...
Реєструйся

Останні законодавчі зміни в питанні ведення військового обліку


Нині діє новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі – Порядок № 1487), який було прийнято на заміну Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921 (далі – Порядок № 921).

Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права ВША, проаналізувала основні зміни, які відбулися для кожного роботодавця у частині ведення військового обліку, та які потрібно врахувати адвокату, щоб надавати якісну правову допомогу.

Пані Вікторія сфокусувала увагу на найпоширеніших питаннях, які на сьогодні виникають у практичній діяльності роботодавців стосовно порядку та особливостей ведення військового обліку на підприємствах, в установах, організаціях.

Вебінар «Військовий облік: новий порядок»
Запис • Дата проведення:  20 січня 2023 року

Яка кількість відповідальних осіб за ведення військового обліку має бути передбачена на підприємстві?

Для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, з урахуванням визначених норм. У цій частині фактично змін не відбулося, норми встановлені й ті, що були передбачені на рівні Порядку № 921.

Кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, визначається з урахуванням таких норм у державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:

  • від 501 до 2000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – одна особа;
  • від 2001 до 4000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – дві особи;
  • від 4001 до 7000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – три особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – по одній особі додатково (пункт 9 Порядку № 1487).

При цьому за наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців – в межах економії фонду оплати праці (пункт 10 Порядку).

Інспектор з військового обліку: бути чи не бути?

Основна зміна Порядку – запровадження посади інспектора з військового обліку на підприємстві. Так, особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій».

Журнал обліку результатів перевірки стану військового обліку
Формат (розмір): 210×297 мм • Обсяг: 60 с.

Щороку до 1 жовтня підприємства визначають потребу в підвищенні кваліфікації відповідальних за ведення військового обліку, але підвищення кваліфікації здійснюється не рідше одного разу на п’ять років. Підвищення кваліфікації проводиться ліцензованими закладами освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників. Заклади освіти кожні два роки погоджують з Генеральним штабом Збройних Сил програми підготовки (п. 12 Порядку № 1487).

Проте виникає питання, чи завжди у штаті підприємства має бути передбачена посада інспектора. Інспектор з військового обліку обов’язково має бути у штаті на підприємствах, що перевищують більше 500 осіб. Однак, якщо підприємство є незначним за обсягом і не має такої кількості працівників, військовий облік може вести працівник служби персоналу, служби управління персоналом.

Якщо ж не передбачено штатної одиниці служби персоналу, обов’язки з ведення військового обліку покладаються на бухгалтера, кадровика та інших спеціалістів, які займаються кадровими питаннями на підприємстві.

Отже, такі особи можуть або суміщати посади, або ж їхні обов’язки з ведення військового обліку мають бути передбачені в посадовій інструкції.

У випадку, якщо обов’язки з ведення військового обліку визначені посадовою інструкцією, то з урахуванням листа Мінсоцполітики від 25 грудня 2013 року № 564/13/116-13, доплати у такому разі не встановлюватимуться, оскільки працівник фактично виконує ті посадові обов’язки, які він здійснює на систематичній основі.

Хто підлягає взяттю на персональний військовий облік на підприємствах?

Взяттю на персональний військовий облік на підприємствах підлягають громадяни України:

  • призовники у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
  • військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі;
  • жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність;
  • за власним бажанням жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони (п. 21 Порядку № 1487).

Які документи потрібні для ведення військового обліку?

Військово-обліковими документами є:

  • для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
  • для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
  • для резервістів — військовий квиток (п. 20 Порядку №1487).

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов’язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Які особливості ведення військового обліку на підприємстві?

Персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях ведеться за списками персонального військового обліку (додаток 5) (п.34).

Правила військового обліку з додатку 2 Порядку № 1487 підприємства зобов’язані роздрукувати і вивісити на видному місці в загальнодоступних приміщеннях

Інформація про чисельність призовників, військовозобов’язаних та резервістів вноситься до відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 12), яка зберігається разом із списками персонального військового обліку.

Списки персонального військового обліку (додаток 5) складаються окремо за такими групами:

  • перша – список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу;
  • друга – список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу;
  • третя – список персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок;
  • четверта – список персонального військового обліку призовників.

До списків кожної групи формується справа, у якій зберігаються копії військово-облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

В окремій справі зберігаються копії військово-облікових документів громадян, які не досягли граничного віку перебування в запасі та були виключені з військового обліку районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки (п. 38 Порядку № 1487).

Які особливості організації ведення військового обліку жінок?

Якщо йдеться про обов’язкову постановку жінок на військовий облік, військовий облік ведеться у такий самий спосіб. У разі, якщо йдеться про бажання стати на військовий облік, слід брати до уваги спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому Міноборони (п. 51 Порядку № 1487).

Порядок також містить перехідну норму, якою передбачено, що жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року.

Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідальність за ведення військового обліку

Посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію несуть відповідальність згідно із законом, зокрема:

  • за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;
  • за прийняття на роботу призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку;
  • незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці;
  • несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів та неподання відомостей про таких осіб.

Зокрема, статтею 2101 КУпАП передбачено, що за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до громадян застосовується штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн, до посадових осіб – від 3400 до 5100 грн, при першому порушенні. У випадку повторного протягом року вчинення порушення, а також вчинення такого порушення в особливий період, штраф для громадян становитиме від 3400 до 5100 грн, для посадових осіб – від 5100 до 8500 грн.

Джерело: АDVOKAT POST

Добірка «Мобілізований працівник: алгоритм дій для кадровика. Оновлене видання»

Матеріали до теми


Військовозобов’язаний може особисто подати заяву про відстрочку
Військовозобов’язаний (крім заброньованих за органами влади) особисто подає на ім’я голови комісії ТЦК заяву про відстрочку за формою, що затверджена ...
Терміни чинного бронювання військовозобов’язаних продовжили на три місяці
Бронювання військовозобов’язаних, терміни дії відстрочок яких не закінчилися станом на 07 травня 2024 року, продовжено на три місяці. Відповідне рішення ...