...
Реєструйся

Інформація щодо запропонованих змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1417 “Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)”


МІНІСТЕРСТВО
ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

ЛИСТ

від 16.04.2010 р. N 361/0/15-10/014

Інформація
щодо запропонованих змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009
р. N 1417 “Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального
обслуговування (надання соціальних послуг)”

У
зв’язку зі зверненнями до Мінпраці громадян, громадських об’єднань, народних
депутатів України, депутатів місцевих рад, керівників місцевих управлінь праці
та соціального захисту населення щодо проблем, які виникли у регіонах у зв’язку
з впровадженням
постанови Кабінету Міністрів
України від 29.12.2009 р. N 1417 “Деякі питання діяльності територіальних
центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)” та
затверджених нею Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування
(надання соціальних послуг) і Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх
надання структурними підрозділами територіального центру соціального
обслуговування (надання соціальних послуг), а також з метою посилення
соціального захисту громадян похилого віку, інвалідів, інших вразливих
категорій населення в умовах фінансової кризи Міністерством проведено
відповідну роботу щодо удосконалення вищевказаних нормативно-правових
документів. Зокрема, Мінпраці розроблено зміни до постанови, якими
передбачається врегулювати найбільш проблемні питання.

Змінами передбачається
надати дозвіл органам місцевої влади та органам місцевого самоврядування на
підставі рішення комісії звільняти від плати за обслуговування у відділеннях
територіальних центрів непрацездатних осіб, які хоча і мають родичів, які
зобов’язані за законом забезпечувати догляд за ними, однак з поважних причин не
мають змоги це робити.

Пропонується також
збільшити розмір прожиткового мінімуму, який дає право на отримання соціальних
послуг у відділенні організації надання адресної натуральної та грошової
допомоги терцентрів, з одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
працездатність, до півтора прожиткових мінімумів для сім’ї.

Крім того, оскільки не
прийнято Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, у
зв’язку з чим ускладнено фінансування територіальних центрів, пропонується
перенести термін приведення статутних документів територіальних центрів у
відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. N 1417
до 1 липня 2010 року.

На цей час проект акта
направлено на розгляд центральних органів виконавчої влади та соціальних
партнерів.

З метою надання
методичної допомоги органам праці та соціального захисту населення Мінпраці
підготовлено коментарі щодо окремих актуальних питань, які виникають у місцевих
органів влади та керівників терцентрів у зв’язку з впровадженням Постанови.

Щодо терміну,
визначеного для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування Постановою на приведення статутних документів територіальних
центрів у відповідність до Постанови

Пунктом
3 Постанови
визначено двомісячний термін,
протягом якого місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування повинні привести статутні документи територіальних центрів соціального
обслуговування (надання соціальних послуг) (далі – терцентри) у відповідність
до вищевказаної Постанови. Така робота потребує видатків, зокрема, для
виготовлення нових штампів, печаток, бланків, перереєстрації рахунків
терцентрів в органах Державного казначейства тощо. 

Разом з тим, у зв’язку
з неприйняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2010
рік” видатки на діяльність терцентрів обмежені (їх фінансування
здійснюється відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 46 Бюджетного кодексу України
та тимчасових кошторисів, місячний обсяг яких визначається як 1/12 від розміру
попереднього року), що ускладнює функціонування цих установ.

З метою створення у
регіонах належних умов для впровадження затверджених Постановою документів
Мінпраці розроблено зміни, якими передбачено перенести термін приведення
статутних документів терцентрів у відповідність до Постанови до 1 липня 2010
року. 

Щодо соціального
обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, хворих, які не здатні до
самообслуговування і потребують сторонньої допомоги відповідно до умов,
визначених Постановою

Законами
України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
, “Про основні засади соціального захисту ветеранів
праці та інших громадян похилого віку в Україні” визначено право ветеранів
війни, громадян похилого віку та ветеранів праці на соціальне обслуговування,
проте право на безоплатне обслуговування вказаних категорій громадян без
урахування їх сімейного стану вказаними законами не встановлено.

Водночас Законом
України “Про соціальні послуги” (далі – Закон), який набув чинності з
1 січня 2004 року, визначено, що право на безоплатне соціальне
обслуговування (отримання соціальних послуг) у державних та комунальних
установах мають громадяни, не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим
віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні
забезпечити їм догляд і допомогу. Громадяни, які мають рідних, зобов’язаних за
законом їх утримувати, мають право, згідно із Законом, отримувати соціальні
послуги, але на платній основі, відповідно до затверджених тарифів.

