...
Реєструйся

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 13 грудня 2012 року N 768

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків

Відповідно до статті 33 Закону України “Про охорону праці”, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500, та з метою поліпшення стану охорони праці на підприємствах аграрного сектору економіки наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків (далі – Методичні рекомендації), що додаються.
2. Сектору охорони праці та пожежної безпеки (Гнатюк О. А.) забезпечити надання відповідної методичної та практичної допомоги підприємствам аграрного сектору економіки щодо використання Методичних рекомендацій при плануванні і здійсненні заходів із запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра – керівника апарату Чужмира М. А.

Міністр

М. В. Присяжнюк

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики
та продовольства України
13.12.2012 N 768

 

Методичні рекомендації
щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків

I. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків (далі – Методичні рекомендації) розроблені з метою попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці.
1.2. Методичні рекомендації регламентують порядок безпечного проведення робіт при використанні сільськогосподарської техніки під час вирощування та збирання сільськогосподарських культур, виробництва продукції тваринництва, а також під час ремонту такої техніки та її технічного обслуговування.
1.3. Методичні рекомендації не заміняють чинні правила та інструкції з охорони праці, які діють у сільському господарстві при використанні технічних засобів виробництва, у тому числі сільськогосподарської техніки.
1.4. Методичні рекомендації пропонуються для використання у виробничій діяльності підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, а також фізичним особам – підприємцям (далі – суб’єкти господарювання), які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю та займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, застосовуючи різноманітну сільськогосподарську техніку як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.
1.5. Для запобігання травматизму, професійних захворювань і аварій на виробництві суб’єкт господарювання повинен відповідно до Закону України “Про охорону праці” створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці безпечні і здорові умови праці.
1.6. З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань, аварій у процесі роботи, суб’єкт господарювання забезпечує функціонування служби охорони праці відповідно до вимог Закону України “Про охорону праці” та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року N 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за N 1526/10125.
1.7. Суб’єктом господарювання розробляються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року N 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за N 226/2666.
1.8. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці операторів сільськогосподарської техніки проводиться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511.
1.9. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди операторів сільськогосподарської техніки проводяться відповідно до Закону України “Про охорону праці” та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року N 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113.

II. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники при експлуатації сільськогосподарської техніки. Захист від їхнього впливу

2.1. Під час використання сільськогосподарської техніки на виробничих процесах необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74 “ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 18 листопада 1974 року N 2551.
2.1.1. Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
рухомі агрегати й механізми;
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
підвищена чи знижена температура поверхні обладнання й матеріалів;
підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищений рівень вібрації;
підвищений рівень інфразвуку;
підвищений рівень ультразвуку;
підвищена чи знижена вологість повітря;
підвищена чи знижена рухомість повітря;
підвищений рівень іонізуючого випромінювання у робочій зоні;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
відсутність або недостатній рівень природного освітлення;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
знижена контрастність світла;
підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;
підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;
радіаційне забруднення радіонуклідами робочої зони.
2.1.2. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
токсичні;
подразливі;
сенсибілізуючі;
канцерогенні;
мутагенні;
такі, що впливають на репродуктивну функцію.
До цієї групи належать пестициди, агрохімікати, гази розкладання органічних речовин, відпрацьовані гази двигуна внутрішнього згоряння, підвищена концентрація пилу із вмістом SiO 2 тощо.
2.1.3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їхньої життєдіяльності;
макроорганізми (рослини та тварини).
2.1.4. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
фізичні перевантаження (статичні та динамічні);
нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
2.2. Джерелами шкідливих і небезпечних виробничих чинників під час експлуатації сільськогосподарської техніки можуть бути:
зовнішні метеорологічні умови (вітер, опади, низька або висока температура повітря, ожеледиця тощо);
машинно-тракторні агрегати під час їх роботи;
машини і механізми технологічних систем для обробітку ґрунту, догляду за рослинами та тваринами тощо;
устаткування, що працює під тиском;
застосовувані пестициди й агрохімікати;
електрифіковане устаткування, інструмент і електромережі;
ручні роботи, що зумовлюють фізичне і нервово-психічне перевантаження;
відкриті обертові і рухомі частини машин і обладнання;
несправність або відсутність блокувального пристрою запускання пускового двигуна при ввімкненій передачі;
несправність гальмівної системи трактора чи іншої самохідної сільськогосподарської машини;
несправність муфти зчеплення;
несправність рульового керування;
несправність або відсутність освітлювальних і контрольних приладів;
несправність або відсутність реверса робочих органів, які забиваються технологічним продуктом;
відсутність на тракторах автоматичних тягово-зчіпних пристроїв для агрегатування причіпних машин;
підтікання палива, оливи, охолоджувальної та інших технологічних рідин;
відсутність або несправність засобів доступу на робоче місце і до місць обслуговування (підніжки, драбини тощо);
відсутність пристроїв для запобігання потрапляння технологічної сировини і рослинних решток на поверхні теплообмінних елементів радіаторів, системи охолодження і елементів випускної системи відпрацьованих газів двигуна;
відсутність заземлення корпусів електрифікованих машин і обладнання;
пошкодження ізоляції електропроводів, струмопідвідних проводів ручного електрифікованого інструменту;
несправність інструменту, пристроїв, тари тощо;
слизькі опорні поверхні елементів конструкції агрегату.
2.3. Для захисту операторів сільськогосподарських машин мають використовуватися відповідні засоби індивідуального захисту, які повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року N 761.
2.3.1. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище оператори сільськогосподарських машин мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту зразка “беруші” згідно з ГОСТ 12.4.051-87 “ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 жовтня 1987 року N 4856, ДСТУ EN 352-1-2002 “Засоби індивідуального захисту органів слуху. Вимоги безпеки і випробування”, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 12 липня 2002 року N 433.
2.3.2. Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей, оператори сільськогосподарських машин забезпечуються захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 “ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13 травня 1985 року N 1787.
2.3.3. Під час роботи з механізованим (пневматичним) ручним інструментом операторам сільськогосподарських машин слід видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97 “Система стандартов безопасности труда. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний”, затвердженого протоколом Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації від 25 квітня 1997 року N 11.
2.3.4. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин операторам сільськогосподарських машин видаються захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79 “ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року N 3639.
2.3.5. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання здійснюється відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 12.4.041-2006 “Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги”, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 листопада 2006 року N 322, та Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року N 331, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за N 285/14976.

III. Ризики виробничого травмування та професійних захворювань механізаторів, допоміжного персоналу та сторонніх осіб при експлуатації сільськогосподарської техніки

3.1. Професійний ризик під час агрегатування сільськогосподарської техніки:
наїзд трактора на зчіплювача (допоміжного працівника);
падіння причіпного пристрою на ноги зчіплювача (допоміжного працівника);
втрата стійкості з’єднуваного (агрегатованого) знаряддя;
падіння знаряддя на працівника;
від’єднання причепу під час руху.
3.2. Професійний ризик під час роботи на ґрунтооброблювальних машинах і знаряддях:
перекидання агрегату;
раптове опускання навісного знаряддя;
контакт рук працівника з гострими крайками робочих органів машин;
наїзд агрегату на дорожні перешкоди.
3.3. Професійний ризик під час роботи на посівних та садильних машинах:
перекидання агрегату;
травмування працівника рухомими механізмами сівалки;
падіння працівника з сівалки;
отруєння працівника парами протруйника насіннєвого матеріалу;
обривання зчіпних пристроїв.
3.4. Професійний ризик під час внесення пестицидів та агрохімікатів:
потрапляння парів пестицидів у повітря робочої зони (у кабіну трактора);
вдихання парів пестицидів працівником;
потрапляння пестицидів до організму працівника разом з їжею чи питною водою;
потрапляння пестицидів на шкіру працівника.
3.5. Професійний ризик під час механізованого збирання зернових культур:
наїзд комбайна чи транспортного засобу на допоміжних працівників чи сторонніх осіб, які перебувають у полі;
загоряння комбайна (збирального агрегату);
перекидання збирального агрегату на схилі, вузькій дорозі, дамбі тощо;
доторкання до рухомих деталей машин чи вузлів жатки під час роботи.
3.6. Професійний ризик під час механізованого збирання буряків:
наїзд агрегату (транспортних засобів) на людей, що перебувають у полі;
потрапляння частин тіла та одягу в незакриті обертові механізми агрегату;
торкання руками гострих частин робочих органів агрегату;
перекидання транспортних засобів на схилах чи на небезпечних ділянках доріг;
раптове опускання навісного знаряддя.
3.7. Професійний ризик під час механізованого збирання картоплі:
перекидання сільськогосподарських агрегатів;
зіткнення сільськогосподарських агрегатів та транспортних засобів;
раптове опускання сільськогосподарських знарядь;
наїзд сільськогосподарських агрегатів на людей, які перебувають у полі;
потрапляння частин тіла чи одягу працівника в небезпечну зону (обертових вузлів, транспортерів тощо);
дія несприятливих виробничих чинників на працівників (несприятливі мікрокліматичні умови, шум, вібрація, пил, загазованість тощо).
3.8. Професійний ризик під час силосування кормів:
перевертання трамбувального трактора;
наїзд на працівника трамбувальним трактором у траншеї;
наїзд на працівника транспортним засобом під час стягування зеленої маси;
раптове обривання тросових пристроїв.
3.9. Професійний ризик під час механізованого збирання льону:
потрапляння одягу та кінцівок людини в зону відкритих рухомих механізмів агрегату;
падіння механізатора з машини;
наїзд агрегату на людей та перешкоди;
перекидання агрегату;
загоряння агрегату.
3.10. Професійний ризик під час скиртування:
наїзд на осіб, що перебувають на полі;
втрата стійкості працівником біля краю скирти через необережні рухи інших працівників;
пожежа на скиртувальному майданчику;
втрата стійкості скиртоклада;
обривання тросу волокуші;
скиртоправи перебувають у зоні руху грабельної решітки під час подавання соломи скиртокладом.
3.11. Професійний ризик під час роздавання кормів мобільним кормороздавачем:
захоплення одягу працівника неогородженим карданним валом кормороздавача;
падіння працівника на вивантажувальному транспортері в результаті самовільного пуску кормороздавача;
захоплення одягу працівника бітерами;
падіння працівника з висоти.
3.12. Професійний ризик під час видалення гною з тваринницького приміщення:
перекидання тракторного агрегату під час вантаження гною;
потрапляння кінцівок чи одягу працівників у зону незахищених кожухами рухомих елементів стаціонарних механізмів для видалення гною;
пошкодження електроізоляції;
вдихання шкідливих парів і газів.

