Допомога на поховання: у яких випадках виплачується і з яких джерел


На підставі яких документів виплачується допомога на поховання?
У які строки виплачується допомога?
Чи існують граничні строки набуття права на допомогу на поховання? Чи оподатковується ця допомога?

У статті розглянуто правові підстави і джерела виплати допомоги на поховання:

— за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
— у разі загибелі працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
— у разі смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні;
— у разі смерті пенсіонера;
— у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
— у разі якщо померла особа не досягла пенсійного віку й на час смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
— за рахунок коштів роботодавця;
— якщо свідоцтво про смерть видано на тимчасово окупованій території України.

ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування і гарантії громадян, які працюють, щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1105 закони та інші нор­ма­тивно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить зазначеному Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом.

Статтею 18 Закону № 1105 передбачено, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у т. ч. в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності відповідно до статті 19 Закону № 1105 мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’яз­ковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (уключаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, у якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1105 за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України (далі — Фонд) згідно із законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, у т. ч. члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1105 за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

Відповідно до статті 20 Закону № 1105 одним із видів матеріального забезпечення, яке надаєть­ся за рахунок коштів Фонду, є допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

Відповідно до соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою праце­здатності страховий випадок — це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї або іншої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105).

 Статтею 27 Закону № 1105 передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:

— дружини (чоловіка);
— дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання — до 23 років;
— батька, матері;
— діда та баби за прямою лінією спорідненості. 

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
НЕ ВВАЖАЮТЬСЯ ТАКИМИ, ЩО ПЕРЕБУВАЛИ НА УТРИМАННІ ЗАСТРАХОВАНОЇ ОСОБИ, ЧЛЕНИ СІМ’Ї, ЯКІ МАЛИ САМОСТІЙНІ ДЖЕРЕЛА ЗАСОБІВ ДО ІСНУВАННЯ (ОДЕРЖУВАЛИ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ, ПЕНСІЮ ТОЩО).

Допомога надається застрахованій особі, членові її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Статтею 30 Закону № 1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непраце­здатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які на­даються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Тобто допомога на поховання надається лише за основним місцем роботи.

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, на­дається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, установленого законом (ст. 28 Закону № 1105). Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 16 листопада 2011 року № 55 з 1 січня 2012 року розмір допомоги на поховання становить 2200 грн. і на сьогодні Фондом не переглядався. 

Документи, на підставі яких виплачується допомога на похованняза рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, призначається допомога на поховання застрахованої особи  (ч. 3 ст. 31 Закону № 1105).

— На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи призначається допомога на по­ховання члена сім’ї застрахованої особи (ч. 4 ст. 31 Закону № 1105).

ВАЖЛИВО! Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у листі від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841 роз’яснює, що з метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи треба надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Строки призначення та виплати допомоги. Фінансування страхувальників-роботодавців

Згідно з частиною 3 статті 32 Закону № 1105 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до Закону № 1105.

Статтею 34 Закону № 1105 передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом 10 робочих днів після надходження заяви

Про виплату призначеного, але не одержаного у зв’язку зі смертю застрахованої особи матеріального забезпечення

Згідно з частиною 4 статті 32 Закону № 1105 призначене, але не одержане у зв’язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім’ї, які проживали разом із нею, або спадкоємцям.  

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
ПРИЗНАЧЕНЕ, АЛЕ НЕ ОДЕРЖАНЕ ЗАСТРАХОВАНОЮ ОСОБОЮ СВОЄЧАСНО МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ ЗА МИНУЛИЙ ЧАС У РОЗМІРІ, ВСТАНОВЛЕНОМУ НА ЧАС НАСТАННЯ СТРАХОВОГО ВИПАДКУ. СУМИ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, НЕ ОДЕРЖАНІ З ВИНИ ОРГАНУ, ЩО ПРИЗНАЧАЄ МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ВИПЛАЧУЮТЬСЯ ЗАСТРАХОВАНІЙ ОСОБІ ЗА МИНУЛИЙ ЧАС ІЗ ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ІНДЕКСАЦІЮ ГРОШОВИХ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ.

