Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва друкованих плат

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
08 листопада 2013 р. за N 1912/24444

Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва друкованих плат

Відповідно до статті 28 Закону України “Про охорону праці” та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року N 726 “Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади”

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час виробництва друкованих плат, що додаються.

2. Вважати таким, що не застосовується на території України, ОСТ 25 1159-84 “Виробництво друкованих плат. Вимоги безпеки”, затверджений Міністерством приладобудування, засобів автоматизації і систем управління СРСР у 1984 році.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О. І.) у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПРАВИЛА
охорони праці під час виробництва друкованих плат

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність з виробництва друкованих плат.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги щодо охорони праці під час виробництва однобічних, двобічних та багатошарових друкованих плат.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, що виконують роботи з виробництва друкованих плат.

II. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

2.1. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року N 255, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.2. Працівники повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

2.3. Не дозволяється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року N 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за N 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за N 194.

2.4. Не дозволяється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року N 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за N 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за N 183/1208.

2.5. Працівники відповідно до Переліку виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07 січня 1977 року N 4/П-1, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до вимог Порядку безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 16 грудня 1987 року N 731/П-13.

2.6. Опрацювання та затвердження нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2.7. Роботодавець повинен організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113.

2.8. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232.

2.9. Роботодавець повинен забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

2.10. Експлуатацію електроустаткування необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за N 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 12.1.019-79 “Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты” та ГОСТ 12.2.007.9-88 “Система стандартов безопасности труда. Оборудование электротермическое. Требования безопасности”.

2.11. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442.

2.12. Роботодавець повинен організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року N 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за N 521/20834.

2.13. Роботодавець повинен забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року N 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за N 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

2.14. Роботодавець повинен забезпечити працівників питною водою, яка відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

2.15. Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

2.16. Роботодавець повинен забезпечувати працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та засобами індивідуального захисту згідно з вимогами Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року N 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/15137.

2.17. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року N 761.

2.18. Працівники, які виконують роботи під час виробництва друкованих плат, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам електротехнічної промисловості, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 29 грудня 2008 року N 300, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 27 січня 2009 року за N 82/16098, Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам машинобудування та металообробної промисловості, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21 лютого 2006 року N 89, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10 березня 2006 року за N 250/12124 (НПАОП 29.0-3.02-06), Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року N 62, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за N 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09).

2.19. Під час роботи з легкозаймистими, горючими рідинами та шкідливими речовинами працівники повинні забезпечуватися відповідними захисними пастами, мазями згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79 “Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования”, а також змивними, дезінфекційними, пом’якшувальними шкіру засобами та засобами нейтралізації (розчинами лугу та соди для нейтралізації кислот при ураженні шкіри; розчинами оцтової, лимонної або борної кислот для нейтралізації лугу при ураженні шкіри; розчином галуну для нейтралізації органічних розчинників при ураженні очей).

III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ

3.1. Організація робочого місця повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 “Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам”, ГОСТ 12.2.032-78 “Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования” та ГОСТ 12.2.033-78 “Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования”.

3.2. Контроль допустимих величин температури, відносної вологості, швидкості руху повітря, вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 “Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” (далі – ГОСТ 12.1.005-88), ГОСТ 12.1.007-76 “Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности” (далі – ГОСТ 12.1.007-76), ГОСТ 12.1.016-79 “Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ”.

Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88.

3.3. На робочих місцях параметри електромагнітних полів повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за N 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096-2002).

3.4. Контроль за рівнем шуму на робочих місцях необхідно здійснювати відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 23941:2004 “Шум машин. Методи визначення шумових характеристик. Загальні вимоги”. Рівні шуму на робочих місцях повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

3.5. Контроль звукового тиску на робочих місцях від джерел ультразвуку необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.4.077-79 “Система стандартов безопасности труда. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах”. Рівні ультразвукового тиску на робочих місцях від ультразвукових установок повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

3.6. Робочі місця повинні розміщуватися поза лінією руху вантажу, який транспортується вантажопідіймальними засобами.

