Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 29 липня 2015 р. N 528
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України, згідно з додатком.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. N 233 “Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Офіційний вісник України, 2011 р., N 18, ст. 770);
постанову Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. N 914 “Про внесення змін до Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Офіційний вісник України, 2012 р., N 77, ст. 3104).

Інд. 73

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України

1. Критеріями, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, є:
донарахування або зменшення суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески), відображене у звітності за періоди до 1 січня 2011 року;
зміни у відомостях про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
дотримання строків подання звітності органам Пенсійного фонду України платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику – високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, що:
1) зменшують у звітності суму нарахованих страхових внесків за періоди до 1 січня 2011 р. на 20 або більше відсотків загальної суми нарахованих страхових внесків за відповідний місяць;
2) подають документи, на підставі яких скасовуються документи, що містять недостовірні відомості про застраховану особу, за чотири і більше звітних місяці;
3) подають протягом року додаткові звіти за попередні періоди із зазначенням відомостей про спеціальний стаж, на який мають право окремі категорії застрахованих осіб, за п’ять і більше звітних місяців;
4) не подають протягом двох звітних періодів поспіль органам Пенсійного фонду України звіт про нарахування та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, якщо таке подання звітності передбачене законодавством;
5) допустили протягом останніх трьох років, що передують плановій перевірці, порушення вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які виявлено за результатами двох останніх перевірок.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, що:
1) зменшують у звітності суму нарахованих страхових внесків за періоди до 1 січня 2011 р. не менше ніж на 5, але не більш як на 20 відсотків загальної суми нарахованих страхових внесків за відповідний місяць;
2) самостійно збільшують або зменшують у звітності суму нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), за попередні шість і більше звітних періодів із застосуванням кодів типу нарахувань 2, 3, 6 і 7;
3) самостійно донараховують або зменшують у звітності суму нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб, на яку нараховується єдиний внесок, за попередні шість і більше звітних періодів без застосування кодів типу нарахувань протягом року.
5. До суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику належать суб’єкти, не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику.
6. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до вищого ступеня ризику.
7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються органами Пенсійного фонду України з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику – не частіше одного разу на рік;
із середнім ступенем ризику – не частіше одного разу на три роки;
із незначним ступенем ризику – не частіше одного разу на п’ять років.
8. У разі коли протягом останніх трьох років, але не менш як за результатами двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) такого суб’єкта здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.