Аналогічні умови
соціального обслуговування непрацездатних громадян похилого віку та інвалідів
було встановлено й раніше. Так, до прийняття постанови Кабінету Міністрів
України від 29.12.2009 р. N 1417 діяльність терцентрів регулювалася наказом
Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97 р. N 44
“Про затвердження Типового положення (взірцевого) про територіальний центр
соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і
про відділення соціальної допомоги вдома” (далі – Наказ N 44). Наказом
було встановлено, що на безоплатне обслуговування до терцентру приймалися одинокі
непрацездатні громадяни.

В окремих випадках
відділення соціальної допомоги вдома терцентру приймало на обслуговування
непрацездатних громадян, які мали працездатних дітей або родичів, які
відповідно до чинного законодавства зобов’язані їх утримувати, але з поважних
причин не мали можливості здійснювати за ними догляд (проживали в іншому населеному
пункті або за станом здоров’я чи через територіальну віддаленість не могли
надавати допомогу батькам, знаходилися у відрядженні, на лікуванні тощо). 

У таких випадках
непрацездатні громадяни, які отримували пенсію в мінімальних розмірах,
обслуговувалися терцентром безкоштовно, а ті з них, які отримували пенсію у
розмірі більшому від мінімального, вносили за обслуговування плату в розмірі 5
відсотків від розміру їх пенсії.

З прийняттям Закону
України “Про соціальні послуги” частина положень Наказу N 44 стала
суперечити Закону, тому у червні 2009 року Мін’юст в односторонньому порядку
скасував державну реєстрацію вказаного Наказу як такого, що не відповідає
Закону.

З метою приведення
законодавства, що регулює діяльність терцентрів, у відповідність до Закону
Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України
від 29.12.2009 р. N 1417 “Деякі питання діяльності територіальних центрів
соціального обслуговування (надання соціальних послуг)”, якою затверджено
нову редакцію Типового положення про територіальний центр соціального
обслуговування (надання соціальних послуг) (далі – Типове положення) та Перелік
соціальних послуг, умови та порядок їх надання в структурних підрозділах
територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)
(далі – Перелік). Правові норми, визначені у вказаних документах, узгоджено із
Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими в Україні з метою
регулювання діяльності у сфері соціального обслуговування (надання соціальних
послуг).

На цей час відповідно
до законодавства громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з
похилим віком, інвалідністю, хворобою і не мають рідних, які
повинні забезпечити їм догляд і допомогу (тобто одиноким), соціальні послуги
надаються терцентрами безплатно.

Водночас законодавством
(стаття 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не
мають права на пенсію, та інвалідам”) установлено, що до одиноких належать
особи, які не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом
їх утримувати. До непрацездатних законодавство (стаття 1 Закону України
“Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”) відносить
осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами,
у тому числі дітьми-інвалідами, а також осіб, які мають право на пенсію у
зв’язку з втратою годувальника відповідно до цього закону.

Громадянам, які мають
рідних
, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, іншим
категоріям осіб, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від
14.01.2004 р. N 12 “Про порядок надання платних соціальних послуг та
затвердження їх переліку”, послуги мають надаватися терцентрами на платній
основі відповідно до тарифів.

Механізм регулювання
тарифів на платні соціальні послуги застосовується державними та комунальними
підприємствами, установами і закладами соціального обслуговування, до яких
належать також і терцентри згідно з Порядком регулювання тарифів на платні
соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
09.04.2005 р. N 268.

Доцільно зазначити, що
Постановою (пункти 20 та 42 Переліку) місцевим органам виконавчої влади та
органам місцевого самоврядування надано право звільняти (у деяких
випадках) від плати за надання соціальних послуг у відділеннях
соціальної допомоги вдома та стаціонарних відділеннях самотньо проживаючих
малозабезпечених непрацездатних осіб, які мають родичів
, зобов’язаних
за законом їх утримувати і надавати їм соціальну допомогу, однак з якихось
причин не надають такої допомоги (перебувають за кордоном чи у місцях
позбавлення волі, стали наркоманами чи алкоголіками, місце перебування родичів
не встановлено тощо).

Що стосується
обслуговування громадян похилого віку, інвалідів в інших відділеннях
терцентрів, то відповідно до статті 34 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” місцеві органи влади мають право встановлювати
за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до встановлених
законодавством гарантій
щодо соціального захисту населення.