На робочих місцях повинні бути площі для передачі матеріалів, напівфабрикатів та складування для обробки. Ці площі повинні бути позначені фарбою за габаритами. Складування заготовок, деталей необхідно виконувати тільки на відведених площадках.

3.7. Робочі місця повинні бути обладнані стелажами та інструментальними шафами для зберігання пристосувань, інструментів, штампів тощо. Розмір стелажів повинен відповідати найбільшим габаритам виробів, які на них укладаються. Вироби, які укладаються на стелажі, не повинні мати кінців, що виступають або звішуються за межі стелажів.

3.8. Матеріал необхідно подавати на робоче місце очищеним на спеціально відведеній дільниці.

3.9. Захаращувати виробничі приміщення, проходи і робочі місця матеріалами, заготовками, деталями, друкованими платами і відходами не дозволяється.

3.10. Захаращувати устаткування, столи, механізми предметами, які не використовуються у процесі виробництва, не дозволяється.

3.11. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.007-76 “Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности”, ГОСТ 12.1.029-80 “Система стандартов безопасности труда. Средства и методы защиты от шума. Классификация”, ГОСТ 12.1.003-83 “Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.1.005-88, ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 “Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования (Тільки в питанні гігієнічного нормування в галузі вібрації)”, Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).

3.12. Роботи, пов’язані з виділенням токсичних і шкідливих викидів, необхідно виконувати при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції для досягнення граничнодопустимих концентрацій токсичних речовин.

IV. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА ДРУКОВАНИХ ПЛАТ

I. Вимоги безпеки під час зберігання, складування, транспортування матеріалів і готової продукції

1.1. Для зберігання, складування та транспортування заготовок, матеріалів і друкованих плат необхідно використовувати спеціальну та уніфіковану тару відповідно до вимог ГОСТ 14861-91 “Тара производственная. Типы”, ГОСТ 19822-88 “Тара производственная. Технические условия”, ГОСТ 22752-84 “Тара производственная пластмассовая. Типы” та ГОСТ 12.3.010-82 “Система стандартов безопасности труда. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации”.

1.2. Для укладання друкованих плат у тару необхідно використовувати розділові перегородки (сепарації), що запобігають зіткненням та переміщенням друкованих плат.

1.3. У великосерійному виробництві для завантаження автоматизованих потокових ліній та міжопераційного зберігання заготовок друкованих плат необхідно використовувати багатомісні касети.

1.4. Фотооригінали на склі та сітчасті трафарети необхідно зберігати у шафах з відсіками і сепараціями з вініпласту для укладання заготовок у вертикальному положенні. Конструкція шафи повинна передбачати захист від попадання пилу.

1.5. Хімічні речовини необхідно зберігати в закритій тарі окремими групами з бирками та етикетками відповідно до вимог ГОСТ 3885-73 “Реактивы и особо чистые вещества. Правила приемки, отбор проб, фасовка, упаковка, маркировка, транспортирование и хранение” з урахуванням здатності до хімічної взаємодії цих речовин.

1.6. Місця зберігання хімічних речовин необхідно обладнувати стелажами та шафами і забезпечувати інвентарем, пристосуванням, засобами нейтралізації, засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ДСТУ 7238:2011 “Система стандартів безпеки праці. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація” та ДСТУ 7239:2011 “Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація”.

1.7. Пожежонебезпечні та шкідливі речовини необхідно зберігати на складі у спеціальній тарі або в тарі підприємства-виробника в спеціально відведених для них місцях із забезпеченням вільного доступу до кожного з них.

Захаращувати проходи, проїзди, вхід у складське приміщення не дозволяється.

1.8. Тара для зберігання хімічних речовин повинна мати надписи, сигнальний колір та знаки безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір” (далі – ДСТУ ISO 6309:2007) та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року N 1262 (далі – Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників).

1.9. Зберігання ціанистих сполук у сухому вигляді на цеховому складі не дозволяється.

