Найголовніше про мобілізацію в Україні: відповіді на запитання


Оголошена в лютому мобілізація через повномасштабне вторгнення Росії продовжиться ще мінімум до серпня.

Як відбуватиметься мобілізація наступними тижнями? Чи відрізняється нинішня кампанія від початку мобілізації в лютому?

Заходи мобілізації людських і транспортних ресурсів проводяться відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у визначених планами обсягах і термінах без зривів.

Усі, напевно, пам’ятають, які великі черги вишиковувалися з-поміж добровольців перед районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП) на початку російського повномасштабного вторгнення. Насамперед ішли високомотивовані та патріотично налаштовані громадяни, а також резервісти оперативного резерву першої черги та звичайні добровольці з досвідом та без досвіду військової служби.

Враховуючи необхідність якості комплектування військових частин бойового складу, виникла потреба в наборі фахівців дефіцитних спеціальностей із досвідом проходження військової служби.

Чи є якийсь пріоритет щодо призову на військову службу? Кому слід чекати на повістки в першу чергу? Як відбувається мобілізація військовозобов’язаних без досвіду служби?

Призов по мобілізації є обов’язковим для військовозобов’язаних. Водночас найперше надається перевага мотивованим, з високими морально-діловими якостями та відповідною підготовкою громадянам.

Для комплектування бойових військових частин – обов’язковою вимогою є наявність досвіду проходження військової служби або навчальних зборів за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

Тих, хто не служив, призивають до навчальних центрів, щоб пройти курси з метою їхньої підготовки за необхідними спеціальностями.

Як відбувається мобілізація добровольців із воєнним досвідом, що не дочекалися повістки й за власним бажанням звертаються до військкоматів?

Вони звертаються до РТЦК та СП або до військової частини, яку обрали, і призиваються туди. Військовозобов’язані, що мають досвід військової служби або залучалися на навчальні збори раніше, можуть бути направлені відразу до військових частин.

Чи мобілізують добровольців без досвіду служби?

Непідготовлені військовозобов’язані, без досвіду проходження військової служби або підготовки на навчальних зборах, направляються для підготовки. Вони навчаються в спеціалізованих центрах (полігонах), на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації при ВВНЗ (офіцери запасу).

Чи поширена практика вручення повісток на блокпостах або в людних місцях, наприклад у метро, чергах на заправку та інших місцях? Чи не суперечить це законодавству?

Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, незалежно від форми підпорядкування і власності.

Окрім того, повістки можуть вручатися посадовими особами РТЦК та СП за місцем проживання, за місцем роботи, а також на вулиці, на блокпостах тощо.

У Законі не заборонено вручення повістки в будь-якому місці після встановлення особи. У повістці визначається дата та час прибуття до територіального центру для проходження медичного огляду.

Чи означає отримання повістки, що особу мобілізують?

Ні, не означає. Є різні випадки. Виклик – це перевірка облікових даних та проходження медичного огляду для визначення придатності.

Яка відповідальність загрожує за те, що військовозобов’язаний отримав повістку, але не відвідав військкомат? Як відбувається процес притягнення до відповідальності? Які штрафи та коли настає кримінальна відповідальність, що загрожує позбавленням волі?

Якщо особа не з’явиться за викликом до РТЦК та СП у воєнний час, це тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень).

Національна поліція має право затримувати військовозобов’язаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію і доставляти їх до територіального центру комплектування (ст. 259 та 262 КУАП, ч. 3 ст. 38 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Окрім того, стаття 336 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та на службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Які категорії не підлягають мобілізації?

Не підлягають призову на службу під час мобілізації:

  • заброньовані за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

     

  • визнані особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням комісії);

     

  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

     

  • жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

     

  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

     

  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

     

  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

     

  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

     

  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

     

  • які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

     

  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

     

  • жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною 6 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»;

     

  • народні депутати України;

     

  • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

     

  • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках;

     

  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

     

  • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

     

  • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

    – військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

    – працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

    – осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

    – осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

  • не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

     

Джерело: РБК-Україна

Матеріали до теми


Аграрії звертаються з проханням про розширення можливості бронювання працівників
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до Міністерства економіки України з проханням ініціювати зміни до законодавства й розширити можливості для ...
ФССУ інформує, що прийом у Марганецькому відділенні тимчасово зупинений
Унаслідок масованого обстрілу реактивними снарядами з тимчасово окупованої території 10 серпня 2022 року було пошкоджено приміщення Марганецького відділення управління виконавчої ...