На сьогодні, крім
терцентрів, соціальні послуги непрацездатним громадянам похилого віку,
інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування, мають право надавати
фізичні особи, діяльність яких регулюється Порядком призначення і виплати
компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, що затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 р. N 558. За умови
призначення компенсації затрати за надання соціальних послуг відшкодовуються
фізичним особам у вигляді щомісячних грошових виплат у розмірах, установлених
Кабінетом Міністрів України. При цьому сімейний стан осіб похилого віку,
інвалідів, хворих, які потребують соціальних послуг, не враховується. Для
оформлення компенсації громадяни, які не здатні до самообслуговування і у
зв’язку з цим потребують соціальних послуг, та фізичні особи, які згодні
надавати їм послуги, мають звернутися з відповідними документами до місцевого
управління праці та соціального захисту населення.

Щодо подання заяви
особою, яка потребує соціальних послуг, не до управління праці та соціального
захисту населення за місцем проживання, а безпосередньо до терцентру

Пункт
3 Переліку
узгоджується зі статтею 9 Закону
України “Про соціальні послуги”, якою визначено, що для отримання
соціальних послуг, що надаються державними та комунальними суб’єктами, особа,
яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування
, який
зобов’язаний планувати соціальні послуги, визначати необхідний обсяг асигнувань
на ці цілі тощо. Терцентр не є органом влади, це – бюджетна установа, що надає
соціальні послуги (надавач послуг). Звернення осіб, які потребують соціального
обслуговування (надання соціальних послуг) безпосередньо до терцентру як
надавача послуг суперечить вимогам Бюджетного кодексу України, що
встановлені для головних розпорядників коштів.

Щодо подальшої
діяльності відділень реабілітації дітей-інвалідів, які функціонують при
терцентрах

Відповідно
до
Закону України “Про реабілітацію
інвалідів в Україні” до сфери управління Мінпраці належать реабілітаційні
установи з професійної реабілітації інвалідів, соціальної реабілітації
дітей-інвалідів, реабілітаційні установи змішаного типу для інвалідів та
дітей-інвалідів з розумовою відсталістю, установи постійного та тимчасового
перебування інвалідів з розумовою відсталістю та реабілітаційні установи
змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів.

Центри соціальної
реабілітації дітей-інвалідів організовують свою діяльність відповідно до
Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів,
затвердженого наказом Мінпраці від 13.02.2007 р. N 48. Відповідно до наказу
центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів є закладом системи органів праці
та соціального захисту населення і має статус юридичної особи.

Одним із головних
завдань центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів є створення умов для
всебічного розвитку дитини-інваліда, засвоєння ним знань, умінь і навичок з
метою підготовки його до здобуття дошкільної освіти, з подальшим здобуттям
базової та повної загальної середньої освіти, професійно-технічної та вищої
освіти.

Варто зазначити, що
реабілітаційний процес у реабілітаційному центрі для дітей-інвалідів має
відповідати певним вимогам. Для цього Мінпраці затверджено, крім Типового
положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, соціальні
нормативи у сфері соціальної реабілітації, типові штати працівників центру
соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

З метою створення
належних умов для отримання дітьми-інвалідами реабілітаційних послуг, кабінети
центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів облаштовуються необхідним
реабілітаційним обладнанням згідно з Типовим переліком обладнання кабінетів
центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів (наказ Мінпраці від 14.05.2007
р. N 219).

Саме тому у сфері
управління Мінпраці створюються центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Таким чином з 2007 року
в Україні відбувається процес приведення роботи реабілітаційних установ, у тому
числі відділень для дітей-інвалідів, які функціонують при терцентрах, у
відповідність до нормативно-правової бази в сфері реабілітації.

Щодо додаткових
обов’язків, які покладаються на місцеві управління праці та соціального захисту
населення відповідно до Постанови

З
метою формування оптимальної чисельності працівників структурних підрозділів
міських (районних) управлінь праці та соціального захисту населення під час
складання їх штатних розписів, а також для нормування робіт, виконуваних
спеціалістами управлінь, використовуються Норми часу та чисельності працівників
відділів (підрозділів) міських (районних) управлінь праці та соціального
захисту населення (далі – Збірник норм), затверджені наказом Мінпраці від
06.11.2008 р. N 508.

Загальна частина
Збірника норм містить положення щодо розроблення та застосування норм часу та
чисельності працівників міських (районних) управлінь, методичні вказівки з
роз’ясненнями порядку застосування норм часу та чисельності; опис
організаційно-технічних умов праці, на які розраховано норми; приклади
розрахунку чисельності.