IV. Загальні рекомендації щодо безаварійної та безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва

4.1. Загальні рекомендації щодо недопущення травм під час експлуатації мобільної сільськогосподарської техніки.
З метою забезпечення належного стану охорони праці, запобігання нещасним випадкам, пожежам та аваріям на механізованих виробничих процесах, необхідно запровадити такі заходи:
покращити рівень проведення інструктажів з охорони праці на робочих місцях з усіма працівниками, перевірити знання працівників (механізаторів) щодо дотримання правил безпечного виконання робіт;
посилити контроль за дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової та виробничої дисципліни, вимог інструкцій з охорони праці;
не допускати до роботи працівників у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, хворобливому або стомленому стані;
контролювати відповідність виконуваних робіт фаховому рівню працівників;
заборонити залучення підлітків до робіт з підвищеною небезпекою;
перевірити відповідність машин та обладнання вимогам правил з охорони праці, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху та електробезпеки;
забезпечити контроль за проведенням ремонту електрообладнання та відповідних електровимірювань електроустановок зерноприймальних токів, зерноочищальних машин та зернонавантажувачів;
перевірити стан зерноочищальних комплексів, встановлення на завальних ямах, бункерах захисних решіток, захисних огорож та кожухів на всіх приводах (рухомих і обертових) машин;
не допускати випадків очищення робочих органів і технічного обслуговування машин без їх зупинення та вимкнення двигуна;
допускати до роботи на сільськогосподарських агрегатах осіб не молодших 18 років, що пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці, отримали допуск до цих робіт, пройшли відповідні інструктажі з питань охорони праці на робочому місці, попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань;
дотримуватися нормативів щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки;
проводити ефективне навчання з питань охорони праці працівників, зокрема підвищення професійних навичок механізаторів;
забезпечити належну діяльність служби охорони праці на сільськогосподарських підприємствах;
розробляти програми навчання з охорони праці і неухильно дотримуватися порядку навчання та перевірки знань з питань охорони праці всіх працівників сільськогосподарських підприємств;
контролювати проходження навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці всіма працівниками, зокрема механізаторами;
забезпечити проходження працівниками обов’язкових попередніх (під час приймання на роботу) та періодичних (упродовж трудової діяльності) медичних оглядів;
контролювати протягом робочої зміни дотримання працівниками вимог охорони праці та трудової дисципліни, відстороняти від виконання робіт (не допускати до роботи) осіб, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, а також не пройшли навчання з питань охорони праці та порушують вимоги безпеки і гігієни праці;
встановити раціональне чергування періодів праці та відпочинку протягом робочої зміни, що визначається виробничими умовами і характером виконуваної роботи, її важкістю та напруженістю;
забезпечити проходження періодичного технічного огляду сільськогосподарської техніки в установлені терміни, які зазначено в інструкціях з експлуатації;
забезпечити виконання ремонту і технічного обслуговування у спеціально призначених для цього місцях із застосуванням знарядь, пристроїв та інструментів, передбачених технологіями ремонтних робіт і технічного обслуговування;
огородити захисними кожухами рухомі, обертові частини машин (карданні, ланцюгові, пасові, зубчасті та інші передачі), які забезпечують безпеку працівників;
розробити у кожному підрозділі сільськогосподарського підприємства необхідну нормативно-технічну документацію з питань забезпечення охорони праці;
впровадити організаційно-технічні та інші заходи щодо запобігання впливу несприятливих умов праці на працівників;
інформувати працівників про можливі причини та обставини виникнення нещасних випадків на виробництві та про їх наслідки.
4.2. Рекомендації щодо забезпечення належного технічного стану мобільних сільськогосподарських агрегатів.
4.2.1. Суб’єкти підприємницької діяльності повинні організувати належний контроль за технічним станом сільськогосподарської техніки. Для цього здійснюється періодична перевірка та випробовування таких елементів вузлів машинно-тракторних агрегатів, що визначають безпеку їх експлуатації:
комплектність вузлів та відсутність у деталях корозії, механічних пошкоджень та дефектів, що впливають на безпеку виконання робіт, зокрема безпеку дорожнього руху;
ефективність гальмування робочої та стоянкової гальмівної системи;
спрацьовування гальмівної системи причепа у разі аварійного гальмування;
відсутність у рульовому керуванні і його приводі деталей та вузлів із залишковою деформацією, тріщинами, пошкодженнями та залишками ремонту методами паяння чи зварювання;
відсутність витікання палива, оливи та охолоджувальної рідини у двигуні, підтікання експлуатаційної рідини у гідросистемах машин та їх робочих органів;
надійність кріплення елементів коліс, відсутність тріщин дисків або ободів коліс тощо.
4.2.2. Причіпні та напівпричіпні машини повинні мати жорсткі зчіпні пристрої.
4.2.3. Машини мають бути обладнані механічними фіксаторами, які утримують їх робочі органи у транспортному положенні.
4.2.4. Машини з перекидними кузовами повинні бути обладнані пристроями для фіксування кузова в піднятому положенні.
4.2.5. Стоянкові гальма повинні утримувати машину на схилі не менше 10° (18 %).
4.2.6. У зварних з’єднаннях кабін або захисних каркасів не повинно бути тріщин, раковин, ненадійного з’єднання кабіни з рамою машини, а також деформації каркасу.
4.2.7. Важелі і педалі керування робочими органами машин і знарядь повинні вільно пересуватися і мати надійні фіксуючі пристрої.
4.2.8. Опори (підніжки і драбини) та поручні (перила і ручки) мають утримуватися у справному стані.
4.2.9. У механічному приводі гальм не повинно бути заїдання важелів і колодок, розшплінтування з’єднань та тріщин.
4.2.10. У системі рульового керування колісних сільськогосподарських машин не повинно бути таких несправностей:
наявність оливи нижче рівня у корпусі підсилювача;
порушення регулювання запобіжного клапана;
підвищене підтікання оливи в насосі;
заїдання в зачепленні черв’як-сектор;
підвищена вібрація рульового колеса;
ослаблення ступеню затягнення гайки черв’яка, кріплення сошки або поворотних важелів;
підвищений люфт у конічних підшипниках передніх коліс або у шарнірах тяг рульового керування;
порушення сходження передніх коліс;
збільшення осьового переміщення поворотного вала;
збільшення зазору в зачепленні черв’як-сектор;
підвищений люфт у з’єднаннях карданних муфт рульового колеса;
люфт рульового колеса під час роботи двигуна більше 25°;
сила опору повороту рульового колеса за ручної дії перевищує 60 H з гідропідсилювачем, 100 H – без гідропідсилювача;
установлення деталей із слідами залишкової деформації, тріщинами та іншими дефектами, а також деталей і робочих рідин, не передбачених для даної марки машини або які не відповідають вимогам заводу-виробника.
4.2.11. Колеса мають надійно кріпитися до маточини. Не допустимим є відсутність навіть однієї гайки для кріплення колеса до маточини.
4.2.12. Диски коліс не повинні мати тріщин, а збірні диски повинні з’єднуватися усіма гайками.
4.2.13. Силова передача має відповідати таким вимогам:
муфта зчеплення повинна плавно вмикатися, передаючи повний крутильний момент, і вимикатися;
вільний хід педалі (важеля) вимкнення, зусилля вимкнення, зазор між витискним підшипником і відтискними важелями повинні відповідати величинам, зазначеним в експлуатаційній документації;
важелі коробки переміни передач повинні вмикатися вільно, без заїдання та сторонніх звуків, і не повинні самовільно вимикатися;
у тракторів з гідромеханічною системою коробки переміни передач оливний насос повинен забезпечувати установлений тиск оливи в каналах систем, що подають його на керування гідропідтискними муфтами.
4.2.14. Отвори у причіпних пристроях сільськогосподарських машин не повинні бути овальними.
4.2.15. Штир потрібно шплінтувати, а його міцність має відповідати тяговому навантаженню.
4.2.16. Автозчіпка, причіпний або буксирний пристрій, а також гідрофікований причіпний гак і система гідрокерування навісним механізмом повинні бути у справному стані.
4.3. Рекомендації щодо запобігання травматизму під час польових механізованих робіт.
4.3.1. Залежно від виду сільськогосподарської культури потрібно заздалегідь підготувати ділянки полів для роботи на них машинно-тракторних агрегатів.
4.3.2. Межу полів з боку ярів необхідно позначити контрольною борозною на відстані не менше 10 м від краю.
4.3.3. Місця для відпочинку потрібно позначати добре видимими віхами.
4.3.4. У разі виявлення вибухонебезпечних предметів (снарядів, мін, гранат тощо) всі роботи на полі потрібно негайно призупинити, межі ділянки позначити попереджувальними знаками “Обережно! Небезпека вибуху”.
4.3.5. Перед початком руху трактора до машини (знаряддя) тракторист повинен подати звуковий сигнал, впевнитися у відсутності людей між трактором і машиною, і тільки після цього почати рух.
4.3.6. Під’їжджати до машини (знаряддя) необхідно заднім ходом на нижчій передачі, плавно і без ривків. При цьому тракторист повинен спостерігати за допоміжними працівниками (причіплювачами).
4.3.7. Причіплювач під час руху трактора до причіпної машини не повинен перебувати на шляху його руху.
4.3.8. З’єднувати (роз’єднувати) причіпне знаряддя дозволено тільки після остаточного зупинення трактора за командою тракториста.
4.3.9. Під час причіплювання машини тракторист повинен установити важіль перемикання коробки зміни передач у нейтральне положення, а ногу тримати на гальмі.
4.3.10. Гальмівна система агрегатованих машин повинна бути під’єднана до трактора.
4.3.11. Причіпні сільськогосподарські машини, які обладнано постійними робочими місцями, повинні мати справну двосторонню сигналізацію, з’єднану під час роботи з трактором.
4.3.12. Транспортні засоби потрібно додатково з’єднувати з трактором за допомогою страхувального ланцюга.