Граничні строки набуття права на матеріальне забезпечення

Частиною 5 статті 32 Закону № 1105 передбачено граничні строки набуття права на матеріальне забезпечення, визначене статтею 20 цього Закону, у т. ч. на допомогу на поховання. Так, матеріальне забезпечення виплачується, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців із дня смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні. (ВАЖЛИВО! Ця норма діє з 1 січня 2015 року незалежно від дати настання страхового випадку).

Слід зазначити, що дванадцятимісячний період відлічується з дня смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні, зазначеного у свідоцтві про смерть, від першого числа місяця, наступного за тим, у якому настала відповідна подія (смерть застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні). Для обчислення періоду 12 календарних місяців беруть цілі місяці з 1 по 31 (30 або 28 (29) — для лютого) число (лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 січня 2015 року № 2.4-17-92).

Стосовно оплати листка непрацездатності в останній день хвороби, який є датою смерті

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у листі від 12 лютого 2015 року № 5.2-32-316 дає таке роз’яснення з приводу оплати листка непрацездатності в останній день хвороби, який є датою смерті. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інва­лідності (установлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, установлених законодавством. Оскільки законодавством не передбачено обмеження виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності в разі смерті працівника, допомога має надаватися за весь період захворювання, включаючи останній день хвороби, у який працівник помер.

ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ У РАЗІ ЗАГИБЕЛІ ПРАЦІВНИКА, ПРИЗВАНОГО НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЗА ПРИЗОВОМ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ, НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД

Призов військовозобов’язаних і резервістів на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII провадиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII.

Відповідно до статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

Визначені вище гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні в медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військово­службовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 1 статті 19 Закону № 1105 передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування й день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись роз’ясненнями Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (лист від 24 листопада 2014 року № 2.4-15-3124) та Міністерства соціальної політики України (лист від 28 листопада 2014 року № 14126/0/14-14/13), вважаємо, що в разі загибелі працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, страхувальник має право призначити допомогу на поховання за рахунок коштів Фонду сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання у разі загибелі працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період

На підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, допомога на поховання застрахованої особи призначається за основним місцем її роботи (ч. 1 ст. 30 і ч. 3 ст. 31 Закону № 1105).

— Підставою для фінансування страхувальника робочим органом Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок.

ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ БЕЗРОБІТНОГО ЧИ ОСОБИ, ЯКА ПЕРЕБУВАЛА НА ЙОГО УТРИМАННІ

Статтею 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі — Закон № 1533) передбачено, що допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму.

Потрібно зазначити, що в разі смерті безробітного інваліда або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, які здійснювали поховання, виплачується допомога на поховання відповідно до Закону № 1533 або допомога на поховання чи відшкодування витрат на поховання відповідно до інших законодавчих актів. 

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні

На підставі заяви та документів, які:

— підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);
— засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного;
— засвідчують особу, котра здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу),

виплачується допомога на поховання безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (п. 35 Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затвердженого наказом Міністерства праці та со­ціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 309; далі — Порядок № 309).

Про виплату сум матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному й залишилися неодержаними у зв’язку з його смертю

Суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному й залишилися неодержаними у зв’язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами відповідно до пункту 36 Порядку № 309 є:

— діти, які не досягли 18-річного віку, учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) денної форми навчання — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23-річного віку;
— один із батьків або дружина (чоловік) померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює й до­глядає дітей, братів, сестер або онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку;
— неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
БАТЬКАМ, ДРУЖИНІ (ЧОЛОВІКОВІ), А ТАКОЖ ЧЛЕНАМ СІМ’Ї, ЯКІ ПРОЖИВАЛИ РАЗОМ ІЗ БЕЗРОБІТНИМ НА ДЕНЬ ЙОГО СМЕРТІ, СУМА НЕДООДЕРЖАНОГО МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ І В ТОМУ РАЗІ, ЯКЩО ВОНИ НЕ НАЛЕЖАТЬ ДО КОЛА НЕПРАЦЕ­ЗДАТНИХ ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЛИ НА УТРИМАННІ ПОМЕРЛОГО.