Водний розчин ціанистих сполук для коректування робочих ванн необхідно зберігати у витяжній шафі в герметично закритих опломбованих ємностях.

На ємності та дверцята шафи повинні бути нанесені знаки безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.

1.10. Заготовки зі склотканини необхідно зберігати в холодильнику в щільно закритих поліетиленових мішках, укладених у тару, для запобігання впливу температурного режиму на хімічні властивості склотканини.

1.11. Транспортування хімічних речовин та їх відходів необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 “Система стандартов безопасности труда. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности” у справній чистій закритій тарі з бирками та етикетками із зазначенням речовини та знаків безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників на спеціальних ношах або візках.

1.12. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 “Система стандартов безопасности труда. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности”.

1.13. Підіймально-транспортне устаткування, вантажозахоплювальні пристосування та інструмент для стропальних і такелажних робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80 “Система стандартов безопасности труда. Конвейеры. Общие требования безопасности” та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за N 784/1405 (НПАОП 0.00-1.01-07).

1.14. Переміщати вантажі над працівниками, проходити під піднятим вантажем не дозволяється.

1.15. Перевищення вантажопідйомності підіймально-транспортних засобів, пристосувань, інструменту і тари, піднімання працівників чи вантажів, для яких вантажопідіймальні засоби не призначені, виконання робіт за несправності підіймально-транспортних засобів, пристосувань, інструменту і тари для стропальних і такелажних робіт не дозволяється.

1.16. Ручне транспортування розчинників, лаків, емалей та інших їдких речовин необхідно виконувати не менше ніж двома працівниками за допомогою нош зі спеціальним місцем для ємності або на візку.

1.17. Місця навантаження, зберігання і використання розчинників, лаків, емалей та інших їдких речовин у виробництві повинні бути забезпечені засобами нейтралізації та засобами для надання першої допомоги.

1.18. Зберігання, реалізацію (відпуск) та контроль за обігом прекурсорів необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року N 589.

II. Вимоги безпеки до виробничих приміщень

2.1. Проїзди та проходи всередині виробничих приміщень повинні мати чітко позначені габарити, які окреслені білими лініями або іншими знаками. Захаращувати проїзди та проходи не дозволяється.

2.2. Кожна технологічна операція повинна виконуватися в умовах відповідного класу чистоти повітряного середовища, згідно з кліматичними параметрами відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 42 (далі – ДСН 3.3.6.042-99).

2.3. У виробничих приміщеннях третього та п’ятого класів чистоти необхідно передбачати централізоване вакуумне прибирання пилу, в інших виробничих приміщеннях – централізоване повне вологе прибирання за графіком, затвердженим роботодавцем, та щоденне вологе прибирання (вологе протирання підлоги, поверхонь устаткування та робочих місць).

2.4. У виробничих приміщеннях третього та п’ятого класів чистоти не повинно бути завісок, штор, плакатів, декоративних рослин та інших сторонніх предметів.

2.5. Перед входом у приміщення третього та п’ятого класів чистоти необхідно здійснювати очищення взуття в тамбурі будівлі біля входу в гардеробну для верхнього одягу і знепилення одягу та очищення змінного взуття від пилу в обдувальних камерах і шлюзах.

2.6. Куріння тютюнових виробів у виробничих приміщеннях і на території підприємства забороняється, крім спеціально відведених для цього місць.

III. Вимоги безпеки до устаткування

3.1. Устаткування, яке встановлене в одному технологічному потоці, повинно бути обладнане світловою та звуковою сигналізаціями, одночасно зблокованими із загальним пусковим пристроєм.

Пускові пристрої устаткування повинні бути зблоковані з пусковими пристроями витяжних вентиляційних систем.

3.2. Устаткування для виробництва друкованих плат повинно бути обладнане контрольно-вимірювальною апаратурою та приладами для регулювання рівня технологічних параметрів і відключення устаткування в разі виходу параметрів за межі встановлених норм.

Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання необхідно здійснювати за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України, затверджених наказом МОЗ України від 14 липня 1997 року N 208 та введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року N 62, Державних санітарних правил “Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за N 552/10832, крім джерел іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких звільняється від ліцензування у встановленому законодавством порядку згідно з Критеріями, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року N 1174.

3.3. Устаткування, під час роботи якого виділяється пил (відрізні, свердлувальні, фрезерувальні, шліфувальні верстати), необхідно розташовувати в окремому приміщенні, яке ізольоване від інших приміщень цеху глухими пилонепроникними перегородками. У цих приміщеннях повинні бути передбачені загальна припливна та місцева витяжна вентиляції.

3.4. Верстати, столи і стелажі повинні бути міцними, стійкими, зручної для роботи висоти та надійно закріплені на підлозі. Поверхні верстатів, стелажів та столів повинні бути гладкими, без вибоїн, задирок та тріщин.

3.5. На стелажах і столах, призначених для укладання заготовок, друкованих плат і матеріалів, повинні бути чітко нанесені дані про граничнодопустиме навантаження, зазначене в технічній документації на них.

3.6. Деталі, які надходять на обробку, необхідно укладати на верстати окремо від інструменту.

Матеріали та деталі необхідно укладати на спеціально відведені місця.

Захаращувати проходи та перешкоджати вільному обслуговуванню устаткування (верстатів, столів, механізмів) не дозволяється.

3.7. На виробниче обладнання повинні бути нанесені знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.

3.8. Розміщення верстатів, механізмів, столів тощо під час транспортування матеріалів і деталей, що обробляються, не повинно створювати кругових зворотних та перехресних рухів.

Устаткування повинно бути розміщене з урахуванням ваги та габаритів деталей, що обробляються, характеру роботи і типу устаткування та забезпечувати безпеку робіт.

3.9. Устаткування для виробництва друкованих плат необхідно розміщувати таким чином, щоб унеможливлювати з’єднання в одну систему повітроводів місцевих відсмоктувачів від ванн з кислими та ціанистими електролітами, а також від ванн з органічними розчинниками, шліфувальних та полірувальних верстатів.

3.10. Роботодавець повинен здійснювати контроль шумових характеристик діючого устаткування відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 “Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требования безопасности” (далі – ГОСТ 12.1.003-83) та Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 37 (далі – ДСН 3.3.6.037-99).

3.11. Розташування пристосувань для пуску та зупинки устаткування і механізмів повинно передбачати можливість користуватися ними безпосередньо з робочого місця та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 “Система стандартов безопасности труда. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности” та ГОСТ 12.4.040-78 “Система стандартов безопасности труда. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения”.

Напрямок переміщення засобів керування устаткуванням повинен відповідати вимогам ГОСТ 9146-79 “Станки. Органы управления. Направление действия”.

3.12. Відкриті частини машин, механізмів і устаткування та частини, які рухаються, повинні бути огороджені відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 “Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Ограждения защитные”.

3.13. Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018-93 “Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования”, ГОСТ 12.1.030-81 “Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление” та ГОСТ 12.4.124-83 “Система стандартов безопасности труда. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования”.

IV. Вимоги безпечного виконання робіт під час використання легкозаймистих та горючих рідин

4.1. Виконання робіт з легкозаймистими та горючими рідинами у приміщеннях, які не обладнані припливно-витяжною вентиляцією, не дозволяється.

Вентиляцію необхідно включати перед початком роботи; починати роботи з легкозаймистими та горючими рідинами до повного провітрювання приміщення не дозволяється.

Необхідно систематично виконувати контроль парів легкозаймистих та горючих рідин у робочій зоні шляхом відбору проб з періодичністю згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 відповідно до класу небезпеки шкідливих хімічних речовин, що використовуються у виробництві.

4.2. Перед входом у приміщення складів та усередині них на видних місцях, де зберігаються легкозаймисті та горючі рідини або виконуються роботи з вогненебезпечними речовинами, повинні бути вивішені відповідні попереджувальні написи.

