Джейсон Фрід (Jason Fried) — засновник та генеральний директор компанії 37signals, яка займається розробкою програмного забезпечення. Джейсон ставиться до своєї компанії як до лабораторії інноваційних робочих практик. Наприклад, нещодавно він провів експеримент, скоротивши робочий тиждень до чотирьох днів на літній період.
В інтерв’ю, яке пропонується вашій увазі, Джейсон Фрід розповідає, чому рівень енергії працівників має дуже велике значення, чому бізнес може бути схожий на ракову пухлину та чому один із його найулюбленіших підприємців — його прибиральниця!
Джейсон Фрід (Jason Fried) |
Це правда, що Ваші співробітники влітку працюють всього чотири дні на тиждень?
Так. Але, чесно кажучи, багато хто не звик до такого графіку і намагається залишитися ще й на п’ятий день, щоб встигнути зробити більше.
Тобто у Вашій компанії є люди, які намагаються працювати п’ятий день, хоч їм це і не обов’язково робити?
Коли ми вперше вдалися до цієї практики кілька років тому, були люди, які почувалися винними. Вони говорили: “У мене є робота. А сьогодні вже четвер. Тому я прийду у п’ятницю, щоб закінчити розпочате”. Але ми наполягали на тому, щоб люди краще відпочили. Зрештою, в компанії є не так вже й багато речей, які не змогли б почекати до понеділка.
І скільки людей зазвичай залишаються працювати ще й в п’ятницю?
Я не знаю.
Тому що Ви самі не приходите?
В.: Тому що ми не контролюємо співробітників таким чином. Я не стежу за ними і не хочу, щоб вони створювали видимість роботи, коли я заходжу в кімнату. Я хочу мотивувати якісну роботу, а не вдавану роботу, якою вона буває, якщо постійно контролювати працівників.
Та чи не було б для компанії вигідніше, якби люди працювали всі п’ять днів, особливо, якщо вони висловлюють таке бажання?
Якщо ви мислите короткостроковими категоріями — то так. Але ми намагаємося мислити з точки зору довгострокових перспектив. Ми вже давно працюємо у цьому бізнесі і наша команда також згуртувалася достатньо давно. І я ніколи не оберу короткострокову вигоду, якщо це загрожує довгостроковим спадом моралі у колективі. У технологічному бізнесі це доволі розповсюджена тактика — вони просто “викручують” людей, доводячи їх до вигорання, і набирають нових спеціалістів. У багатьох стартапах люди працюють по 60, 70, 80 годин на тиждень, чомусь думаючи, що це нормально. Вони просто спалюють свої ресурси, використовують на максимум енергію своїх працівників, не даючи їй змоги відновитися.
Іншими словами, у технологічному бізнесі панує підхід “після мене хоч потоп”?
Саме так! Власники стартапів взагалі часто ставляться до бізнесу як до лотереї. Компанії отримують інвестиції, набирають персонал і намагаються використати його на повну, сподіваючись “виграти лотерею”.
Йдеться про якісь конкретні компанії?
Зайдіть на TechCrunch і ви побачите десятки таких компаній. Всі історії зводяться до пошуку інвестицій та найму персоналу. Але у реальному світі це не має значення. Важливо те, чи прибуткова ваша компанія? Чи створює вона щось цінне? Чи турбується вона про людей? Чи задоволені нею клієнти? Історії на TechCrunch чудово відображають загальну хворобу нашої сфери.
Схоже на те, що Ви прихильник повільного розвитку компанії.
В.: Так, як прихильник поступового, методичного і еволюційного розвитку. Я не бачу сенсу в намаганні розширятися тільки заради того, щоб розширятися. На мою думку, швидке розширення є симптомом хвороби. Тільки дві речі у світі ростуть заради самого росту: бізнеси та ракові пухлини. У 37signals працює 35 співробітників. Ми могли б найняти ще кілька сотень, якби захотіли. Наші прибутки це цілком дозволяють. Але я сумніваюся, що компанії необхідні додаткові люди.
Але якщо технологічні бізнеси здаються Вам неідеальними, то на які сфери в бізнесі Ви звертаєте увагу для натхнення?
В.: Мене надихають невеличкі сімейні бізнеси, які успішно існують і розвиваються десятиліттями. Я не знаю, скільком технологічним компаніям вдалося настільки ж успішно існувати і розвиватися протягом, скажімо, 30 років. Ще один цікавий факт про сімейний бізнес полягає в тому, що в одному місті може бути десять італійських ресторанчиків і всі вони цілком успішно існуватимуть. В технологічному світі кожен хоче “побити” інших і стати єдиним переможцем. Саме такі сімейні бізнеси найбільше мене надихають — це може бути хімчистка, ресторан чи магазин одягу. До речі, моя прибиральниця — вона просто чудова!
Ваша прибиральниця — приклад для Вас?
Так! Вона самостійно прибирає будинки своїх клієнтів і вона надзвичайно привітна. Вона приносить квіти кожного разу, коли прибирає. Вона ставиться до клієнтів з величезною повагою і я вважаю її фантастичним підприємцем. Чому інші люди не можуть бути схожими на неї? Вона займається цим бізнесом вже двадцять з лишком років і особисто для мене це звучить як колосальна історія успіху. Для мене це набагато цікавіше, ніж технологічна компанія, яка наймає непотрібних їй людей тільки для того, щоб пройти четвертий раунд фінансування і отримати 12 мільйонів доларів. При цьому вона буде залишатися збитковою.
За матеріалами “37signals Earns Millions Each Year. Its CEO’s Model? His Cleaning Lady”, Fast Company.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.