандидатур до нагородження. Воно здійснюється за поданням Комісії по державних нагородах України при Президентові на його ім’я.

Орден Свободи встановлено 10 квітня 2008 року для відзначення видатних та особливих заслуг громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних та політичних реформ, відстоювання конституційних свобод.

Орден «За заслуги» — відзнака Президента України трьох ступенів встановлена 22 вересня 1996 року; слугує для відзначення видатних заслуг громадян в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності. Історія ордена бере початок з Почесної відзнаки Президента України — першої нагороди незалежної України, заснованої 18 серпня 1992 р. Президентом України Л.Кравчуком до 1-ї річниці незалежності. У серпні 1992 р. Почесної відзнаки за № 1 було удостоєно відомого українського письменника О. Т. Гончара. прав і свобод людини і громадянина.

Орден Богдана Хмельницького встановлено Президентом України напередодні святкування 50-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні — 3 травня 1995 р. Ним нагороджуються лише громадяни України за заслуги в зміцненні обороноздатності держави та захисті її інтересів.

Орден Данила Галицького запроваджено 30 липня 2003 для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, а також державних службовців за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу. Носять орден з лівого боку грудей і за наявності інших орденів України розміщують після них. Зауважимо, що в багатьох країнах діє правило, за яким особа, яка отримала знак ордена вищого ступеня, знак ордена нижчого ступеня більше не носить. Це запобігає носінню надмірної кількості нагород.

Орден «За мужність» — нагорода, якою відзначається особиста мужність громадян, введена 21 серпня 1996 року. Орден «За мужність» I, II, III ступеня — слугує для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя.

Орден княгині Ольги трьох ступенів встановлений 15 серпня 1997 р. й призначений для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім’ї. Серед кавалерів ордена — відомі діячі жіночого руху, мистецтва, науки, освіти, спорту.

Хрест Івана Мазепи встановлено 26 березня 2009 року для відзначення громадян за значний внесок у відродження національної культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності.

Орден «За доблесну шахтарську працю» встановлено 30 квітня 2009 року й призначений для нагородження за визначні трудові досягнення у видобутку вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, марганцевих та уранових руд, шахтобудуванні.

Медаль «За бездоганну службу» трьох ступенів та медаль «За військову службу України» були засновані у жовтні 1996 р. Нагороджуються медалями військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки, Прикордонних військ, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань.  

Медаль «Захиснику Вітчизни» заснована 8 жовтня 1999 року й призначена для нагородження ветеранів війни, осіб, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», осіб, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, та інших громадян України за виявлені у захисті державних інтересів особисті мужність і відвагу, зміцнення обороноздатності та безпеки України.

Медаль «За врятоване життя» встановлена 10 квітня 2008 року для нагородження громадян за врятування життя людини, активну благодійну, гуманістичну та іншу діяльність у справі охорони здоров’я громадян, запобігання нещасним випадкам з людьми.

Відзнака Президента «Іменна вогнепальна зброя» встановлена 29 квітня 1995 р. й займає особливе місце серед нагород. Іменною вогнепальною зброєю є пістолет моделі «Форт 12», створений вітчизняними зброярами.

Таким чином, відзнаки Президента України функціонують як цілісна система, що забезпечує нагородження громадян України (див. додаток 1*).

Почесні звання, Державні премії України та відомчі заохочувальні відзнаки

Згідно Закону України «Про державні нагороди України», а також відповідно до вимог Указів Президента України від 18 лютого 1996 року № 1094-96 «Про відомчі заохочувальні відзнаки», від 13 лютого 1997 року № 134-97 «Про Примірне положення про відомчі заохочувальні відзнаки» функціонує цілий ряд почесних звань та відомчих заохочувальних відзнак. Почесні звання України присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери, як правило, не менше десяти років, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність, якщо інше не встановлено положенням про почесне звання України.

Cеред державних премій найбільше розповсюдження маютьНаціональна премія України імені Тараса Шевченка, Державна премія України в галузі науки і техніки, Державна премія України в галузі архітектури, Державна премія України імені Олександра Довженка, Державна премія України в галузі освіти.