4.3. З метою запобігання виникненню пожежі та нещасних випадків у приміщеннях, у яких виконуються роботи з легкозаймистими та горючими рідинами, повинно знаходитися не менше двох працівників.

4.4. У приміщеннях, де виконуються роботи з легкозаймистими та горючими рідинами, не дозволяється:

виконання робіт з використанням відкритого вогню та іскроутворенням (електрогазозварювання, заточування тощо);

використання інструменту, що створює іскру;

зберігання сторонніх пожежонебезпечних матеріалів (вати, стружки, дрантя), окислювачів (перекису водню, азотної кислоти, нітратів) та речовин, що легко електризуються;

використання пожежонебезпечних речовин не за призначенням (для чищення устаткування, миття рук);

виконання робіт в одязі, забрудненому пожежонебезпечними та шкідливими речовинами;

паління;

розташування пожежонебезпечних речовин поблизу опалювальних приладів.

4.5. Постійне або тимчасове зберігання в приміщенні складу легкозаймистих та горючих рідин, засобів індивідуального захисту, особистих речей, обтирального матеріалу, ганчірок та інших речей, які не стосуються експлуатації складських приміщень, не дозволяється.

4.6. Виливати в каналізацію легкозаймисті і горючі рідини та їх відходи не дозволяється.

4.7. Силову та освітлювальну мережі в приміщеннях, у яких зберігаються легкозаймисті та горючі рідини, необхідно відключати після закінчення роботи.

4.8. Для зберігання окремих видів легкозаймистих та горючих рідин повинно бути відведене окреме місце.

На стіні складського приміщення повинні бути вивішені таблички із зазначенням речовини, що зберігається на цьому місці.

Зберігання легкозаймистих та горючих рідин у місцях зберігання кислот не дозволяється.

4.9. Наповнення тари для використання на робочих місцях легкозаймистих та горючих рідин, яка переноситься ручним способом, необхідно виконувати в складському приміщенні за допомогою сифона та насоса.

4.10. Для запобігання забрудненню підлоги складу переливання легкозаймистих та горючих рідин у робочий посуд необхідно виконувати на металевих піддонах з бортами не нижче 5 см. Накопичення рідини в піддоні не дозволяється.

4.11. У разі розлиття легкозаймистих та горючих рідин необхідно негайно засипати піском місце розлиття рідини, забруднений пісок необхідно зібрати дерев’яною або пластмасовою лопатою; використання сталевих лопат або совків не дозволяється.

4.12. Легкозаймисті та горючі рідини повинні видаватися для роботи у спеціальній тарі, яка унеможливлює іскроутворення, зі щільно закритими кришками, із зазначенням речовини та знаків безпеки згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309:2007 та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників у кількості, зазначеній в технологічній документації на виконання певних технологічних процесів.

4.13. Посудини з легкозаймистими та горючими рідинами, які знаходяться на робочому місці, необхідно закріпляти для запобігання їх випадковому перекиданню.

4.14. Кожне робоче місце для постійної роботи зі знежирення деталей з використанням легкозаймистих та горючих рідин повинно бути обладнане місцевою вентиляцією (типу витяжної шафи), яка не пов’язана з витяжною вентиляцією від інших робочих місць та приміщень.

4.15. Тара для зберігання легкозаймистих та горючих рідин повинна мати напис, який не змивається водою і нафтопродуктами, містить найменування легкозаймистих та горючих рідин та їх марку, ємність тари в літрах, попереджувальні написи.

4.16. Зберігання пустої тари з-під легкозаймистих та горючих рідин у приміщенні складу виробничого приміщення не дозволяється. До здавання пустої тари на склад підприємства вона повинна зберігатися в окремому приміщенні біля складу легкозаймистих та горючих рідин.

Тара з-під легкозаймистих рідин і розчинників, що містять горючі рідини, повинна здаватися відповідальним працівником складу на пункт промивання підприємства.

4.17. Ремонт резервуарів, бочок та інших ємностей необхідно виконувати тільки після очищення та промивання.