4.3.13. Механізатор (тракторист, комбайнер) повинен до початку роботи пройти медичний огляд та відповідний інструктаж з питань охорони праці.
4.3.14. У разі групової роботи агрегатів призначають старшим працівника:
на машинно-тракторному агрегаті – тракториста;
на самохідних комбайнах – комбайнера;
у виробничих приміщеннях (на виробничих майданчиках) – механіка.
4.3.15. Під час грози роботу на машинно-тракторних агрегатах необхідно припинити.
4.3.16. Технічний стан ґрунтооброблювальних машин і пристроїв для очищення робочих органів повинні відповідати встановленим у нормативно-правових актах вимогам безпеки праці.
4.3.17. Захисні огородження, робочі органи, циліндри і шланги гідравлічної системи повинні бути справні і надійно закріплені на машині.
4.3.18. Гайки вісі в дискових лущильників і борін, котків повинні бути затягнуті й зафіксовані.
4.3.19. Скребки (чистики) дисків повинні бути гострі й встановлені із зазором 2 – 4 мм від поверхні диска.
4.3.20. Зубові борони повинні бути приєднані до машини так, щоб їхні зуби були спрямовані скошеним ребром у бік руху агрегату.
4.3.21. Не можна залишати борони зубами вгору навіть на короткий час.
4.3.22. Перед початком руху агрегату, увімкненням гідросистеми або валу відбору потужності трактора необхідно подати сигнал (отримати зворотній сигнал, якщо агрегат обладнано двосторонньою сигналізацією), впевнитися, що це нікому не загрожує, і тільки після цього можна виконувати заплановані дії.
4.3.23. Заглиблення робочих органів повинно виконуватися тільки на ходу агрегату.
4.3.24. Під час роботи на тракторі з навісною машиною заборонено її піднімати з увімкненим валом відбору потужності (ВВП) і не можна вмикати вал відбору потужності (ВВП) у разі транспортного положення машини (знаряддя).
4.3.25. Під час роботи агрегату необхідно періодично перевіряти надійність причеплення (навішення) агрегатованої машини, кріплення і роботу робочих органів.
4.3.26. Заправляти машину, замінювати, регулювати й очищати робочі органи від зайвих предметів, землі, налиплого ґрунту і залишків рослин необхідно тільки спеціальними чистиками і після вимкнення двигуна.
4.3.27. Заправляючи машини пиловидними добривами, необхідно розташовувати заправник добрив з підвітряного боку машини.
4.3.28. Під час засипання добрив, що створюють пил, у банки (бункери) туковисівальних апаратів необхідно перебувати з підвітряного боку і працювати у захисних окулярах та відповідному респіраторі.
4.3.29. Перед початком маневрування агрегату (повертання, розвертання) необхідно впевнитися, що в радіусі руху агрегату не перебувають люди, а потім перевести машину (робочі органи) в транспортне положення.
4.3.30. У разі аварійної ситуації необхідно негайно зупинити агрегат, загальмувати і вимкнути двигун трактора.
4.3.31. Не можна залишати без нагляду ґрунтооброблюваний агрегат з невимкненим двигуном трактора.
4.3.32. При тривалому зупиненні агрегату необхідно опустити робочі органи і вимкнути двигун.
4.3.33. Очищання робочих органів потрібно проводити після зупинення агрегату.
4.3.34. Під час заміни робочих органів (лемешів, лап тощо) раму причіпної чи навісної машини потрібно установити на надійні підставки.
4.3.35. У разі наявності на ґрунтооброблювальних машинах сидінь їх обладнують пасками і опорами для ніг.
4.3.36. При проведенні сівби зернових та технічних культур необхідно дотримуватися таких вимог:
4.3.36.1. Необхідно улаштувати подвійну сигналізацію, яка повинна бути справною і забезпечувати надійний зв’язок між сіячем і трактористом-машиністом.
4.3.36.2. Кожну сівалку в агрегаті має обслуговувати один сіяч.
4.3.36.3. Заправляти сівалки насінням і добривами потрібно механізованим способом.
4.3.36.4. Під час руху агрегату кришки насіннєвих ящиків і тукових банок повинні бути закритими.
4.3.36.5. На пневматичній сівалці автоматична зчіпка повинна бути справною, відрегульованою і забезпечувати чітке та надійне з’єднання сівалки з трактором.
4.3.36.6. Підніжна дошка сівалки повинна бути справною, обладнана запобіжним бортиком, бути чистою і неслизькою. На ній не повинно бути бруду, оливи та ін.
4.3.36.7. Підніжна дошка повинна бути шириною не менше 350 мм із запобіжним бортиком висотою 20 мм, шириною 25 мм.
4.3.36.8. Поручні на кришках зерно-тукового ящика повинні бути гладкими, чистими і надійно закріпленими.
4.3.36.9. Кришки насіннєвих і тукових банок повинні щільно закриватися, надійно фіксуватися у відкритому і закритому положеннях і вільно відкриватися.
4.3.36.10. Фіксуючий пристрій повинен унеможливлювати самовільне відкривання кришок під час руху агрегату.
4.3.36.11. Рух посівних агрегатів на транспортній швидкості із завантаженими ящиками та банками заборонений.
4.3.36.12. Під час роботи посівного агрегату сіячі повинні дотримуватися таких вимог безпеки і гігієни праці:
стояти тільки на підніжній дошці і триматися за поручні;
не сходити з агрегату під час його маневрування;
не пити воду, не їсти, не палити на робочих місцях;
не торкатися незахищеними руками до протруєного насіння;
не провертати руками і ногами зупинені диски сошників.
4.4. Рекомендації щодо запобігання травматизму під час жнив.
4.4.1. Безпечна робота на механізованих процесах збирання сільськогосподарських культур забезпечується:
правильною організацією роботи збиральних агрегатів, транспортних засобів і робіт щодо доробляння і складування зібраного продукту;
належним технічним станом машин і наявністю допоміжних засобів для їх регулювання, обслуговування і очищення робочих органів.
4.4.2. Перед виїздом у поле випробовують роботу машин на всіх режимах роботи і усувають виявлені несправності тільки після зупинення двигуна трактора або самохідної сільськогосподарської машини.
4.4.3. Замінюють та заточують ножі косарок і жаток у рукавицях і залежно від умов і використовуваних пристроїв – у захисних окулярах.
4.4.4. Очищають робочі органи від рослинних залишків спеціальними чистиками і щітками, вимкнувши робочі органи і зупинивши двигун.
4.4.5. Для забезпечення пожежної безпеки трактори і самохідні сільськогосподарські машини обладнують іскрогасниками (якщо їх немає у самій конструкції труби), зернові самохідні комбайни – вогнегасниками, двома штиковими лопатами і двома мітлами; трактори на збиральних роботах – вогнегасником і штиковою лопатою.
4.4.6. Швидкість руху машин під час розвертання не повинна перевищувати 3 – 4 км/год., а на схилах – 2 – 3 км/год.
4.4.7. Перед запуском двигуна встановлюють перемикач передач у нейтральне положення.
4.4.8. Перед рушанням з місця потрібно оглянути зону навколо комбайна і забезпечити достатню видимість. Для надійності обов’язково вмикають звуковий попереджувальний сигнал.
4.4.9. Перед тим як покинути кабіну потрібно вимкнути двигун.
4.4.10. Не можна підніматися на комбайн і сходити з нього під час руху.
4.4.11. Перед початком руху комбайна по дорогах загального користування потрібно увімкнути проблискові маячки.
4.4.12. Рухатися по дорогах дозволено лише з опорожненим зерновим бункером і демонтованою жаткою.
4.4.13. Як причіп на тягово-зчіпному пристрої дозволено перевозити тільки візок для транспортування жатки.
4.4.14. Щоразу перед початком руху потрібно проконтролювати надійність блокування вивантажувального шнека.
4.4.15. Буксирувати комбайн можна тільки за допомогою буксирувальної штанги.
4.4.16. Швидкість під час буксирування не повинна перевищувати 10 км/год.
4.4.17. Необхідно перевірити функціонування ліхтарів покажчиків повороту, ліхтарів сигналу гальмування і задніх габаритних ліхтарів на візку для транспортування жатки.
4.4.18. Не дозволяється рух комбайна заднім ходом з причіпленим візком для транспортування жатки.
4.4.19. Не дозволяється підніматися на комбайн вище площини кабіни комбайнера в районі високовольтних ліній електропередач.
4.4.20. Під час роботи на схилах допустима максимальна швидкість комбайна має становити 5 км/год.
4.4.21. Необхідно встановлювати комбайн на стоянку поза дорогами загального користування тільки у відведених місцях.
4.5. Рекомендації щодо запобігання пожежам під час польових механізованих робіт.
4.5.1. До початку збирання врожаю на всій зернозбиральній техніці та агрегатах потрібно відрегулювати системи:
живлення;
змащування;
охолодження;
запалювання.
4.5.2. Уся зернозбиральна техніка має бути оснащена справними іскрогасниками та обладнана первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори – двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі – вогнегасником і штиковою лопатою).
4.5.3. Трактористи, комбайнери, їхні помічники та інші особи, залучені до збирання врожаю, повинні пройти протипожежний інструктаж.
4.5.4. Корпуси комбайнів мають бути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом.
4.5.5. Збиральну техніку потрібно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна.
4.5.6. Під час роботи комбайна з підбирачем потрібно пильнувати, щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину кожуха барабана.
4.5.7. Трактори, комбайни та інші самохідні машини, обладнані електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для від’єднання акумулятора від споживача струму.
4.5.8. Клеми акумулятора, стартера дистанційного електромагнітного пускача та генератора мають бути захищені від потрапляння на них струмопровідних предметів.
4.5.9. Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли і деталі збиральних машин необхідно очищати від пилу, соломи та зерна.
4.5.10. Заправляти збиральну техніку паливом у польових умовах потрібно за межами поля (не ближче 30 метрів), попередньо заглушивши всі двигуни.
4.5.11. У разі тимчасового зберігання (на стоянках) тракторів, комбайнів та інших самохідних сільськогосподарських машин у польових умовах необхідно розміщувати їх на очищених від стерні та сухої трави майданчиках, що віддалені від скирт соломи, сіна, токів, хлібних масивів не менше як на 100 метрів, від будинків – не менше як на 50 метрів. Ці майданчики мають бути оборані смугою не вужче 4 метрів.
4.5.12. Ремонтувати збиральні машини і агрегати (за потреби) можна не ближче як за 30 м від хлібних масивів та інших посівів.
4.5.13. Під час збирання врожаю не допускається:
робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами;
застосування паяльних ламп для випалювання пилу в радіаторах двигунів;
заправляння паливом збиральної техніки на хлібних масивах;
заправляння автотранспорту паливом у польових умовах.

