ПОРЯДОК ТА РОЗМІР ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКА У РАЗІ ЙОГО ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ЛЕГШУ РОБОТУ
За працівниками, переведеними згідно з медичним висновком на легшу нижчеоплачувану роботу, відповідно до частини другої статті 170 КЗпП зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, якщо інше не передбачено законодавством.
Розмір середньої заробітної плати обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують переведенню, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Звернути увагу
Якщо працівникові видано листок непрацездатності, розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності разом із заробітком за легшою нижчеоплачуваною роботою не має перевищувати його середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Умови виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначено статтею 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі – Закон № 2240).
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ ЗА ВІДМОВУ У ПЕРЕВЕДЕННІ ПРАЦІВНИКА НА ЛЕГШУ РОБОТУ
У разі невиконання роботодавцем обов’язку щодо переведення непрацездатного працівника на іншу, легшу роботу, при наявності листка непрацездатності із записом про призначене переведення або відповідного медичного висновку, працівник має право відмовитися від виконання попередньої роботи. Така відмова кваліфікується як вимушений прогул. За період вимушеного прогулу роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові середню заробітну плату. Листок непрацездатності при цьому не оплачується.
Звернути увагу
Відмова роботодавця у переведенні працівника на легшу роботу у зв’язку з відсутністю такої можливості є неправомірною і не береться до уваги при вирішенні індивідуальних трудових спорів, оскільки в частині першій статті 170 КЗпП та статті 35 Закону № 2240 закріплено обов’язок роботодавця перевести працівника на легшу роботу.
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТИМЧАСОВОГО ПЕРЕВЕДЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ НА ІНШУ РОБОТУ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я
Особливості щодо переведення на легшу роботу стосуються працівників:
– хворих на туберкульоз;
– шкоду здоров’ю яким заподіяно внаслідок травми на виробництві або професійного захворювання;
– які є бактеріоносіями, а їх робота пов’язана з обслуговуванням населення.
Переведення працівників, хворих на туберкульоз
Відповідно до Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 5 липня 2001 року № 2586-III уперше виявленим хворим на заразні форми туберкульозу та хворим з рецидивом туберкульозу, які є застрахованими особами за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, листок непрацездатності видається на весь визначений лікарем період проведення основного курсу лікування. За висновком МСЕК листок непрацездатності зазначеним особам може бути продовжено, але не більш як на 10 місяців з дня початку основного курсу лікування. На весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи.
Власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації усіх форм власності не має права звільнити працівника у зв’язку із його захворюванням на туберкульоз, крім випадків, коли захворювання на туберкульоз є протипоказанням для роботи за професією, визначеною в переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, а переведення за його згодою на іншу роботу неможливе.
Згідно з пунктом 2.13 Інструкції № 455 працівника, непрацездатного внаслідок професійного захворювання (Перелік професійних захворювань затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 ли¬стопада 2000 року № 1662) або захворювання на туберкульоз, тимчасово переводять на іншу роботу з видачею листка не-працездатності терміном до двох місяців.
Звернути увагу
Якщо працівник втратив працездатність у зв’язку із захворюванням на туберкульоз або нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням і був переведений на іншу, легшу роботу, за ним зберігається попередній середній заробіток на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Переведення працівників, шкоду здоров’ю яким заподіяно внаслідок травми на виробництві або професійного захворювання
Відповідно до статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересні 1999 року № 1105-XIV за працівником, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.
Якщо в установлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сплачує потерпілому страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.
Переведення працівників, які є бактеріоносіями, а їх робота пов’язана з обслуговуванням населення
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III якщо працівник є бактеріоносієм, а його робота пов’язана з обслуговуванням населення і продовження роботи може призвести до поширення інфекційних хвороб, роботодавець повинен перевести працівника за його згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Строк, на який працівник підлягає переведенню на іншу роботу за цією підставою, законодавством не обмежено.
Якщо працівника неможливо перевести на іншу роботу, його відсторонюють від роботи в порядку, встановленому законом. Терміни відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, що були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, встановлені наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності» від 14 квітня 1995 року № 66.
Звернути увагу
На період відсторонення від роботи працівникові виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зоя ВАСИЛЬОВА, експерт з трудового права
Дана стаття спеціально була представлена редакцією журналу «Довідник кадровика» для користувачів порталу ВАК
