...
Реєструйся

Кейс для кадровика. Чи підлягає бронюванню логопед інклюзивно-ресурсного центру


Міністерство економіки у листі від 2 травня 2023 року № 2704-20/19826-01 вказало на типові недоліки в оформленні списків військовозобов’язаних, які подаються роботодавцями для бронювання на період мобілізації та на воєнний час.

Зокрема, міністерство просить не включати до списків військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон № 3543).

 

Чи має право логопед інклюзивно-ресурсного центру на відстрочку

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 23 Закону № 3543, під час воєнного стану не підлягають призову наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють у цих закладах за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Щоб скористатися правом на відстрочку, треба відповідати таким умовам:

1) працювати в одному з таких закладів освіти: заклади вищої, фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, заклади професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти;

2) працювати у відповідному закладі освіти за основним місцем роботи;

3) працювати не менш як на 0,75 ставки.

Читайте також: У Міноборони не підтримують запровадження бронювання для ФОПів та гіг-спеціалістів

Для працівників закладів вищої, фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій мають бути такі додаткові умови:

1) вчене звання або науковий ступінь;

2) посада, яка відноситься до наукових чи науково-педагогічних працівників.

Що стосується працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, то їх посада має відноситися до педагогічних працівників.

 

Які посади належать до педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників

Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».

Щодо переліку наукових посад, варто керуватись переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257.

До якого переліку посад працівників відноситься посада логопеда інклюзивно-ресурсного центру

У пункті 43 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545 (далі — Положення № 545), вказано, що діяльність інклюзивно-ресурсних центрів забезпечують педагогічні працівники — керівник (директор), завідувач філії (за наявності філії), фахівці (консультанти) інклюзивно-ресурсного центру (практичні психологи, вчителі-реабілітологи, вчителі-логопеди, інші вчителі-дефектологи).

Отже, бачимо, що логопед інклюзивно-ресурсного центру відноситься до педагогічних працівників.
Звідси розуміємо, що для отримання відстрочки такий педагогічний працівник повинен працювати у закладі професійної (професійно-технічної) освіти або закладі загальної середньої освіти.

 

Читайте також: Щодо надання підприємству довідок для бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час

 

Які заклади відносяться до закладів професійної (професійно-технічної) освіти та загальної середньої освіти

Відповідно до статті 35 Закону України від 16 січня 2020 року № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують:

  • початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти;
  • гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
  • ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Відповідно до статті 18 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать:

  • професійно-технічне училище відповідного профілю;
  • професійне училище соціальної реабілітації;
  • вище професійне училище;
  • професійний ліцей;
  • професійний ліцей відповідного профілю;
  • професійно-художнє училище;
  • художнє професійно-технічне училище;
  • вище художнє професійно-технічне училище;
  • училище-агрофірма;
  • вище училище-агрофірма;
  • училище-завод;
  • центр професійної (професійно-технічної) освіти;
  • центр професійної освіти;
  • навчально-виробничий центр;
  • центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;
  • навчально-курсовий комбінат;
  • навчальний центр;
  • інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Згідно з Положенням № 545, інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи (далі — комплексна оцінка) та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

Тобто, розуміємо, що інклюзивно-ресурсний центр не входить до переліку закладів, робота в яких дає право на відстрочку.

Тому в цій ситуації можливим є варіант бронювання педагогічного працівника (логопеда) інклюзивно-ресурсного центру.

Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»

Відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76, бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, можливий:

  • органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
  • підприємствами, установами і організаціями, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
  • підприємствами, установами і організаціями, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
  • підприємствами, установами і організаціями, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Військовий облік: методика ведення. Спецвипуск № 2, 2023
Замовити за вигідною ціною

А пріоритет в бронюванні військовозобов’язаних визначається рішенням керівника залежно від посади працівника та ситуації на підприємстві, з врахуванням належного забезпечення роботи такого підприємства. Саме керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Джерело: журнал «КАДРОВИК.UA»

Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»

Мар’яна Винничук
Мар’яна Винничук
експерт проєктів «КАДРОВИК.UA»

Матеріали до теми


Президент зареєстрував законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців-строковиків
Президент України зареєстрував у парламенті проєкт Закону про внесення змін до глави ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 25 березня ...
Кейс для кадровика. Особливості звільнення директора за угодою сторін
Дострокове припинення контракту з директором можливе в будь-який час, коли між сторонами досягнуто про це взаємної згоди. Пропозиція про припинення ...
Бронювання працівників підприємств ОПК: критерії та документи
У Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України оновили критерії для визначення підприємств такими, що мають важливе значення для національної ...