V. Рекомендації щодо безпечного застосування сільськогосподарської техніки при виконанні основних агротехнологічних операцій у рослинництві

5.1. Безпечне виконання робіт на схилах і терасах.
5.1.1. Сільськогосподарську техніку, яка працює на схилах потрібно забезпечити відповідними противідкатними упорами (підп’ятниками).
5.1.2. Сільськогосподарську техніку з несправностями у гальмівній системі або ходовій частині потрібно відбуксирувати на жорсткому зчепі на горизонтальний майданчик або рівну ділянку дороги.
5.1.3. При проведенні робіт на схилах понад 9° (16 %) необхідно використовувати машини в крутосхилому або низькокліренсному виконанні, обладнані креноміром і зчіпною петлею, яка обертається навколо поздовжньої осі.
Гранично допустимі кути нахилу полів, на яких дозволено виконувати роботи машинам у крутосхилому або низькокліренсному виконанні, встановлено технічною документацією на відповідну марку машини.
5.1.4. Під час роботи на схилах ширина розвертаючої смуги повинна бути не менше подвійної ширини захоплення машинно-тракторного агрегату.
5.1.5. Не можна виконувати роботи на схилах і терасах:
за вологості ґрунту, яка спричиняє сповзання машини (агрегату);
за мерзлого ґрунту, ожеледиці;
у разі густого туману (видимість менше 50 метрів);
за наявності снігового покриву;
у темний час доби.
5.2. Організація та безпечне проведення транспортних робіт.
5.2.1. Організовуючи та виконуючи транспортні роботи, необхідно керуватися Законом України “Про дорожній рух” та Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306.
5.2.2. Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан сільськогосподарської техніки, повинні:
забезпечувати належний технічний стан сільськогосподарської техніки та дотримання екологічних вимог щодо їх експлуатації;
не допускати до керування сільськогосподарської техніки осіб, які не мають права на її керування, не пройшли в установлені терміни медичного огляду, перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, у хворобливому стані або під впливом ліків, що знижують реакцію та увагу;
не допускати до роботи сільськогосподарську техніку, технічний стан якої не відповідає вимогам державних стандартів, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, а також якщо її не зареєстровано в установленому порядку, переобладнано з порушенням вимог законодавства або вона не пройшла відповідний технічний огляд.
5.2.3. Агрегатувати машини та устаткування з тракторами, самохідними шасі, а також переводити їх у транспортне положення необхідно згідно з вимогами, передбаченими експлуатаційною документацією.
5.2.4. Роботу агрегату, який обслуговують кілька працівників, потрібно починати тільки за встановленим сигналом, переконавшись у тому, що всі працівники його зрозуміли.
5.2.5. Розвертати ґрунтообробний машинно-тракторний агрегат дозволено лише після того, як було виглиблено з ґрунту робочі органи.
5.2.6. Під час перевезення пально-мастильних матеріалів і аміачної води автотракторні цистерни мають бути забезпечені відповідними вогнегасниками і пристроями для утримання або закріплення у неробочому стані шлангів, а також металевими заземлюючими ланцюгами.
5.2.7. Для керування з кабіни трактора і забезпечення гальмування причепа під час зупинення, увімкнення гальм у разі відривання причепа від трактора, утримання причепа під час стоянки на схилах, запобігання штовхальній дії причепа на трактор при раптовій зміні швидкості руху, гальмівну систему тракторних причепів необхідно під’єднати до гальмівної системи трактора.
5.2.8. На час виконання колісними тракторами транспортних робіт ведучі колеса необхідно встановити на максимальну транспортну ширину колії і мінімальний дорожній просвіт, передбачені конструкцією.
5.2.9. Для безпечної роботи під піднятим кузовом причепів-самоскидів і самохідних шасі необхідно установлювати упор. Не дозволяється виконувати роботи під піднятим завантаженим кузовом.
5.2.10. Тракторні потяги повинні відповідати таким вимогам безпеки:
кількість причепів у тракторному потягу улаштовують залежно від тягової потужності трактора і дорожніх умов;
гальмівну систему причепів і систему управління підніманням кузовів під’єднують до приводу керування з робочого місця тракториста-машиніста;
електрообладнання причепів під’єднують до системи електрообладнання трактора.
5.2.11. Причепи між собою і з трактором, крім з’єднання шкворнем, необхідно з’єднувати страхувальними ланцюгами (тросами).
5.2.12. Направляючи трактори в рейс більше, ніж на добу, необхідно призначати два трактористи-машиністи і виділяти трактор із двомісною кабіною. При направленні у рейс одного тракториста-машиніста тривалість рейсу не повинна перевищувати однієї зміни.
5.2.13. Для виконання транспортних робіт за участі колісних тракторів призначають трактористів-машиністів, які мають стаж роботи за цією спеціальністю не менше двох років, а за участі гусеничних тракторів – трактористів-машиністів із стажем роботи не менше одного року.
5.2.14. Під час руху на крутих спусках заборонено перемикання передач.
5.2.15. Під час руху гусеничних машин на ділянках доріг, позначених дорожнім знаком “Крутий спуск”, необхідно користуватися правилом зворотнього керування (у разі повертання вправо від’єднують ліву гусеницю, вліво – праву гусеницю).
5.3. Безпечна експлуатація сільськогосподарської техніки під час транспортування та застосування пестицидів та агрохімікатів.
5.3.1. Під час транспортування пестицидів та агрохімікатів необхідно дотримуватися вимог ДСП 8.8.1.2.001-98 і ГОСТ 19433-88.
5.3.2. Трактори і самохідні машини, які задіяні на транспортуванні та внесенні пестицидів і агрохімікатів, повинні мати справні кабіни, які відповідають вимогам ГОСТ 12.2.120-88.
5.3.3. Кузов транспортного засобу для перевезення твердих мінеральних добрив повинен бути без щілин і накритий брезентом.
5.3.4. Під час перевезення аміачної селітри транспортний засіб має бути укомплектований відповідними вогнегасниками.
5.3.5. Для доставки пилоподібних мінеральних добрив безпосередньо на поле з наступним їх внесенням у ґрунт необхідно виділяти транспорт, обладнаний устаткуванням для вивантаження. Кузов транспортного засобу має бути без щілин і накритий брезентом.
5.3.6. Транспортний засіб для перевезення рідких мінеральних добрив повинен відповідати вимогам ДСТУ EN 707:2005 та мати справний манометр і рівнемір, відповідні вогнегасники, червоний прапорець, ланцюг для заземлення, бачок із водою.
5.3.7. На ємкостях для транспортування рідких мінеральних добрив має бути нанесено відмітні смуги і написи. Люки з дихальними (запобіжними) клапанами повинні герметично закриватися.
5.3.8. Переливати рідкі мінеральні добрива з однієї ємкості до іншої потрібно із застосуванням “газового обв’язування”. Запірні пристрої (вентилі, крани) необхідно відкривати плавно, без ривків і ударів по них металевими предметами.
5.3.9. Для завантаження і вивантаження балонів із фумігантами застосовують надійно закріплені трапи або містки. Під час перевезення балонів на транспортних засобах їх вкладають горизонтально ковпаками в один бік і закріплюють, не допускаючи поштовхів, падіння та ударів.
5.3.10. Під час перевезення балонів і бочок із фумігантами їх необхідно оберігати від нагрівання сонячним промінням або іншими джерелами тепла, для чого ємкості накривають мокрим брезентом.
5.3.11. Водій та інші особи під час завантажування мінеральних добрив не повинні перебувати в кабіні машинно-тракторного агрегату і на підніжках, проводити технічний огляд і ремонтувати його.
5.3.12. Заборонено в темний час доби проводити роботи, пов’язані з транспортуванням аміаковмісних мінеральних добрив, приготуванням розчинів, змішуванням їх та внесенням у ґрунт.
5.3.13. Після закінчення робіт з перевезення та внесення твердих мінеральних добрив усі робочі органи і ємкості розкидачів потрібно очистити від залишків добрив і промити водою.
5.3.14. Після закінчення робіт з перевезення та внесення рідких добрив цистерни, баки та робочі органи машин потрібно промити гарячою водою або парою.
5.3.15. Не можна транспортувати разом різні види пестицидів, хімічна взаємодія яких у разі порушення їх упакування може спричинити займання.
5.3.16. Не можна перевозити пестициди та протруєне насіння разом з біологічними засобами захисту рослин, харчовими і кормовими продуктами та іншими вантажами.
5.3.17. Кожний машинно-тракторний агрегат, призначений для перевезення пестицидів, укомплектовують засобами нейтралізації пестицидів (хлорним вапном, каустичною содою тощо), відповідними вогнегасниками, необхідним запасом піску та засобами індивідуального захисту.
5.3.18. Застосування пестицидів та агрохімікатів повинно регламентуватися Законом України “Про пестициди і агрохімікати” та проводитися під наглядом керівника робіт із дотриманням вимог державних і галузевих стандартів.
5.3.19. Обробляти пестицидами посіви та інші об’єкти можна лише після попереднього обстеження спеціалістами із захисту рослин і встановлення доцільності такого обробляння.
5.3.20. Під час роботи на спеціальних машинах банки, ящики та інші ємкості для туків мають бути щільно закриті на защіпку.
5.3.21. Не можна допускати висипання чи підтікання пестицидів й агрохімікатів у місцях з’єднання фланців, штуцерів, ніпелів, люків.
5.3.22. Під час приготування сумішей і заправляння сільськогосподарських машин мінеральними добривами та пестицидами у полі потрібно:
розміщувати пункти для заправляння з навітряного боку щодо оброблюваного поля;
укомплектовувати пункти для заправляння пересувними піддонами для змішування сухих мінеральних добрив;
забезпечувати працівників, які обслуговують пункти для заправляння, засобами індивідуального захисту залежно від виду пестицидів та мінеральних добрив.
5.3.23. Під час зливання рідких пестицидів із бочок місткістю понад 100 л необхідно використовувати допоміжні пристрої (шланги, ручні насоси тощо).
5.3.24. Завантажувати мінеральні добрива в транспортні засоби, машини і літаки потрібно згідно з вимогами ГОСТ 23954-80.
5.3.25. Перед початком роботи з внесення рідких мінеральних добрив ємкості, трубопроводи, шланги, форсунки та інші деталі машин потрібно ретельно очистити, промити та перевірити чистою водою на герметичність.
5.3.26. Усі операції щодо заправлення машин рідкими мінеральними добривами потрібно виконувати, закривши герметичну систему трубопроводів.
5.3.27. У разі одночасного внесення добрив або пестицидів кількома агрегатами відстань між ними має бути не менше 50 метрів.
5.3.28. Для запобігання переливання робочого розчину під час заправляння необхідно відстежувати справність роботи покажчика рівня рідини в ємкостях.
5.3.29. Завантажувати обпилювач дозволено лише після вимкнення валу відбору потужності трактора.
5.3.30. Відкручувати з’єднання і форсунки для прочищання можна тільки за відсутності тиску в системі.
5.3.31. Незалежно від карантинних термінів механізовані роботи на полях, які було оброблено пестицидами, дозволено виконувати за наявності закритих кабін на тракторах та інших агрегатах.
5.3.32. Терміни проведення робіт на полях після оброблення встановлюють з урахуванням виду пестициду, норми витрати і гранично допустимої концентрації їх у повітрі робочої зони.
5.3.33. Після оброблення рослин сумішшю пестицидів термін відновлення робіт установлюють за компонентом з найбільшим значенням терміну, збільшеним на 25 %.
5.3.34. Роботи із знешкодження сільськогосподарської техніки, забрудненої пестицидами та агрохімікатами, потрібно виконувати способами, які запобігають забрудненню навколишнього природного середовища.
5.3.35. Усі заходи щодо знешкодження сільськогосподарської техніки, апаратури і тари від пестицидів потрібно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту на спеціально обладнаних відкритих майданчиках або в приміщеннях на території складу (пункту хімізації).
5.3.36. Майданчик для знешкодження техніки від пестицидів повинен бути розміром не менше 6 х 12 м, мати бетонований чи асфальтований покрив та ухил 5 – 7° у бік збирання стічних вод.
5.3.37. Майданчики для знешкодження техніки від пестицидів повинні мати:
пристрої для дистанційного нанесення змивальних засобів;
вмістища з мішалками для приготування робочих розчинів (кількість вмістищ повинна забезпечувати знешкодження всієї забрудненої пестицидами техніки);
приміщення для зберігання знешкоджувальних засобів, підсобного інвентарю та обтирального матеріалу;
мийну установку чи шланг, які задіюються від насосної установки;
металевий ящик із кришкою для збирання обтирального матеріалу;
бетоновані приямок і вмістище, які мають бути закриті решіткою та кришкою для збирання промивних вод тощо.
5.4. Рекомендації щодо розміщення і режимів руху машин та агрегатів.
5.4.1. Розміщувати машини, машинно-тракторні агрегати, збиральні та транспортні засоби на полях, де проводять сільськогосподарські роботи, необхідно згідно з розробленими технологічними картами.
5.4.2. Заправляти сільськогосподарські машини і агрегати технологічними матеріалами (насінням, розсадою, рідкими та твердими агрохімікатами і пестицидами тощо) потрібно на технологічних дорогах поля із застосуванням засобів механізації.
5.4.3. Режими руху сільськогосподарських машин і машинно-тракторних агрегатів під час виконання технологічних операцій повинні відповідати технологічним картам та експлуатаційній документації і не допускати їх зіткнення чи наїзд на працівників та осіб, що відпочивають.
5.4.4. Сільськогосподарські машини загального призначення використовують під час проведення робіт на полях з нахилом до 9° (16 %).
5.4.5. Причіпні сільськогосподарські машини, які обладнано постійними робочими місцями, повинні мати справну двосторонню сигналізацію.
5.5. Рекомендації для безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час обробітку ґрунту, сівби, садіння і догляду за посівами.
5.5.1. Механізовані роботи з обробітку ґрунту, сівби, садіння та догляду за посівами необхідно проводити згідно з вимогами технологічних (операційних) карт та експлуатаційної документації.
5.5.2. У зоні можливого руху маркерів або навісних машин під час розвертання машинно-тракторних агрегатів не повинні перебувати допоміжні працівники.
5.5.3. Не можна допускати одночасного обслуговування одним працівником двох або більше сівалок під час руху агрегату.
5.5.4. Завантажувати сівалки і садильні машини насінням, садильним матеріалом та добривами потрібно механічним способом. Завантажувати вручну дозволено тільки після зупинення посівного або садильного агрегату та вимкнення двигуна трактора, застосовуючи засоби індивідуального захисту.
5.5.5. Замінювання, очищення та регулювання робочих органів навісних машин і знарядь, які перебувають у піднятому стані, слід проводити після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.