У нормативній частині
наведено карти норм часу на основні роботи, що виконують працівники міських
(районних) управлінь та карти норм чисельності працівників міських (районних)
управлінь.

Норми часу згруповано
за основними видами робіт, що виконуються працівниками міських (районних)
управлінь, і розташовано в логічній послідовності виконання видів робіт та
операцій за кожним напрямом діяльності.

Отже, чисельність
працівників за окремими видами робіт, зокрема, обслуговування громадян, які
звернулися до місцевого органу праці та соціального захисту для отримання
соціальних послуг, визначається відношенням загальної трудомісткості типового
складу робіт (прийом та опрацювання заяв, забезпечення співпраці з органами
охорони здоров’я, визначення потреби у соціальних послугах, планування їх
надання тощо) за рік (місяць, квартал тощо) до річного (місячного, квартального
тощо) фонду робочого часу одного працівника з урахуванням коефіцієнта, що враховує
заплановані невиходи працівників (відпустки, хвороби тощо), який, як правило,
становить 1,15.

Загальна трудомісткість
визначається на основі норм часу, які наведені в нормативних картах зазначеного
Збірника норм (карта 1 позиція 1, 2 тощо).

Приклад розрахунку
чисельності працівників наведено у загальній частині Збірника норм.

Наразі звертаємо увагу
на результати дослідження Проекту “Удосконалення системи соціальної
допомоги” (далі – Проект), реалізацію якого за підтримки Міжнародного
банку реконструкції та розвитку здійснює Мінпраці, проведеного у 2009 році з
опису, аналізу та оцінки ділових процесів у місцевих органах праці та
соціального захисту населення.

Загальна чисельність
середньостатистичного управління праці та соціального захисту населення – 43
спеціалісти, з них у процесі надання допомоги зайнято 18 спеціалістів, а
безпосередній прийом громадян, які звертаються за призначенням усіх видів
соціальної допомоги, здійснює 5 спеціалістів (або 26,7 % від числа
спеціалістів, задіяних в єдиній технології прийому громадян, чи 11,2 % від
загальної чисельності спеціалістів управління). Загалом у процесі надання усіх
видів соціальної допомоги, соціальних виплат та компенсацій у минулому році
було зайнято 13419 спеціалістів. 

За даними управлінь
праці та соціального захисту населення протягом 2009 року в місцеві управління
із заявами про надання усіх видів соціальної допомоги, соціальних виплат та
компенсацій звернулося понад 4094,0 тис. громадян. Таким чином на одного
спеціаліста з числа задіяних у процесі надання усіх видів соціальної допомоги,
соціальних виплат та компенсацій припадає близько 1,2 звернення.

Більш показовим є
визначення навантаження на одного спеціаліста, який зайнятий лише прийомом
громадян. На підставі оцінки показників ефективності роботи усіх 757 управлінь
праці та соціального захисту населення (здійснюється з 2008 року) в цілому по
Україні протягом одного дня один такий спеціаліст приймав близько 4,53
заявника. Крім того, за консультаціями до нього звертається ще додатково від 2 до
3 громадян (у середньому – 2,4).

Що стосується
додаткового навантаження на спеціалістів з прийому громадян у зв’язку із
прийняттям Постанови, то за попередніми розрахунками, навантаження на
спеціаліста збільшиться в середньому на 1,2 звернення. Тобто, замість 4,53
звернень у день буде близько 6.

Прикладом може бути
дослідження, проведене у Вінницькому районі Вінницької області, де протягом
минулого року до управління праці та соціального захисту населення із заявами з
питань надання соціальних виплат звернулося 6849 громадян. До місцевого
терцентру було подано близько 389 заяв про потребу в соціальному
обслуговуванні. В управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької
райдержадміністрації прийомом громадян зайнято 5 спеціалістів (загальна чисельність
управління – 46 спеціалістів, у технології за єдиною заявою – 22 спеціалісти).

Таким чином, у
середньому на одного спеціаліста, зайнятого прийомом громадян, з урахуванням
Постанови, припадає близько 5,5 заяв. Тобто значного зростання навантаження на
працівників місцевих управлінь праці та соціального захисту населення у зв’язку
зі зміною порядку звернень громадян, які потребують соціальних послуг, не
відбудеться.

