Державна податкова служба України роз’яснила питання віднесення до складу витрат витрат на відрядження працівників небюджетного підприємства, а також зменшення добових витрат, що враховуються при обчисленні податку на прибуток.
Листом від 31.03.2012 р. N 5742/6/15-1415 Державна податкова служба повідомляє, що при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, зокрема витрати на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування.
Не дозволяється включати до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плату за видовищні заходи.
Разом з тим, абзацом 4 пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України визначено, що до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням в межах території України, але не більше ніж 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожний календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожний календарний день такого відрядження.
Для підприємств небюджетної сфери зменшення добових витрат, що враховуються при обчисленні податку на прибуток у складі витрат, на вартість харчування, включену в рахунок на проживання, їх працівників Податковим кодексом України не передбачено.
Що стосується витрат працівника підприємства на проживання у відрядженні, то такі витрати можуть бути враховані в складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування у розмірі вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання.