5.5.6. Не дозволяється підніматися на машини під час їхнього руху, а також спускатися з них.
5.6. Рекомендації щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час збирання зернових, зернобобових та круп’яних культур.
5.6.1. Перед початком збиральних робіт необхідно провести такі організаційні заходи:
завершити відповідні приготування до роботи збирально-транспортних агрегатів;
закріпити техніку за працівниками;
організувати ланки технічного обслуговування машин;
на відведених ділянках обладнати польові стани та місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і паливно-мастильних матеріалів;
підготувати поля і перевірити провисання проводів ліній електропередач;
провести позапланові інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки.
5.6.2. Під час збирання зернових, зернобобових та круп’яних культур необхідно дотримуватися вимог Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04 грудня 2006 року N 730/770, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2007 року за N 313/13580.
5.6.3. Організовуючи інструктаж з охорони праці на робочому місці, потрібно враховувати стан сільськогосподарської культури, яку будуть збирати, погодні умови, технічний стан збиральної техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікацію працівників, а також інформацію про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.
5.6.4. Під час проведення технічного обслуговування збиральних машин та інших машинно-тракторних агрегатів у темний час доби потрібно забезпечити нормативний рівень штучного освітлення майданчиків.
5.6.5. Вибираючи спосіб збирання зернових, зернобобових та круп’яних культур, перевагу потрібно надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпечність технологічного процесу.
5.6.6. Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати в дерев’яних чохлах на польовому стані. Як виняток, дозволено зберігати запасний ніж на жатці в безпечному місці.
5.6.7. Під час роботи в полі та руху по дорозі на зернозбиральному комбайні дозволено перебувати лише комбайнеру.
5.6.8. Щоб знизити несприятливий вплив низькочастотних коливань (вібрації) комбайна на організм механізатора та поліпшити технологічні показники, напрям косовиці повинен збігатися з напрямом оранки і бути впоперек або під певним кутом до напряму сівби.
5.6.9. Для проштовхування злежаного зерна в бункерах до вивантажувального шнека комбайни потрібно забезпечити дерев’яними лопатами.
5.6.10. Збиральні машини необхідно забезпечити міцними дерев’яними підкладками для встановлення домкрата. Домкрат потрібно установлювати тільки в спеціально позначених місцях.
5.6.11. Під час переїзду вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин переводять у транспортне положення. Дистанція між машинами має бути не менше 50 метрів.
5.7. Рекомендації щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу і силосу.
5.7.1. Під час збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу і силосу необхідно дотримуватися вимог Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04 грудня 2006 року N 730/770, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2007 року за N 313/13580.
5.7.2. Під час збирання зернових з одночасним подрібненням і збиранням соломи в причіпні транспортні засоби безпеку працівників необхідно забезпечити:
обладнанням зернозбиральних комбайнів і транспортних засобів автоматичною зчіпкою, яка дозволяє від’єднувати наповнений причіп і приєднувати порожній під час руху агрегату без участі допоміжного працівника;
погодженням траєкторії та швидкостей руху трактора і комбайна під час заміни причепа на ходу.
5.7.3. Безпека працівників під час збирання соломи і сіна з валків механізованим способом з використанням прес-підбирачів та підбирачів-копнувачів забезпечується:
відповідністю ширини валків із шириною захоплення підбиральних машин;
контролюванням наявності та справності захисних кожухів на карданних валах трактора і агрегатованих машин.
5.7.4. Вкладати тюки в скирту, склади для сіна або кузов транспортного засобу потрібно у перев’язку. Укладачам не можна наближатися до краю скирти (кузова) ближче ніж на 1,5 метра.
5.7.5. Під час укладання рулонів і тюків за допомогою кранів або навантажувачів працівникам не можна перебувати під піднятими рулонами і тюками та в радіусі дії стріли навантажувальної машини.
5.7.6. За умов гористої місцевості укладають невеликі за розміром скирти, а майданчик для маневрування транспортних засобів розміщують на схилі вище скирти.
5.7.7. Схил майданчика для маневрування транспортних засобів біля скирти не повинен перевищувати 6° (11 %). Допустима швидкість руху транспортних засобів на цьому майданчику не повинна перевищувати 5 км/год.
5.7.8. Використовуючи машини для навантажування соломи і сіна із скирт з одночасним подрібненням і пневматичним завантаженням у транспортні засоби, не можна допускати перебування людей поблизу робочих органів машини, біля транспортних засобів і потоку подрібненої маси.
5.7.9. Перед початком робіт з пресування сіна (соломи) потрібно перевірити справність вузлів прес-підбирача шляхом прокручуванням маховика вручну.
5.7.10. Під час роботи прес-підбирача не можна:
перебувати на прес-підбирачі;
заглядати до пресувальної камери;
вправляти руками в’язальний шпагат у в’язальному апараті;
перебувати в зоні обертання маховика;
проштовхувати руками масу до приймальної камери.
5.7.11. Під час використання прес-підбирача за стаціонарних умов необхідно встановити додаткові переносні огородження, запобігаючи доступу працівників до приймальної камери і зони обертання маховика карданного валу.
5.7.12. Під час роботи тюкоукладача обслуговувальний персонал не повинен перебувати ближче 1 м від робочих ланцюгів підбирача і поперечного транспортера та проштовхувати тюки в підбирач під час його руху.
5.7.13. Перед вивантаженням штабеля на землю необхідно впевнитися, що в небезпечній зоні не перебувають допоміжні працівники.
5.7.14. Під час пресування соломи (сіна) необхідно запобігти перебуванню обслуговуючого персоналу і сторонніх осіб в наступних місцях:
біля штабеля тюків під час його стискання;
у робочій зоні машини під час підіймання та опускання штабеля;
у кузові транспортного засобу, завантаженого тюками, під час їх транспортування;
під платформою.
5.7.15. Роботи, пов’язані із закладанням силосу, необхідно проводити тільки у світлий час доби. Трамбувати силосну (сінажну) масу в темний час доби одним трактором у траншеях заглибленого типу можна в разі відсутності у траншеї допоміжних працівників та за умови стаціонарного освітлення всієї поверхні робочої зони не менше 50 лк.
5.7.16. На відстані 1 м від краю траншеї з боку місця розвантаження транспортних засобів необхідно встановити запобіжний брус.
5.7.17. Кут нахилу майданчика для маневрування транспортних засобів біля траншеї не повинен перевищувати 6° (11 %).
5.7.18. Швидкість руху транспортних засобів не повинна перевищувати 5 км/год.
5.7.19. З боку в’їзду та виїзду з траншеї та буртів, а також вздовж периметра насипу потрібно підготувати під’їзні шляхи і рівні майданчики, достатні для маневрування транспортних засобів.
5.7.20. У разі використання обв’язувального троса з кілками його кінці повинні досягати тягового гаку трактора на відстані 3 – 4 м від транспортного засобу.
5.7.20.1. Під час застосування бруса або сітки на кінці тросів закріплюють гаки, які після заповнення транспортних засобів силосною масою повинні перебувати біля заднього борту кузова і за незначного зусилля зводитися один з одним без перекошування.
5.7.20.2. Кінці додаткового троса повинні мати кільця відповідно до розміру гаків стягувального пристрою і трактора.
5.7.20.3. Обв’язувальний трос на обох кінцях повинен мати кільця. Не можна закріплювати обв’язувальні троси штирями і за допомогою перехідних пристроїв.
5.7.20.4. Тросові пристрої необхідно утримувати у справному стані і забезпечувати розвантажування маси із транспортних засобів без заїжджання в траншею.
5.7.20.5. Кінці тросів мають бути зароблені та обшиті брезентом на кінцях на довжину не менше 0,5 м, а тримальні зчіпні деталі – пофарбовано в жовтий колір.
5.7.21. Для трамбування маси використовують тільки гусеничні трактори загального призначення. Під час трамбування двері кабіни трактора потрібно закріпити у відкритому положенні.
5.7.22. На гусеничному тракторі, призначеному для трамбування маси, для зручності з’єднання з тросом під час стягування маси з транспортних засобів необхідно встановлювати гак на задній причіпній скобі.
5.7.23. На кургані, бурті або в траншеї дозволено виконувати роботи тільки одному трактору. У траншейних сховищах шириною 12 м і більше допустимою є одночасна робота не більше двох гусеничних тракторів загального призначення.
5.7.24. Розміри силосних траншей та буртів повинні відповідати проектно-технічній документації.
5.8. Рекомендації щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час збирання льону.
5.8.1. Під час складання агрегату (трактор-льонокомбайн-причіпний візок) причіплювач повинен перебувати з лівого боку агрегату і подавати сигнали трактористу. Зчіплювання агрегату необхідно проводити після повного зупинення трактора.
5.8.2. Страхувальні пристрої повинні бути в положенні, що унеможливлює роз’єднання агрегату.
5.8.3. Карданний вал комбайна або льонобралки необхідно приєднувати до валу відбирання потужності трактора після зчеплення машин та за вимкненого двигуна.
5.8.4. Розрівнювати ворох у причепі дозволено тільки після зупинення машинно-тракторного агрегату.
5.8.5. Льонозбиральні агрегати на поворотах та крутих схилах повинні рухатися із швидкістю, яка гарантує безпеку руху.
5.8.6. Перед відчепленням льонокомбайна від трактора необхідно опустити та зафіксувати підставки причіпного обладнання (сниці) і картера. Під колеса машин потрібно поставити упори.
5.8.7. Не дозволяється одягати та знімати бральні паси, а також заправляти в’язальний апарат комбайна і підбирача шпагатом при працюючому двигуні.
5.8.8. Під час обкатування в’язального апарата вмикати його дозволено тільки за допомогою шнура, який прив’язаний до педалі, перебуваючи за межами зони роботи скидальних важелів.
5.9. Рекомендації щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час вирощування та збирання цукрових буряків.
5.9.1. Роботи з вирощування та збирання цукрових буряків потрібно виконувати згідно з технологічними картами.
5.9.2. Режими виконання технологічних процесів сівби, догляду за посівами та збирання цукрових буряків повинні забезпечувати:
погодженість роботи машинно-тракторних агрегатів;
завантаження машинно-тракторних агрегатів відповідно до їхньої продуктивності.
5.9.3. Не можна:
перебувати на сівалках під час переїзду і розвертання, на машинно-тракторних агрегатах під час завантажування і транспортування гички або коренеплодів цукрових буряків;
підштовхувати транспортні засоби та бурякозбиральні машини, що забуксували на полі чи дорозі;
сидіти (стояти) на рамі або інших частинах бурякозбиральних машин під час їх роботи;
перебувати попереду і позаду гичкозбиральної машини, а також у площині обертання ротора;
замінювати ножі та диски зрізувальних і обрізувальних механізмів, встановлювати зазори між дисками копачів та зазори в конічних підшипниках копачів без рукавиць.
5.9.4. Необхідно додержуватися безпечного інтервалу між збиральним агрегатом (комбайном) та транспортним засобом, який завантажують.
5.9.5. Рештки коренеплодів, що залишилися після розвантаження транспортного засобу, потрібно прибирати скребком або лопатою з подовженим держаком, не піднімаючись у кузов.
5.10. Рекомендації щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час вирощування та збирання картоплі.
5.10.1. Технологічні процеси вирощування та збирання картоплі повинні відповідати технологічним картам. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати:
погодженість роботи машин і агрегатів;
завантаження машин відповідно до їх продуктивності.
5.10.2. Сільськогосподарські машини повинні розвертатися, виглибивши із ґрунту робочі органи. Швидкість під час розвертання має бути безпечною і не перевищувати 4 км/год.
5.10.3. Не можна перевозити навісну саджалку із завантаженими бункерами.
5.10.4. Під час переміщення садильного агрегату не можна піднімати та опускати маркери вручну.
5.10.5. Допоміжні працівники повинні перебувати поза радіусом дії стріли завантажувача.
5.10.6. Зчеплювати, навішувати машини і знаряддя на трактори або самохідні шасі, а також монтувати і під’єднувати стаціонарні машини потрібно згідно з вимогами експлуатаційної документації.
5.10.7. Під час переїзду передні колеса причіпних картоплезбиральних комбайнів і вивантажувальні транспортери необхідно установлювати у транспортне положення.
5.10.8. Усувати несправності, очищати, регулювати знаряддя, машини і обладнання потрібно після того, як було зупинено (опущено) робочі органи і вимкнено вал відбору потужності.
5.10.9. Монтувати (демонтувати) і переміщати транспортери для транспортування картоплі потрібно згідно з вимогами, викладеними в експлуатаційній документації.
5.10.10. Швидкість заїзду транспорту на платформу підіймача і його допустиму вантажопідйомність позначають відповідними знаками згідно з експлуатаційною документацією.
5.10.11. Перед підніманням платформи підіймача оператор повинен упевнитися у відсутності допоміжних працівників на транспортному засобі, який розвантажують, у приймальному бункері, на платформі підіймача та подати звуковий сигнал.
5.10.12. Не дозволяється перебування обслуговуючого персоналу під піднятою платформою підіймача.
5.11. Рекомендації щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час закладання і вирощування багаторічних насаджень та збирання врожаю.
5.11.1. Садові платформи або агрегати, призначені для піднімання і переміщення працівників, належить утримувати у справному стані.
5.11.2. Перед початком робіт потрібно перевірити справність перил, а також наявність страхувальних ланцюгів на перилах трапів.
5.11.3. Щоб запобігти травмам від ударів гілок, машини і знаряддя, призначені для роботи в безпосередній близькості від крон дерев, потрібно обладнати обтікачами.
5.11.4. Під час роботи на садовій платформі не дозволяється:
перебувати в зоні дії трапів;
ремонтувати пневматичний різальний апарат і замінювати його, якщо працює компресор;
заходити на платформу і сходити з неї на ходу, а також переходити з одного боку трапа на інший;
використовувати платформу для перевезення людей.
5.11.5. Для уникнення перекидання не можна експлуатувати садові платформи на ділянках з ухилом більше 12° та на терасах.
5.11.6. Не можна проводити машинне контурне обрізування плодових дерев за наступних умов:
у садах, розміщених на схилах понад 9° (16 %);
без захисної огорожі лобового і бокових вікон кабіни трактора.