Щодо отримання витягу
з Державного реєстру правочинів про відсутність договору довічного утримання
(догляду)

Зазначену
вимогу стосовно зняття з обслуговування у відділеннях соціальної допомоги вдома
терцентрів осіб, які уклали договір довічного утримання (догляду), Мінпраці
було застосовано починаючи ще з 1997 року (лист Мінсоцзахисту від 06.05.97 р. N
01-3/783-014-3). Тобто терцентри протягом 12 років поспіль повинні були
застосовувати таке положення у своїй діяльності, оскільки в умовах бюджетного
фінансування неприпустимо витрачати обмежені бюджетні кошти на обслуговування
осіб, обов’язки з утримання (догляду) за якими взяли на себе громадяни, з якими
укладено договір довічного утримання (догляду).

Плата за надання витягу
з Реєстру правочинів про відсутність укладеного договору довічного утримання
(догляду), виданого нотаріусом, установлена Тимчасовим порядком державної
реєстрації правочинів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
26.05.2004 р. N 671, і становить 17 гривень (з урахуванням податку на додану
вартість).

Вказаною постановою
органам державної влади надано право безоплатно отримувати за їх запитом такий
витяг. Одночасно звертаємо увагу, що терцентр не належить до органів державної
влади, тому на запит терцентру витяг з Реєстру може бути не наданий. У той же
час управління праці та соціального захисту населення як структурний підрозділ
місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування має право
звертатися до нотаріату з такими запитами, звільняючи від плати за витяг
малозабезпечених громадян похилого віку чи інвалідів. 

Щодо надання терцентром
особам похилого віку, інвалідам медичних послуг безоплатно

Відповідно
до
статті 49 Конституції України в державних
та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.

Терцентри як установи,
що здійснюють соціальне обслуговування (надають соціальні послуги), не належать
до установ охорони здоров’я, які згідно з Конституцією України зобов’язані
надавати медичну допомогу. Крім того, бюджетні кошти, передбачені для фінансування
закладів охорони здоров’я, терцентрам не виділяються.

Щодо фінансування
відділень організації надання адресної натуральної та грошової допомоги
терцентрів

Відповідно
до пункту 13 Типового положення про територіальний центр соціального
обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого
Постановою, терцентр утримується за рахунок коштів, які
відповідно до Бюджетного кодексу України виділяються з місцевих бюджетів на
соціальний захист населення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних
трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, інших надходжень,
утому числі від діяльності його структурних підрозділів, від надання платних
соціальних послуг, а також благодійних коштів громадян, підприємств, установ та
організацій.

Відповідно до пункту 4
статті 89 Бюджетного кодексу України фінансування терцентрів здійснюється з
місцевих бюджетів у складі видатків, що враховуються при визначенні обсягу
міжбюджетних трансфертів.

Пунктом 33 постанови
Кабінету Міністрів України від 12.09.2009 р. N 995 “Деякі питання
врегулювання міжбюджетних відносин” визначено механізм розрахунку обсягу
видатків на утримання терцентрів. Розрахунок видатків здійснюється Мінфіном на
підставі даних щодо чисельності контингенту виявлених одиноких непрацездатних
громадян, інвалідів та пенсіонерів.

Контингент (кількість
одиноких непрацездатних громадян, які потребують надання різних видів
соціальних послуг терцентрами та відділеннями соціальної допомоги вдома у
сільській та міській місцевості) станом на 1 січня визначається відповідно до
форми звітності N 12-соц “Звіт про організацію соціального обслуговування
та надання соціальних послуг пенсіонерам, одиноким непрацездатним громадянам та
інвалідам” (адміністративні дані), затвердженої наказом Мінпраці від
05.10.2007 р. N 536.

Мінпраці щорічно
відповідно до звітів головних управлінь праці та соціального захисту населення
подає дані Мінфіну щодо чисельності осіб, які потребують надання різних видів
соціальних послуг, у тому числі й по відділеннях організації надання адресної
натуральної та грошової допомоги.

Мінпраці також щорічно
подає пропозиції до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій
вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним
бюджетом та місцевими бюджетами, згідно з якою визначається розрахунковий
показник обсягу видатків на утримання терцентрів, зокрема в частині врахування
всього контингенту осіб, що обслуговуються терцентром, у тому числі й тих, хто
отримує соціальні послуги у відділеннях організації надання адресної
натуральної та грошової допомоги.

На жаль, пропозиції
Мінпраці Мінфіном поки що не враховуються.