Очищення та промивання повинні забезпечувати повне видалення залишків легкозаймистих та горючих рідин та їх парів.

4.18. Очищення тари необхідно виконувати за допомогою дерев’яного, пластмасового або металевого інструмента, який не викликає іскор (мідний, латунний).

4.19. Під час огляду тари користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічками тощо) не дозволяється.

4.20. Для освітлення внутрішньої поверхні тари під час очищення необхідно користуватися переносними електролампами з вибухозахищеною арматурою.

4.21. Відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини у виробничих приміщеннях необхідно зберігати в металевій тарі зі щільною кришкою в спеціальній шафі з витяжною вентиляцією.

Переливання відпрацьованих легкозаймистих та горючих рідин з робочої тари в тару для зберігання відходів необхідно виконувати в спеціальному приміщенні або шафі з витяжною вентиляцією.

4.22. Відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в міру накопичення необхідно здавати на склад підприємства.

4.23. Місця для збирання та зберігання відпрацьованих легкозаймистих і горючих рідин на території підприємства необхідно виділяти на спеціальних площадках або в ізольованих приміщеннях, які обладнані пристроями, що запобігають забрудненню ґрунту і підземних вод.

4.24. Поводження з відходами повинно відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення”, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року N 29 (ДСанПіН 2.2.7.029-99).

V. Вимоги безпеки під час приготування розчинів

5.1. Приготування розчинів для виконання технологічних процесів виробництва друкованих плат необхідно виконувати в окремих спеціально обладнаних приміщеннях.

5.2. Розливання кислот, легкозаймистих та горючих рідин з бутлів та інших ємностей в невеликі ємності необхідно виконувати з використанням насадок для виливання. Переливати кислоту з бутлів у ванну для приготування електроліту необхідно за допомогою спеціальних механізованих установок.

5.3. Під час приготування розчину для запобігання його розбризкуванню хімічні речовини необхідно додавати у ванну поступово, невеликими порціями.

5.4. Роботи з ціанистими сполуками необхідно виконувати у спеціально відведених приміщеннях, обладнаних загальною та місцевою вентиляціями.

5.5. Ціанисті сполуки після отримання необхідно негайно і повністю розчиняти, а виготовлені розчини вміщувати в герметичні робочі ванни.

Відкривання тари та приготування розчину необхідно виконувати в герметично закритих установках, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

Робочі водні розчини ціанистих сполук повинні містити не більше 30 відсотків основної речовини.

5.6. На робочих місцях повинні знаходитися розчини для знешкодження випадкових виплесків розчинів ціанистих сполук (розчин хлорного вапна, гіпохлориту, сірчанокислого заліза).

У разі появи запаху синильної кислоти (запах гіркого мигдалю) необхідно негайно припинити роботу, видалити працівників з приміщення та вжити заходів щодо усунення причин утворення запаху.

5.7. Під час роботи з трихлоретиленом, хлористим метиленом для запобігання їх розкладу і утворенню отруйних та вибухонебезпечних речовин не дозволяється зіткнення цих речовин з кислотами і лугом, металевими поверхнями, що нагріті до температури понад 100° C, нагрівання відкритим полум’ям, відкритими електронагрівальними приладами.

5.8. Для запобігання вибуху ємностей з перекисом водню їх необхідно закривати негерметичними кришками або пробками, розміщувати віддалік нагрівальних приладів та захищати від прямої дії сонячних променів.

5.9. Під час приготування розчину із суміші кислот необхідно вводити кислоти за порядком зростання їх густини (сірчану кислоту вливають в останню чергу). Додавати кислоти необхідно тільки в холодну (не вище 20° C) воду тонким струменем за допомогою спеціальних насадок.

5.10. Під час розріджування пожежонебезпечних та шкідливих речовин розчинниками не дозволяється додавання розчинників до матеріалів вільно падаючим струменем.

5.11. Подрібнення твердих хімічних речовин (їдкого натру, хромового ангідриду, тринатрійфосфату) необхідно виконувати в закритих герметичних розмелювальних апаратах. Подрібнення відкритим способом не дозволяється.