Національна премія України імені Тараса Шевченка — за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Державна премія України в галузі науки і техніки: — за видатні наукові дослідження, які сприяють дальшому розвитку гуманітарних, природничих і технічних наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі; — за розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики захворювань, що відповідають рівню світових досягнень; — за роботи, які становлять значний внесок у вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки; — за створення підручників для середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних, вищих навчальних закладів, що відповідають сучасним вимогам і сприяють ефективному опануванню знань, істотно впливають на поліпшення підготовки майбутніх спеціалістів.

Державна премія України в галузі архітектури — за створення видатних житлово-цивільних та промислових архітектурних комплексів, будівель і споруд, роботи в галузі містобудування, ландшафтної архітектури, упорядження міст і селищ, реставрації пам’яток архітектури і містобудування, наукові праці з теорії та історії архітектури, що мають важливе значення для дальшого розвитку вітчизняної архітектури і містобудування та здобули широке громадське визнання.

Державна премія України імені Олександра Довженка — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва.

Державна премія України в галузі освіти — за видатні досягнення в галузі освіти за номінаціями: дошкільна і позашкільна освіта; загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; наукові досягнення в галузі освіти.

За сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків згідно Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1563), рекомендовано органам виконавчої влади і місцевого самоврядування видавати грошову винагороду посадовим особам за сумлінну безперервну працю в зазначених органах, зразкове виконання трудових обов’язків згідно з зазначеним Порядком і пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють питання нагородження державних службовців див. у таблиці*.

З метою стимулювання державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, науковців, педагогічних та інших працівників за особистий вагомий внесок та заслуги у забезпечення реалізації формування державної політики у відповідній галузі чи сфері діяльності та її функціонування, трудові досягнення, сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків та особливо важливих доручень Головним управління державної служби України встановлена відомча заохочувальна відзнака — нагрудний знак «Державна служба України «За сумлінну працю».

Відзнака встановлена наказом Головдержслужби від 24.05.2007 № 148 відповідно до Указів Президента України від 18.11.96 № 1094 «Про відомчі заохочувальні відзнаки», від 13.02.97 № 134 «Про Примірне положення про відомчі заохочувальні відзнаки» та від 02.10.99 № 1272 «Про Положення про Головне управління державної служби України». Зазначеним нагрудним знаком, як правило, нагороджуються державні службовці, які раніше заохочувалися відповідними відомчими відзнаками в органах державної влади або інших установах, у яких вони працювали за наявності не менше 10 років стажу державної служби.

У міністерствах та відомствах на рівні з державними нагородами присвоюються і відомчі заохочувальні відзнаки: Грамоти міністерства, знаки «Почесний енергетик України», «Відмінник металургії» тощо.

Так, донедавна система освіти і науки України мала єдину відзнаку — нагрудний знак «Відмінник народної освіти». Нещодавно за поданням Міністерства освіти і науки Комісією з державних нагород і геральдики затверджено п’ять нагород: медаль «А.С.Макаренко», медаль «Софія Русова», медаль «Петро Могила», нагрудний знак «Василь Сухомлинський», нагрудний знак «За наукові досягнення».

Медаль «А.С.Макаренко» фактично відновлено після десятирічної перерви — нею впродовж кількох десятиліть відзначали українських педагогів починаючи з 1964 року. Тепер цю нагороду отримуватимуть керівники педагогічних навчальних закладів, працівники освітянських органів управління, педагоги-науковці, які створюють нові шкільні підручники тощо.

Медаль «Софія Русова» призначена для вчителів, які працюють в дошкільній і шкільній ланках освіти, готують майбутніх педагогів. Насамперед — за розвиток психологічної науки, створення навчальних книг з проблем виховання.

Медаллю «Петро Могила» нагороджуються педагоги і науковці вищої школи, які займаються підготовкою професіоналів, створюють авторські методики навчання та підручники з посібниками для вищої школи, а також відомі своєю культурно-просвітницькою роботою.

Нагрудний знак «Василь Сухомлинський», що носить ім’я всесвітньо відомого українського педагога Василя Сухомлинського, призначений для відзначення освітян, які працюють у сфері загальної освіти.

Нагрудним знаком «За наукові досягнення» відзначаються науковці та науково-педагогічних працівники за наукові відкриття, фундаментальні дослідження, а також за створення підручників і популярних видань. Нові державні нагороди повинні стати однією з тих цеглинок, з яких буде відновлюватись авторитет і повага до педагогів — моральні цінності, знищені суспільством.

