...
Реєструйся

Права працівників, призваних на військову службу: суттєві зміни


Нещодавно Верховною Радою України був прийнятий Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі — Закон № 2352). За окремими нормами цього Закону суттєво змінилися права працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду.

Закон наразі на підписі у Президента.

Так з набуттям чинності цього Закону за зазначеними працівниками відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України роботодавець має зобов’язання щодо збереження лише місця роботи і посади. Зберігати та виплачувати середній заробіток більше не потрібно.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.

Тобто з дня набуття чинності Законом № 2352 період, коли працівнику зберігалися гарантії відповідно до статті 119 КЗпП, до стажу, який дає право на основну щорічну відпустку, не враховується.

Згідно зі статтею 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп зазначається, що стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права — закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом’якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2352 не визначено особливостей застосування його окремих норм, зокрема, тих що стосуються гарантій працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскільки закон не має зворотної дії в часі, обов’язок роботодавця щодо збереження за такими категоріями працівників середнього заробітку зберігається включно до дня, що передує дню набранням чинності цим Законом.

Тобто фактично з дати набуття чинності Законом № 2352 роботодавцеві слід буде належним чином оформити припинення нарахування та виплату середнього заробітку працівникам та забезпечити облік стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.

Про порядок оформлення документів читайте в журналі «КАДРОВИК.UA».

Водночас зазначені зміни не обмежують права суб’єктів господарювання приватної форми власності зберігати такі виплати і після набуття чинності цим Законом.

 

Курс «Зміни законодавства: оптимізація трудових відносин»

Вікторія Ліпчанська
Вікторія Ліпчанська
шеф-редактор кадрового напряму групи компаній «МЕДІА-ПРО» та журналу «КАДРОВИК.UA», президент Всеукраїнської асоціації кадровиків, головний координатор Академії Трудових Відносин

Матеріали до теми