Чи може працівник-сумісник звільнитися за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або з інших підстав?

Дата публікації: 03.10.2019

Трудовий договір із працівником-сумісником припиняється у загальному порядку з підстав, визначених у Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП) та інших нормативно-правових актах.

Для звільнення сумісників, які працюють на державних підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство), передбачено додаткові підстави. Так, пунктом 8 Положення про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй, затвердженого наказом Мiнiстерства працi України, Мiнiстерства юстицiї України, Мiнiстерства фiнансiв України вiд 28 червня 1993 року № 43 (далі — Положення № 43), державне підприємство має право звільнити працівника-сумісника з власної ініціативи у випадку:

— прийняття на робоче місце, зайняте таким сумісником, постійного працівника;
— обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами і режимом праці.

Звільняючи сумісника з підстав, визначених пунктом 8 Положення № 43, державне підприємство не зобов’язане отримувати згоду профспілкового органу на розірвання трудового договору з таким працівником (ст. 43-1 КЗпП). Вихідна допомога у разі звільнення з цих підстав не виплачується.

Припинення трудового договору із сумісником з будь-яких підстав оформлюють наказом (розпорядженням) про припинення трудового договору. У листі Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо звільнення працівника із суміщуваної роботи» від 6 серпня 2007 року № 199/06/186-07 визначено, що якщо сумісника звільняють з підстав, зазначених у пункті 8 Положення № 43, то в тексті наказу (розпорядження) про припинення трудового договору потрібно зробити посилання на статтю 7 КЗпП і пункт 8 Положення № 43.

Остаточний розрахунок із працівником, який звільняється, проводиться незалежно від того, зовнішній він чи внутрішній сумісник. У день звільнення роботодавець повинен видати працівнику копію наказу (розпорядження) про звільнення (на вимогу працівника), виплатити всі належні йому відповідно до трудового законодавства суми (заробітну плату за фактично відпрацьований час у місяці звільнення, вихідну допомогу у випадках, передбачених статтею 44 КЗпП, компенсацію за невикористану щорічну відпустку (за наявності).

Отже, працівник-сумісник має право на звільнення з роботи на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.

На запитання відповідає експерт гарячої лінії журналу «КАДРОВИК.UA» Галина Білоткач (додаток до журналу «КАДРОВИК.UA» № 8’2019, с. 10).

ПРИДБАТИ ЖУРНАЛ

 

Матеріали до теми