Відповідно до пункту 38 Порядку № 309 недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачується на підставі заяви та документів, які:

— підтверджують факт смерті безробітного (копія свідоцтва про смерть);
— підтверджують належність до сім’ї померлого (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);
— засвідчують факт, що особа перебувала на утриманні померлого;
— засвідчують особу, яка звернулася за належною сумою виплат (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
У РАЗІ ЗВЕРНЕННЯ КІЛЬКОХ ОСІБ ЗА НАЛЕЖНОЮ ЇМ СУМОЮ ВИПЛАТ ЦЯ СУМА ДІЛИТЬСЯ МІЖ НИМИ ПОРІВНУ.

Останнім днем періоду, за який нараховується матеріальне забезпечення, у разі збереження права на його отримання, є останній день перебування безробітного на обліку в центрі зайнятості (п. 39 Порядку № 309). 

Граничні строки набуття права на матеріальне забезпечення

Допомога на поховання та недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття в разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення щодо їх отримання надійшло не пізніше шести місяців після смерті безробітного (п. 40 Порядку № 309).

ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ ПЕНСІОНЕРІВ, У Т. Ч. ТИХ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ ПЕНСІЮ ПО ІНВАЛІДНОСТІ

Відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі — Закон № 1058) у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на час смерті. При цьому не має значення вік та вид пенсії, яку отримував пенсіонер, оскільки в деяких випадках для призначення пенсії вік особи, якій має бути надано пенсію, не враховується (наприклад, пенсій по інвалідності, за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та ін.). Крім того, деяким особам скорочено пенсійний вік (наприклад, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, водіям міського пасажирського транспорту тощо).

Щоб отримати допомогу на поховання пенсіонера, треба звернутися до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера  незалежно від того, перебував він у трудових відносинах на час настання смерті чи ні (лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24 березня 2008 року № 04-06/Ш-30з-43).

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання пенсіонерів, у т. ч. тих, які отримують пенсію по інвалідності

На підставі заяви та документів, які:

— підтверджують факт смерті;
— засвідчують особу, котра здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу), — виплачується допомога на поховання пенсіонерів, у т. ч. тих, які отримують пенсію по інвалідності.

Про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім’ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, у т. ч. непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині 2 статті 36 Закону № 1058, які перебували на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом із померлим пенсіонером чи ні.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім’ї вважаються:

— чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058;
— діти (у т. ч. діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18-річного віку.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також у професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у т. ч. в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку, та діти-сироти — до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, навчаються вони чи ні;

— чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один із батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працює і зайнятий(а) доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) восьмирічного віку.

Згідно з частиною 2 статті 52 Закону № 1058 члени сім’ї, зазначені в частині 1 цієї статті, мають звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім’ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині 1 статті 52 Закону № 1058, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. 

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
У РАЗІ ВІДСУТНОСТІ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї, ЗАЗНАЧЕНИХ
У ЧАСТИНІ 1 СТАТТІ 52 ЗАКОНУ № 1058, АБО У РАЗІ НЕЗВЕРНЕННЯ ЇХ ЗА ВИПЛАТОЮ ВКАЗАНОЇ СУМИ
В УСТАНОВЛЕНИЙ ЧАСТИНОЮ 2 ЦІЄЇ СТАТТІ СТРОК СУМА ПЕНСІЇ, ЩО НАЛЕЖАЛА ПЕНСІОНЕРОВІ Й ЗАЛИШИЛАСЯ НЕДООТРИМАНОЮ У ЗВ’ЯЗКУ З ЙОГО СМЕРТЮ, ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ СПАДЩИНИ.

ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ ТА ІНШІ СТРАХОВІ ВИПЛАТИ У РАЗІ СМЕРТІ ПОТЕРПІЛОГО ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ ЧИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ

Відповідно до статті 41 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні помер­лого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є:

— діти, які не досягли 16-річного віку; діти віком від 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, якщо через вади фізичного або розумового розвитку вони самі не спроможні зароб­ляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23-річного віку;
— особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058, якщо вони не працюють;
— інваліди — члени сім’ї потерпілого на час інвалідності;
— неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти;
— непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті потерпілого, — у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день настання права на страхову виплату (ч. 6 ст. 42 Закону № 1105).

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 42 Закону № 1105).

У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров’я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, установлюється, виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого. Причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Одноразова допомога сім’ї та особам, які перебували на утриманні, у цьому разі не виплачується (ч. 8 ст. 42 Закону № 1105).

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
СУМА СТРАХОВИХ ВИПЛАТ КОЖНІЙ ОСОБІ, ЯКА МАЄ НА ЦЕ ПРАВО, ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ДІЛЕННЯМ ЧАСТИНИ ЗАРОБІТКУ ПОТЕРПІЛОГО, ЩО ПРИПАДАЄ НА
ЗАЗНАЧЕНИХ ОСІБ, НА КІЛЬКІСТЬ ЦИХ ОСІБ.

Порядок визначення суми страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право

Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право,визначається в такому порядку:

якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом.

Порядок визначення сум страхових виплат, якщо право на такі виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, та непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні

У разі якщо право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.

Установлена зазначеним вище особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, визначеному законодавством.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
СТРАХОВІ ВИПЛАТИ ОСОБАМ, ЯКІ ВТРАТИЛИ ГОДУВАЛЬНИКА, З УРАХУВАННЯМ ПРИЗНАЧЕНОЇ ЇМ ПЕНСІЇ У РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА ТА ІНШИХ ДОХОДІВ НЕ МОЖУТЬ ПЕРЕВИЩУВАТИ 10 ПРОЖИТКОВИХ МІНІМУМІВ, УСТАНОВЛЕНИХ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ВТРАТИЛИ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання та інші страхові виплати у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання

Страхові виплати у разі смерті потерпілого виплачуються на підставі таких документів:

— копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
— довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності — довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім’ї померлого, у т. ч. про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;
— довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності — виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім’ї померлого, який не пра­цює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку;
— довідки навчального закладу про те, що член сім’ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
— довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім’ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу (ч. 2 ст. 43 Закону № 1105 і підп. 6.1.1 п. 6.1

Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24).

ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ ОСІБ, ЯКІ НЕ ДОСЯГЛИ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ Й НА ЧАС СМЕРТІ НЕ ПРАЦЮВАЛИ, НЕ ПЕРЕБУВАЛИ НА СЛУЖБІ, НЕ ЗАРЕЄСТРОВАНІ В ЦЕНТРІ ЗАЙНЯТОСТІ ЯК БЕЗРОБІТНІ

Відповідно до пункту 1 Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 99 (далі — Порядок № 99), цим Порядком визначається механізм надання допомоги на поховання померлого (померлої):

— аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вищого навчального закладу I–IV рівня акредитації, що навчається за денною формою, учня професійно-технічного навчального закладу, якщо померлий не утримувався особою, застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування; особи, яка перебувала на утриманні зазначених осіб;

— дитини, на яку один із батьків (опікун, піклувальник, усиновитель), що не застрахований в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, отримував допомогу відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII (далі — Закон № 2811);

— особи, не застрахованої в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, яка отримувала на дитину допомогу відповідно до Закону № 2811 або Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16 листопада 2000 року № 2109-III;

— особи, яка не досягла пенсійного віку й на час смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;

— особи, яка не має права на отримання пенсії або державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» від 18 травня 2004 року №1727-IV.

Допомога на поховання померлої особи із числа тих, що зазначені в пункті 1 Порядку № 99, надається за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету в розмірі, установленому органом місцевого самоврядування, виходячи з вартості ритуальних послуг (п. 2 Порядку № 99).

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання осіб, які не досягли пенсійного віку й на час смерті не працювали, не перебували на службі, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні

— Допомога на поховання надається на підставі заяви, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого чи особи, яка зобов’язалася поховати померлого, та довідки про смерть.