Рішення про нагородження медалями приймає колегія Міністерства освіти і науки, а нагороджені педагогічні працівники мають право на дострокову атестацію й встановлення вищої кваліфікаційної категорії. Зразки нагрудних знаків Почесні звань, Державних премій України та відомчих заохочувальних відзнак див. у додатку 1.

Оформлення нагород Пiдставою для подання клопотання про нагородження державною нагородою мають бути виключно вагомi особистi заслуги перед народом i державою, високi здобутки у професiйнiй, полiтичнiй та громадськiй дiяльностi, розвитку економiки, науки, культури, соцiальної сфери, захистi Вiтчизни, охоронi конституцiйних прав i свобод людини, державному будiвництвi та громадській дiяльностi, пшроке визнання цих заслуг суспiльством, здiйснелня подвигу або особливо мужнього вчинку, високi моральнi якостi особи.

При цьому мають забезпечуватись послiдовнiсть у нагородженнi осiб вiдповiдно до системи державних нагород, додержання встановлених законодавством строкiв представлення нагороджених осiб до наступного нагородження. Для попереднього розгляду питань, пов’язаних з нагородженням державними нагородами, при Президентові України діє Комісія державних нагород та геральдики, яка є дорадчим органом і працює на громадських засадах. Персональний склад зазначеної Комісії та порядок її роботи визначаються Президентом України.

На виконання Указу Президента України «Про вдосконалення нагородної справи в Україні» та з метою вдосконалення нагородної справи в міністерствах та відомствах створені Комісії з питань нагородження. Ці комісії є постійними органами для розгляду матерiалів, пов’язаних з порушенням клопотань про нагородження державними нагородами України, Почесною грамотою Кабiнету Мiнiстрiв України, Подякою Прем’єр-мiнiстра України, вiдомчими заохочувальними вiдзнаками та пiдтримки клопотань Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних державних адмiнiстрацiй, Київської та Севастопольської мiських адмiнiстрацiй про нагородження.

Основною формою дiяльностi цих комiсiї є засiдання, якi проводяться у мipу необхiдностi, як правило, один раз на мiсяць. У разi позитивного рiшення комiсiї оформлюється проект клопотання про нагородження або пiдтримки клопотань про нагородження державними нагородами, а також проект наказу про нагородження вiдомчими заохочувальними вiдзнаками, якi вносяться на розгляд керівнику відомства для прийняття по них остаточного рiшення.

Пiдготовку матерiалiв на засiдання відомчих комiсiй (вивчення клопотань, пiдготовка порядку денного, попереднє ознайомлення членів комiсiї з матерiалами, а також оформлення протоколiв засiдання i витягiв iз них), органiзацiйне забезпечення засiдань та контроль за своєчасним виконанням прийнятих рiшень здiйснює кадрова служба установи. Основним документом для подання до нагородження є нагородний лист, який підписує керівник підприємства та голова ради колективу. Підписи розшифровуються та засвідчуються печаткою підприємства.

Клопотання колективу підприємства про нагородження повинне бути підтримане місцевою держадміністрацією й разом із заповненим нагородним листом передається у відомчу комісію нагород, а звідти, за необхідності, до Комісії державних нагород та геральдики. Зразок нагородного листа наведено в додатку 2*.

Подання про нагородження працівника нагрудним знаком порушує керівник органу державної влади чи місцевого самоврядування або іншої установи, у якій працює представлений до заохочення. У поданні має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові; дата народження; повна назва займаної посади, категорія посади та присвоєний ранг (для державних службовців) відповідно до запису в трудовій книжці; стаж роботи (загальний, державної служби, роботи у відповідному державному органі та на даній посаді); рівень виконання посадових обов’язків, ділові та професійні якості; підстави для подання.

До подання додаються такі документи: інформація про досягнення працівника, що стали підставою для порушення подання; рішення трудового колективу; біографічна довідка, у якій зазначаються відомості про попередні відзнаки і заохочення кандидата, засвідчена підписом керівника кадрової служби відповідного органу та скріплена відповідною печаткою.

*Додаткі і таблиця  – у вкладений файлах. Щоб отримати доступ до них, увійдіть або зареєструйтесь на сайті.

Основи кадрової справи: максимально просто
Авторський курс підвищення кваліфікації кадровиків від Вікторії Ліпчанської. Вищий рівень