Розчиняти тверді хімічні речовини необхідно в перфорованих посудинах з хімічно стійких матеріалів.

5.12. Розфасовку та розважування хімічних речовин необхідно виконувати в спеціально обладнаних приміщеннях, обладнаних загальною та місцевою припливно-витяжною вентиляціями.

5.13. Подачу розчинів до робочих приміщень необхідно виконувати переважно централізовано трубопроводами з матеріалів, хімічно стійких до речовин, що транспортуються.

VI. Вимоги безпеки під час виробництва однобічних, двобічних та багатошарових друкованих плат

6.1. Виробничі процеси виробництва друкованих плат повинні відповідати вимогам ГОСТ 10317-79 “Платы печатные. Основные размеры”, ГОСТ 23662-79 “Платы печатные. Получение заготовок фиксирующих и технологических отверстий. Требования к типовым технологическим процессам”, ГОСТ 23663-79 “Платы печатные. Механическая зачистка поверхности. Требования к типовому технологическому процессу”, ГОСТ 23664-79 “Платы печатные. Получение монтажных и подлежащих металлизации отверстий. Требования к типовым технологическим процессам”, ГОСТ 23665-79 “Платы печатные. Обработка контура. Требования к типовым технологическим процессам” та ГОСТ 23770-79 “Платы печатные. Типовые технологические процессы химической и гальванической металлизации”.

6.2. Травління та гальванічне покриття заготовок друкованих плат необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.008-75 “Система стандартов безопасности труда. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности”.

6.3. Захист працівників від несприятливої дії контактного та повітряного ультразвуку необхідно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.

Контроль рівня ультразвуку необхідно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.

6.4. Ультразвукові установки для промивання друкованих плат повинні бути герметичними та розміщуватися в ізольованих приміщеннях.

6.5. Під час роботи ультразвукових установок необхідно унеможливлювати контакт рук працівника з рідиною та виробами, що оброблюються.

Якщо відключення перетворювача при роботі з ультразвуковими ваннами є недоцільним, друковані плати необхідно занурювати у ванну в сітці або перфорованих ванночках, що мають ручки з віброізолювальним покриттям.

6.6. Заготовчі та холодноштампувальні роботи з виготовлення деталей друкованих плат необхідно виконувати згідно з вимогами Правил безпеки праці при заготовочно-штампувальних роботах, затверджених наказом Міністерства авіаційної промисловості СРСР від 09 січня 1991 року, та Правил охорони праці під час холодного оброблення металів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16 жовтня 2013 року N 749.

6.7. Механічну обробку деталей (свердління, фрезерування, шліфування) необхідно виконувати згідно з вимогами Правил охорони праці під час холодного оброблення металів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16 жовтня 2013 року N 749, та Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року N 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 липня 2001 року за N 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01), при включеній місцевій витяжній вентиляції.

6.8. Термічне дублення фоторезисту на основі полівінілового спирту у розплаві солей необхідно виконувати в окремому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

Установка термічного дублення повинна мати огородження, зблоковане з пусковим пристроєм, що унеможливлює доступ до ванни під час роботи.

6.9. Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень на робочих місцях під час виконання операцій оплавлення сплаву олово – свинець, гарячого лудіння, сушіння тощо не повинна перевищувати 43° C згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 “Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь”.

6.10. У разі потрапляння шкідливих речовин на робочі столи або підлогу необхідно негайно здійснити їх нейтралізацію або знешкодження спеціальними розчинами.

Місця розлиття шкідливих речовин на підлозі необхідно засипати піском, обережно зібрати просочений пісок на дерев’яну лопату та винести в спеціально відведене місце.

6.11. Електричні випробування друкованих плат необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.019-80 “Система стандартов безопасности труда. Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности”.

6.12. Виробництво багатошарових друкованих плат необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 23661-79 “Платы печатные многослойные. Требования к типовому технологическому процессу прессования”.