VI. Рекомендації щодо безпечного використання сільськогосподарської техніки при виконанні основних технологічних операцій у тваринництві

6.1. Рекомендації щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час навантажування, транспортування та роздавання кормів.
6.1.1. Під час зберігання, навантажування і транспортування кормів не можна допускати потрапляння до них сторонніх предметів, що може призвести до зруйнування обладнання, створити аварійні та травмонебезпечні ситуації.
6.1.2. Під час завантажування сипучих кормів працівники не повинні перебувати в кузові транспортного засобу.
6.1.3. Під час роботи навантажувачів працівники мають узгоджувати свої дії з машиністом навантажувача.
6.1.4. Місця під’їзду транспортних засобів до вантажних механізмів, приймальних бункерів тощо необхідно обладнувати відбійними брусами.
6.1.5. Трактор із начіпним навантажувачем для підвищення поздовжньої стійкості необхідно укомплектовувати бульдозерною навіскою.
6.1.6. У зоні дії навантажувачів, фуражирів тощо, зокрема під вантажем і стрілою, не повинні перебувати сторонні особи.
6.1.7. Транспортні засоби, поставлені під навантажування (розвантажування), необхідно загальмувати та вжити додаткових заходів, щоб запобігти їх самовільному рухові.
6.1.8. Перед початком транспортування соломи і сіна з полів та луків на кормовий двір необхідно відремонтувати дороги, переїзди, греблі та насипи, а на небезпечних ділянках встановити відповідні дорожні знаки.
6.1.9. Перед виконанням транспортних робіт колісними тракторами потрібно передні і задні колеса встановити на максимальну ширину колії.
6.1.10. Під час ожеледиці та у важкопрохідних місцях дороги на провідні колеса одягають ланцюги проти ковзання.
6.1.11. Для піднімання на транспортний засіб чи спускання з нього, завантаженого соломою або сіном, останній потрібно забезпечити мотузяними або приставними драбинами та організувати їхнє страхування.
6.1.12. На мобільних кормороздавачах необхідно поновлювати написи і знаки, передбачені заводом-виробником.
6.1.13. Біля робочих органів кормороздавачів має бути нанесено написи, що забороняють очищення, технічне обслуговування і ремонт, якщо увімкнено двигун трактора.
6.1.14. Після монтажу або ремонту підвісну дорогу випробовують на дію статичного і динамічного навантаження згідно з вимогами експлуатаційної документації.
6.1.15. Заборонено експлуатувати підвісну дорогу зі зношеними підвісками, кріпленнями, зварними котками, підіймачами, запірними пристроями кузова і підіймача, а також погнутими рейками та розходженням їх у місцях стиків.
6.2. Рекомендації щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки під час прибирання та видалення гною.
6.2.1. Системи видалення та використання гною повинні відповідати нормам технологічного проектування.
6.2.2. Під час роботи з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:
під час прибирання гною бульдозером швидкість руху повинна гарантувати безпеку людей і тварин;
під час руху бульдозера вздовж проходу тракторист-машиніст повинен стежити, щоб на його шляху не було людей і тварин;
випускна труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником.
6.2.3. Після прибирання гною приміщення необхідно провітрювати до повного видалення відпрацьованих (вихлопних) газів.
6.2.4. Щоб уникнути перекидання тракторного агрегату під час вантаження гною з естакад, тракторист-машиніст має стежити, щоб ніж бульдозера не висувався за край естакади, який потрібно позначити тросом або мотузкою.
6.2.5. Тракторний навантажувач, ковшовий або грейферний під час навантаження гною з гноєсховищ у транспортні засоби повинен стояти на рівній спланованій ділянці.
6.2.6. Трактору з навісним знаряддям не можна виконувати роботи на схилах понад 9° (16 %).
6.2.7. Перед початком навантажування гною тракторист-машиніст повинен переконатися, що колеса навантажувача встановлено на максимальну ширину, а опорні лапи опущено й укріплено.
6.2.8. Під час вивантажування гною із гноєсховища ковшовим або грейферним навантажувачем не можна допускати, щоб утворювалися козирки у місцях вивантаження.
6.2.9. Переїжджати тракторним навантажувачем на нове місце можна тільки після звільнення грейфера або ковша від гною.
6.2.10. Під час переїзду необхідно установити робочі органи і домкрати у транспортне положення.
6.2.11. Тракторист-машиніст повинен стежити, щоб під час роботи навантажувача поблизу нього і під стрілою не перебували люди.
6.2.12. Перед тим, як вийти з кабіни навантажувача, тракторист-машиніст повинен опустити грейфер або ківш, поставити всі важелі керування у нейтральне положення і вимкнути вал відбору потужності.

