При скороченні штату вивільненню підлягають зазвичай працівники, які обіймають посади, що скорочуються. Водночас при проведенні вивільнення роботодавець має право в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, у т. ч. в інші структурні підрозділи незалежно від їх розташування, звільнивши з неї із зазначених підстав менш кваліфікованого працівника (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9; далі — Постанова № 9).
При вивільненні обов’язково має враховуватися наявність на підприємстві працівників, яких законодавством заборонено звільняти з ініціативи роботодавця.
Щодо здійснення працівникам виплат
Відповідно до статті 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пункті 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Крім того, статтею 120 КЗпП передбачено гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість. Зокрема, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.
Продовження читайте у жовтневому номері журнала «КАДРОВИК.UA».
