.jpg)
Щороку над випускниками навчальних закладів нависає дамоклів меч: як влаштуватися на роботу, якщо не маєш досвіду. Ситуацію ускладнює і той факт, що молодь обирає спеціальності з огляду на престижність, а не реальні потреби економіки. А що може запропонувати молодим спеціалістам держава?
Ще двадцять років тому питання працевлаштування перед молоддю не поставало так гостро. Після закінчення школи хлопці йшли до лав армії або разом з дівчатами вступали до вищих навчальних закладів. З отриманням вищої чи професійно-технічної освіти питання працевлаштування молоді брала на себе держава і розподіляла спеціалістів-початківців серед державних підприємств та установ. Нині ситуація докорінно змінилася. Ще з підліткового віку діти прагнуть заробляти собі “кишенькові” гроші, тож ідуть працювати на мийку машин, до кур’єрської служби, на будівництво, в торгівлю. Навіть ті, хто закінчив вищі та професійно-технічні навчальні заклади, не відчувають себе фахівцями, на яких є попит. Таким чином молоді спеціалісти залишаються “поза грою”.
Як кажуть у Київському міському центрі зайнятості, найпоширенішими проблемами, з якими молодь стикається під час працевлаштування, є невідповідність професійно-кваліфікаційного складу вільним робочим місцям, брак попиту на деякі спеціальності, вказані в дипломі про закінчення вишу, якість вищої освіти, що не відповідає очікуванням роботодавців, та “нульовий” досвід роботи. За офіційними даними, цьогоріч на обліку в службі зайнятості столиці перебувало 16,7 тисячі молодих осіб до 35 років, а це майже половина тих, хто шукає роботу. Певну частину безробітної молоді становлять випускники професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів, які здобули професію і вперше виходять на ринок праці – у 2010-му це приблизно 300 осіб (1,9% тих, хто звернувся до центрів зайнятості міста). Молодь не хоче йти на низькооплачувані посади, а підприємства не можуть запропонувати їм високу зарплату через брак досвіду. Половина роботодавців зацікавлена у спеціалістах з досвідом роботи – щонайменше три роки. Інші найчастіше висувають такі вимоги до спеціалістів, як обов’язкове знання ПК, вміння працювати з оргтехнікою та знання іноземної мови.
Якщо переглядати вакансії, що з’являються на сайтах працевлаштування від більш-менш серйозних компаній, скрізь можна побачити умову: досвід роботи – від 2 років. Але де ті два роки може взяти вчорашній студент? Єдине, на що він може розраховувати – це старт у торговельній сфері (продавцем-консультантом чи реалізатором) або ж робота офіс-менеджером, тобто секретарем.
Краще становище у тих, чиї батьки можуть “замовити слівце” за свою дитину у власній установі чи в знайомих. Виходить, що можливість самостійно “обирати власну долю” виливається у приховане безробіття випускників.
Самі роботодавці вбачають проблему в підготовці випускників, що не забезпечує молодь належним рівнем навичок та знань. “Якщо порівняти кількість іноземців, які обіймають високі посади в українських банках, та українців, котрі працюють на таких посадах у банках за кордоном, то співвідношення буде сто до одного”, – каже голова правління “Райффайзен Банку Аваль” Володимир Лавренчук. На його думку, перепоною є дефіцит окремих навичок, що формують успіх: ефективні комунікації, здатність швидко опанувати нові знання, а головне, вміння ефективно донести все це іншим. Недосконале знання англійської мови також обмежує доступ до знань. Із тезою про брак певних навичок погоджується і старший партнер рекрутингової компанії Ward Howell (Росія) Георгій Абдушелішвілі. За його словами, випускники вишів Росії та України не можуть сформулювати, чого навчалися, чого хочуть досягти, не бачать загальної картини та свого місця в компанії. Для роботодавців найчастіше випускники – це “білий аркуш”, і його ще треба вчити думати. Найважливіше в освіті, на думку пана Абдушелішвілі, сформувати у студента загальний кругозір, навчити комунікації та дати вміння здобувати нові знання.
Ще одну проблему безробіття молоді фахівці з працевлаштування вбачають у невідповідності обраних спеціальностей потребам ринку праці. Молоді люди обирають переважно ті професії, які вважають престижними та високооплачуваними: менеджер, юрист, економіст. А держава має дефіцит спеціалістів робітничої сфери та сфери обслуговування.
На 1 серпня нинішнього року на обліку в міському центрі зайнятості перебувають 12 випускників ПТУ та 90 випускників вищих навчальних закладів. Популярні професії: страховий агент, інженер, лікар, менеджер, вихователь, учитель, бухгалтер, державний службовець, касир, продавець, водій, зварювальник, охоронець, слюсар.
Цьогоріч для молодих спеціалістів з’явилася і добра новина: випускникам вищих навчальних закладів держава надає додаткові гарантії щодо працевлаштування за здобутим фахом на заброньовані та додаткові робочі місця з наданням дотації роботодавцю. У державному бюджеті 2010 року на це передбачено 10 млн грн. Якщо компанія приймає на роботу молодого спеціаліста з ініціативи служби зайнятості, то протягом року вона отримує дотації. А молодий спеціаліст дістає змогу здобувати досвід та отримувати офіційну зарплатню. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 577 від 14.07.2010 дотацію роботодавцю буде надано відповідно до переліку, в якому 24 професії та 33 спеціальності. Основні сфери: будівництво, промисловість, діяльність готелів та ресторанів, фінансова діяльність, сільське господарство, охорона здоров’я, транспорт і зв’язок, освіта, лісове господарство. “Саме таких спеціалістів на біржі праці найбільше, – розповідають у Державному центрі зайнятості. – Зокрема, торік на обліку перебували понад 1 мільйон молодих бухгалтерів, понад 30 тисяч менеджерів, інженерів, економістів”.
За даними Київського міського центру працевлаштування, на цей рік заброньовано 389 місць за спеціальностями: інженер, бухгалтер, економіст, майстер, юрисконсульт, менеджер, учитель. За 7 місяців на заброньовані робочі місця взято 33 особи. Отже, 356 робочих місць – резерв гарантованого працевлаштування випускників вишів. Серед можливих місць роботи їм пропонують вакансії учителів в управлінні освіти Голосіївського району Києва, бібліотекарів у Національній бібліотеці України імені Вернадського, місце інженера-програміста у Всеукраїнському державному науково-виробничому центрі стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів. На дотаційні робочі місця протягом 2010 року влаштовано на роботу 15 випускників вищих навчальних закладів. Щасливці нині працюють юристами, бухгалтерами, адміністраторами. Заробітна плата – 1500-3000 гривень.
А втім, нововведення, якщо спрацює, лише частково розв’яже проблему. Рівень молодіжного безробіття, що зростає, є наслідком диспропорції ринку праці та ринку навчальних послуг, дисбалансу попиту і пропозиції, конфлікту інтересів працедавця і найнятого працівника. Одна сторона нарікає на брак потрібних фахівців і низький рівень їхньої кваліфікації, інша – на те, що якість робочих місць за умовами праці й заробітною платою не витримує будь-якої критики. І програють усі: люди залишаються без роботи, економіка – без кадрів, соціальна сфера – без належного розвитку.
Джерело:Державна служба зайнятості