VII. Рекомендації щодо безпечного проведення ремонту та технічного огляду сільськогосподарської техніки

7.1. Рекомендації щодо проведення технічного обстеження та огляду сільськогосподарської техніки.
7.1.1. Пропонується проводити технічне обстеження та огляд сільськогосподарської техніки за такими етапами:
огляд металевих конструкцій та неруйнівний контроль;
огляд механізмів;
огляд гідравлічної та пневматичної системи;
огляд електричного обладнання;
огляд приладів і пристроїв безпеки, сигналізації.
7.1.2. Огляд, як правило, здійснюється візуально за допомогою інструментальних вимірювань, приладів та обладнання, а за необхідності – іншими методами неруйнівного контролю.
7.2. Рекомендації щодо огляду металевих конструкцій сільськогосподарської техніки.
7.2.1. Під час огляду металевих конструкцій сільськогосподарської техніки необхідно звертати увагу на такі частини:
раму та кріплення;
робоче місце водія;
двигун і його системи;
трансмісію;
рульове керування;
гальмівні системи;
захисне огородження, кабіну.
Залежно від конструкції сільськогосподарської машини можуть підлягати огляду інші її частини.
7.2.2. Огляд металевих конструкцій сільськогосподарської техніки пропонується проводити з метою виявлення:
тріщин в елементах металоконструкцій, їхніх зварних з’єднаннях і пришовній зоні, що з’явились через втомленість металу;
дефектів зварних швів;
ослаблення болтових (заклепувальних) з’єднань;
спрацювання шарнірних з’єднань;
деформації металоконструкцій та їх елементів;
місцевого пошкодження елементів (вдавлення, розриви, зломи тощо);
руйнування чи зменшення перерізу елементів унаслідок корозії;
руйнування чи здуття елементів замкнутого перерізу внаслідок замерзання в них води;
розшарування металу.
7.2.3. Як правило, зовнішніми ознаками наявності тріщин може бути підтікання іржі, що виходить на поверхню металу, лущення лакофарбового покриття.
7.2.4. Під час перевірки пропонується звертати увагу на тріщини, які з’явились через втомленість металу, які виникають у місцях розташування концентраторів напружень.
7.2.5. Під час огляду ділянок металоконструкцій, що ремонтувалися із застосуванням зварювання, особливу увагу рекомендується звертати на стан зварного шва та пришовної зони.
7.2.6. Візуальний контроль зварних з’єднань пропонується здійснювати з урахуванням вимог ДСТУ ISO 17637 із застосуванням оптичних засобів. Рекомендовано проводити такий контроль у повному обсязі у зварних швах.
7.2.7. У разі виявлення під час візуального огляду пошкоджень, дефектів або їх ознак, або якщо виникли сумніви щодо стану зварного з’єднання, а також для уточнення наявності та меж тріщини, підозрілі ділянки металоконструкції і зварних з’єднань пропонується проводити контроль із застосуванням методів неруйнівного контролю.
7.2.8. У металевих конструкціях з корозійними пошкодженнями залишкову товщину металу пропонується визначати ультразвуковим товщиноміром або іншим способом.
7.2.9. Контроль шарнірних з’єднань металоконструкцій рекомендується проводити шляхом огляду вушок, з’єднувальних елементів (пальців, осей) і фіксуючих їх елементів з метою виявлення тріщин, спрацювання чи їх пошкодження.
7.3. Рекомендовані дії під час проведення огляду механізмів сільськогосподарської техніки.
7.3.1. Під час проведення обстеження машинно-тракторного агрегату необхідно оглянути такі її частини:
ходову;
рульове керування;
гальмівні системи.
7.3.2. Огляд механізмів сільськогосподарської техніки проводиться з метою виявлення:
тріщин корпусів редукторів, роздавальних коробок, коробок відбору потужності, гальмівних колодок, барабанів, маточин тощо;
спрацювання зубчастих і черв’ячних передач;
викришування робочої поверхні зубців коліс та їх обломи;
спрацювання робочих поверхонь підшипників, що призводить до збільшеного зазору, руйнування сепаратора та тіл кочення, ослаблення посадки підшипників;
ослаблення посадки муфт на валах і пальців у гніздах, спрацювання шпонкових і шліцьових з’єднань;
спрацювання елементів муфт (пальців, гумових втулок, зубчастих напівмуфт тощо);
спрацювання та руйнування ущільнень валів, площин рознімання;
залишкові деформації і зломи пружин;
спрацювання шарнірних з’єднань складових одиниць і деталей;
порушення балансування барабана;
наявності мастила в редукторах, підшипникових вузлах, шарнірах та інших рухомих з’єднаннях складових одиниць і деталей;
ослаблення кріплень механізмів;
пошкодження з’єднань паливної системи.
7.3.3. Якщо для оцінки технічного стану механізму контролю справності стану шляхом перевірки його роботи на холостому ходу та огляду із зніманням оглядових кришок не достатньо, то рекомендується механізм розібрати, промити, після чого провести перевірку деталей.
7.3.4. При обстеженні слід звертати увагу на такі місця можливого утворення тріщин складових частин механізмів:
місця різкої зміни перерізів;
ділянки, перерізані шліцами, шпонковими пазами, канавками, нарізкою та іншими концентраторами напружень;
місця, де виникають значні динамічні напруження.
7.3.5. Під час перевірки ступеня спрацювання, викришування контактних поверхонь пропонується користуватися лінійкою, штангенциркулем, штангензубоміром, мікрометром.
7.3.6. Для визначення ступеня спрацювання фактичний розмір елемента порівнюється з розміром на кресленні чи з розміром тієї ділянки елемента, що вимірюється, де спрацювання немає або воно мінімальне.
7.3.7. Перевірку працездатності всіх шарнірних з’єднань рекомендується проводити під час роботи машинно-тракторного агрегату або коли він нерухомий шляхом перевірки міцності з’єднань і легкості переміщення елементів вручну.
7.3.8. Перевірка наявності мастила в редукторах, як правило, проводиться за допомогою щупа, маслопокажчика чи інших засобів контролю залежно від конструкції редуктора.
7.3.9. Пропонується перевірити наявність пошкоджень та дефектів деталей складових одиниць машинно-тракторного агрегату (за наявності яких деталь вибраковується), що наведено в керівництвах з експлуатації та ремонту конкретних машинно-тракторних агрегатів.
7.4. Рекомендовані дії під час огляду гідравлічної та пневматичної систем сільськогосподарської техніки.
7.4.1. Під час огляду гідравлічного та пневматичного приводів, як правило, перевіряються їхня відповідність вимогам експлуатаційних документів.
7.4.2. Під час огляду гідро- та пневмопристроїв (насосів, циліндрів, розподільників, гідро- та пневмопроводів, баків, фільтрів тощо) звертають увагу на стан:
місць кріплення пристроїв;
корпусних деталей;
ущільнювальних кілець і прокладок, манжетів, муфт;
рукавів, трубопроводів та їхніх з’єднань.
7.4.3. Пропонується перевіряти надійність закріплення пристроїв, наявність болтів, шпильок, гайок, стопорних елементів (пружинних шайб, контргайок, стопорних планок і шайб тощо), а також їх стан.
7.4.4. Місця кріплення гідроциліндрів перевіряють на відсутність деформацій, спрацювання, люфтів, корозії, а також перевіряється надійність фіксації та стан осей кріплення гідроциліндрів. Корпусні деталі не повинні мати тріщин, руйнувань фланців.
7.4.5. Під час огляду гідро- та пневмопроводів (рукавів, трубопроводів), як правило, перевіряється надійність їх кріплення до пристроїв, а також з’єднання між собою. Витік робочої рідини чи повітря в місцях з’єднання свідчить про послаблення з’єднання чи наявність пошкодження елементів з’єднання (зовнішніх чи внутрішніх конусів, кулькових штуцерів, ущільнювальних кілець і прокладок тощо).
7.4.6. Падіння тиску стисненого повітря в ресиверах пневмосистеми при непрацюючому компресорі повинно бути не більше 0,05 МПа (0,5 кгс/см 2) нижче значення нижньої межі, обумовленої регулятором тиску протягом:
– 30 хвилин при вільному положенні органа керування;
– 15 хвилин після повного приведення в дію органів керування гальмівного приводу.
7.4.7. Під час огляду гідробака перевіряється стан металоконструкції бака (наявність деформації, корозії, пристрою для контролю рівня робочої рідини), стан заливної горловини, спускних пробок, фільтра.
7.5. Рекомендації щодо огляду тягового електропривода та низьковольтного електричного обладнання, які використовуються при технічному обслуговуванні та ремонті сільськогосподарської техніки.
7.5.1. Під час огляду електричного обладнання пропонується здійснювати зовнішній огляд та перевірку його працездатності.
7.5.2. Стан ізоляції кабелів і проводів, як правило, перевіряється в місцях їх введення в корпуси електричних апаратів (електродвигунів, панелей керування, кабіни водія), надійність їх кріплення до клем конструкцій.
7.5.3. Під час огляду систем внутрішнього та зовнішнього освітлення, світлової та звукової сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів, опалення та вентиляції кабіни пропонується перевіряти стан та справність електричної арматури, приладів, ламп освітлення тощо.
7.5.4. Під час огляду пульта керування пропонується перевіряти:
стан органів керування (кнопок, важелів) та їхню працездатність (самоповернення до нейтральної позиції, відсутність заїдань тощо);
наявність поруч з органами керування позначення напрямів руху механізмів машинно-тракторного агрегату;
надійність кріплення і правильність підключення.
7.6. Рекомендації щодо огляду приладів і пристроїв безпеки.
Під час огляду приладів і пристроїв безпеки пропонується перевіряти:
відповідність наявних на машинно-тракторних агрегатах пристроїв та приладів безпеки даним паспорта і керівництва з експлуатації;
комплектність, технічний стан, правильність їх монтажу і надійність кріплення;
справність пристроїв і приладів безпеки.