Щодо зменшення
контингенту громадян, які обслуговуються у відділеннях адресної натуральної та
грошової допомоги терцентру

Що
стосується контингенту, який отримуватиме соціальні послуги у відділеннях
організації надання адресної натуральної та грошової допомоги терцентру, то
місцеві органи влади або органи місцевого самоврядування, які заснували
терцентр, відповідно до
законів України
“Про місцеві державні адміністрації”, “Про місцеве
самоврядування в Україні” мають право визначати додаткові до встановлених
державою, соціальні гарантії для осіб похилого віку, інвалідів, ветеранів війни
і праці, дітей війни, реалізацію яких у межах місцевих програм соціального
захисту та соціального обслуговування доцільно здійснювати саме через
відділення адресної натуральної та грошової допомоги. Виходячи із зазначеного,
можливість формувати достатній за чисельністю контингент для вищезазначеного
відділення є. Крім того наголошуємо, що чисельність у 500 осіб, яку визначено
як один з критеріїв функціонування вказаного відділення, повинна бути
обслуженою у ньому протягом року.

Одночасно вважаємо за
необхідне наголосити, що Постановою уведено низку правових норм, які покращують
соціальне обслуговування окремих категорій громадян та умови праці соціальних
робітників і соціальних працівників, які надають соціальні послуги.

Зокрема, розширено
категорії осіб,
які мають право на отримання соціальних послуг у
терцентрах. Так, право на отримання соціальних послуг у терцентрах набули:

– інваліди III групи;

– хворі (з числа осіб
працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності), у разі,
якщо вони не здатні до самообслуговування;

– малозабезпечені
громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з
безробіттям, за умови, що вони зареєстровані в державній службі зайнятості як
такі, що шукають роботу і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей або
дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів;

– громадяни, які
постраждали внаслідок стихійного лиха, катастроф і мають на своєму утриманні
неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів.

Місцевим органам
виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надано право створювати,
у разі потреби, спеціалізовані відділення для обслуговування вдома
інвалідів
з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, з психічними розладами,
інших категорій громадян, які не здатні до самообслуговування. Завдяки цьому
створено умови для більш повного врахування потреб мешканців конкретної
громади, які перебувають у складних життєвих обставинах, у відповідних видах
соціальних послуг. Передбачено зняття обмеження щодо обслуговування в
терцентрах інвалідів з психічними захворюваннями, осіб, які мають онкологічні
захворювання IV клінічної групи, СНІД.

Упорядковано
діяльність структурних підрозділів терцентру
,
конкретизовано завдання відділень, визначено перелік документів, які мають
бути в особовій справі громадянина, визначено категорії осіб, які мають право
на обслуговування в цих структурних підрозділах.

Посилено соціальний
захист соціальних працівників та соціальних робітників
, які безпосередньо надають соціальні послуги.
Зокрема, вони матимуть право на щорічні профілактичні медичні огляди за рахунок
роботодавця, підвищення кваліфікації.

Обмежено
навантаження на одного соціального робітника
(1 штатна одиниця розрахована для обслуговування 6 осіб у сільській
(приміській) місцевості, інших місцевостях, що не мають транспортного
сполучення, приватному або державному секторі без комунальних зручностей і 10
осіб у містах з комунальними зручностями; 1 штатна одиниця для обслуговування 2
непрацездатних громадян з п’ятою групою рухової активності). Зменшення
навантаження створює умови для покращення якості соціальних послуг, що
надаються громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах, полегшує
умови праці соціальних робітників.

Згідно з Постановою
терцентр набуває права закуповувати для соціальних працівників та соціальних
робітників спецодяг, взуття, велосипеди, інші засоби пересування, проїзні
квитки або виплачувати грошову компенсацію за їх придбання, що сприятиме
посиленню соціальної захищеності працівників.

З огляду на нагальну
потребу щодо проведення у регіонах відповідної інформаційно-роз’яснювальної
роботи серед населення, пом’якшення напруги, що виникла у зв’язку з
впровадженням постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. N 1417
“Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального
обслуговування (надання соціальних послуг)”, просимо довести викладену
вище інформацію до місцевих управлінь праці та соціального захисту населення,
терцентрів, інших соціальних установ, а також забезпечити проведення
відповідної роботи в регіональних та місцевих ЗМІ.

 

Заступник
Міністра
 

С.
Бичков
 


 

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 – 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 – 2010

Матеріали до теми


Зміни у фінансуванні здобуття вищої освіти: ВРУ ухвалила законопроєкт у першому читанні
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої ...
Вже з наступного місяця військових строкової служби звільнятимуть у запас
Президент Володимир Зеленський підписав Указ від 07 березня 2024 року № 149/2024 про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби. ...