Строки виплати допомоги

Допомога на поховання надається в день звернення за нею протягом шести місяців після смерті особи в розмірі, установленому на день смерті (п. 3 Порядку № 99).

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ В РАЗІ СМЕРТІ ОСОБИ, ЯКА ПЕРЕБУВАЛА НА ПОВНОМУ ДЕРЖАВНОМУ УТРИМАННІ У ВІДПОВІДНІЙ УСТАНОВІ (ЗАКЛАДІ), КРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ПОХОВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВИКОНАВЦЕМ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ПОМЕРЛОГО АБО ОСОБОЮ, ЯКА ЗОБОВ’ЯЗАЛАСЯ ПОХОВАТИ ПОМЕРЛОГО.

ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ РОБОТОДАВЦЯ

Матеріальна допомога на поховання померлого працівника може бути надана також за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до Податкового кодексу України допомога може надаватися роботодавцем померлого платника податків як у грошовій формі, так й у вигляді оплати послуг сторонніх організацій (оплати ритуальних послуг, автотранспорту).

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання за рахунок коштів роботодавця

— Для отримання допомоги на поховання за рахунок коштів роботодавця потрібні заява, копія свідоцтва про смерть і наказ роботодавця.

Оподаткування допомоги на поховання

Відповідно до підпункту 165.1.22 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не враховуються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:

— будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, фондами загально­обов’яз­кового державного соціального страхування України або професійною спілкою;

— роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу. Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

ПРО ВИПЛАТУ ДОПОМОГИ НА ПОХОВАННЯ НА ПІДСТАВІ ДОКУМЕНТІВ, ВИДАНИХ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

27 квітня 2014 року набув чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (далі — Закон № 1207), яким визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, — Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, установлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини й громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 9 Закону № 1207 передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові й службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Ураховуючи вищезазначене, документи, у т. ч. свідоцтво про смерть, видані органами Російсь­кої Федерації на території Криму, не мають юридичної сили на території України. Тобто якщо свідоцтво про смерть видане органами Російської Федерації на території Криму, воно є недійсним і не створює правових наслідків на території України, а отже, на його підставі не можна отримати допомогу на поховання відповідно до Закону № 1105. За роз’ясненнями з приводу чинності цього свідоцтва та його обміну на території України родичі померлого можуть звернутися до Міністерства юстиції України (лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841).

До відома
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року № 77-VIII утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З прийняттям Закону № 77 правління фондів соціального страхування, як органи їх управління, втратили свої повноваження, оскільки закони, відповідно до яких вони були утворені та здійснювали діяльність, втратили чинність. Єдиними органами управління у фондах соціального страхування, що реорганізуються, на сьогодні є їх виконавчі дирекції.

Згідно із Законом № 77 до завершення заходів, пов’язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції фондів соціального страхування та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін
до Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2775

 

Олександр ЛАЗОРЕНКО,
експерт з питань страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Стаття надана редакцією журнала «Довідник кадровика»
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків» 
(детальніше —журнал «Довідник кадровика» № 12, 2015)

Матеріали до теми


Щомісячні страхові виплати ФССУ в серпні: яку суму вже перераховано
Щомісячні страхові виплати від Фонду соціального страхування України впродовж серпня вже отримали майже 47 тисяч потерпілих на виробництві й членів ...
Скільки працівників постраждало внаслідок бойових дій: нові дані
З початку війни внаслідок бойових дій на підприємствах України зафіксовано 243 випадки травмування та/або смерті працівників, більшість із яких групові. ...
Інформація щодо ЄІССС: що варто знати
З метою успішної цифровізації соціальної сфери й надання якісніших соціальних послуг населенню продовжує тривати дослідно-промислова експлуатація Єдиної інформаційної системи соціальної ...
«Декретна» допомога жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Кожна працевлаштована жінка має право на отримання від Фонду соціального страхування України (далі — ФССУ) допомоги по вагітності та пологах ...