7.7. Несправності та елементи обладнання, які становлять загрозу безпеці праці.
7.7.1. Гальмівна система:
зміна конструкції гальмівної системи;
використання вузлів і деталей, які не передбачені для даної моделі машинно-тракторного агрегату;
порушення герметичності (пневмо-) гідросистеми гальм або гальмівного привода;
несправність гальмівних механізмів робочої і стоянкової систем;
несправність манометра пневмосистеми гальмівного привода;
стоянкова система не забезпечує утримання машинно-тракторного агрегату на нормативному уклоні;
не фіксується важіль стоянкового гальма.
7.7.2. Рульове керування:
наявність непередбачених конструкцією взаємних переміщень деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно платформи, шасі тощо;
різьбові з’єднання не затягнуто або не зашплінтовано;
несправність рульового гідропідсилювача;
у рульовому керуванні використані вузли та деталі, які не передбачені конструкцією даного машинно-тракторного агрегату, або саморобні.
7.7.3. Системи двигуна внутрішнього згоряння:
вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність перевищують установлені норми;
негерметична паливна система;
несправна система випускання відпрацьованих газів.
7.7.4. Світлова сигналізація:
кількість, тип, колір, розміщення світлових приладів не відповідає вимогам конструкції машинно-тракторного агрегату;
нефункціональність приладів зовнішньої світлової сигналізації;
світлові прилади, забруднені або на них нанесено тонування, що знижує їхню прозорість;
невідповідність або відсутність в електромережі запобіжників.
7.7.5. Колеса і шини:
шини машинно-тракторного агрегату мають залишкову висоту малюнка протектора менше ніж один міліметр;
шини мають порізи, розриви та інші пошкодження, які оголюють корд, а також розшарування каркасу, відшарування протектора та боковини;
шини за розмірами або граничним навантаженням не відповідають моделі машинно-тракторного агрегату;
на одну вісь машинно-тракторного агрегату встановлено радіальні та діагональні шини;
немає болтів кріплення або є тріщини в диску та ободі колеса.
7.7.6. Елементи обладнання:
відсутні дзеркала заднього виду;
не працює звуковий сигнал;
не працюють передбачені конструкцією замки дверей кабіни;
немає противідкатних упорів;
несправність та недієвість вогнегасника.
7.8. Рекомендації щодо безпечного проведення ремонту та технічного діагностування сільськогосподарської техніки.
7.8.1. Під час ремонту і технічного діагностування сільськогосподарської техніки необхідно дотримуватися вимог Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 листопада 2001 року N 512.
7.8.2. Перед діагностуванням машину необхідно надійно загальмувати і закріпити на посту діагностування, щоб не допустити її самовільного руху.
7.8.3. Під час діагностування агрегатів з навісними, напівнавісними і причіпними машинами та робочими органами їх потрібно від’єднати від машини або опустити раму і робочі органи на спеціальні підкладки.
7.8.4. Під’єднувати діагностичні прилади до машини, а також виконувати діагностичні операції, що не потребують її роботи, дозволено тільки після зупинення двигуна.
7.8.5. Двигун машини для діагностування можна запускати тільки після вимкнення або переведення в нейтральне положення важелів керування робочими органами машин, коробки переміни передач, валу відбору потужності, гідросистеми тощо.
7.8.6. Діагностичні роботи великогабаритних машин, комбайнів, тракторів, під час виконання яких тракторист і майстер-налагоджувальник перебувають поза полем зору один одного, необхідно проводити за участі третього працівника, який бачить тракториста і майстра-налагоджувальника та передає команди між ними.
7.8.7. Під час діагностування та проведення технічного обслуговування не можна:
працювати з несправною лебідкою вантажопідіймального механізму або у разі перевищення ваги вантажу вантажопідіймності механізму;
установлювати та перевозити в кузові автомайстерні ацетиленові генератори в заправленому стані;
використовувати відкритий вогонь в автомайстерні;
перебувати в зоні повітряного потоку подрібнювачів викиду технологічного продукту під час прокручування окремих вузлів і механізмів комбайнів;
перебувати навпроти механізмів із ріжучими елементами високої інерції;
знімати кришку бункера солідолонагнітача з надлишковим тиском солідолу;
зливати гарячу воду та оливу із систем, якщо працює двигун.
7.9. Рекомендації щодо безпечного проведення робіт, пов’язаних з миттям та очищенням сільськогосподарської техніки, її вузлів та деталей.
7.9.1. Машини перед ремонтом потрібно очистити від бруду, технологічного продукту, вимити та висушити, а пальне, оливу, охолоджувальні і технічні рідини злити.
7.9.2. Машини та агрегати, які використовували для транспортування або внесення пестицидів і агрохімікатів, перед миттям необхідно знешкодити.
7.9.3. Агрегати і деталі двигунів внутрішнього згоряння, що працюють на етильованому бензині, дозволено мити тільки після нейтралізації відкладень тетраетилсвинцю в дихлоретані чи в інших нейтралізуючих технічних рідинах.
7.9.4. Для піднімання двигунів та інших вузлів і деталей масою більше ніж 20 кг необхідно використовувати спеціальні захвати та лебідки.
7.10. Рекомендації щодо безпечного проведення складально-розбиральних та слюсарних робіт.
7.10.1. Розбирають і складають машини, агрегати і вузли на спеціально відведених майданчиках або місцях з використанням засобів механізації підйомно-транспортних механізмів відповідної вантажопідйомності та підставок достатньої міцності.
7.10.2. Роботи під піднятим кузовом машини дозволено виконувати тільки після закріплення його упором.
7.10.3. Під час ремонту сільськогосподарських машин та обладнання потрібно перевірити на предмет справності:
каркаси і панелі кабін, їх ущільнювачі, шумо- та віброзахист;
контрольно-вимірювальні та освітлювальні прилади;
гальмівну систему;
світлову та звукову сигналізацію;
блокування запуску двигуна з увімкненою передачею;
захисні огорожі (кожухи) небезпечних місць;
системи вентилювання та кондиціювання тощо.
7.11. Рекомендації щодо безпечного проведення шиномонтажних робіт.
7.11.1. До роботи на вулканізаційних апаратах допускаються особи, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
7.11.2. Перед демонтуванням шини, повітря з її камери необхідно повністю випустити.
7.11.3. Не дозволяється працювати на електровулканізаторі за умови:
відсутності заземлення;
відсутності під основою настільного електровулканізатора прокладки з теплоізоляційного та електроізоляційного матеріалу;
відсутності на підлозі діелектричного килимка;
пошкодження ізоляції проводів та вилки.
7.11.4. Не допускається:
під час накачування камер виправляти їх положення на колесі постукуванням;
вибивати диски кувалдою або молотком;
підвищувати тиск повітря в шинах вище встановлених нормативних величин;
працювати на несправному парогенераторі і вулканізаційній установці, а також ремонтувати їх за наявності в них пари.
7.12. Рекомендації щодо безпечного проведення технічного обслуговування та ремонту акумуляторів.
7.12.1. Щоб оглянути акумуляторні батареї, необхідно використовувати переносні електросвітильники у вибухобезпечному виконанні напругою не вище 42 В.
7.12.2. Не допускається:
переносити на плечах та на спині акумуляторні батареї, бутлі з кислотою та інші ємкості з агресивними або вогненебезпечними рідинами;
застосовувати для приготування кислотного електроліту скляну тару;
переливати кислоту вручну без застосування відповідних пристроїв;
вливати воду у кислоту;
перевіряти акумуляторні батареї шляхом короткого замикання;
зберігати в акумуляторному приміщенні посудини з сірчаною кислотою в обсязі більше добової потреби;
зберігати та вживати їжу в приміщенні акумуляторного відділення;
застосовувати відкритий вогонь, палити.
7.13. Рекомендації щодо безпечного проведення обкатування та випробування сільськогосподарської техніки, її вузлів та агрегатів.
7.13.1. Необхідно огородити захисними кожухами обертові частини випробувальних стендів, а корпуси самих стендів заземлити.
7.13.2. Запускати двигун під час випробування та обкатування машини необхідно стартером або пусковим двигуном. Машина повинна бути загальмована, а важіль коробки переміни передач потрібно установити в нейтральне положення. Провертати колінчастий вал двигуна корбою дозволено тільки для виконання регулювальних робіт.
7.13.3. Не допускається:
запускати двигун за наявності підтікання паливних, оливних та газових трубопроводів;
залишати без нагляду робочі стенди;
працювати на обкатно-випробувальній дільниці без засобів індивідуального захисту.

Завідувач Сектору охорони
праці та пожежної безпеки

О. А. Гнатюк

 

Матеріали до теми


Президент зареєстрував законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців-строковиків
Президент України зареєстрував у парламенті проєкт Закону про внесення змін до глави ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 25 березня ...
Нова професія — протезист-ортезист
Через війну, розв’язану росією, кількість поранених зростає щодня. Багато людей внаслідок таких поранень потребують протезування. Саме тому запровадження такої професії, ...
Діють інструкції до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою
Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Інструкції до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою. Відповідне рішення від 22 ...
Бронювання працівників підприємств ОПК: критерії та документи
У Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України оновили критерії для визначення підприємств такими, що мають важливе значення для національної ...